Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №341/899/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/899/26

Номер провадження 3/341/129/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року місто Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Аннишин С.І., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності керівника ТОВ «Вабудмонтаж» ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2026 року до суду надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності керівника ТОВ «Вабудмонтаж» ОСОБА_1 за частиною 1 статті 163-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії №882 від 15.05.2026, керівник ТОВ «Вабудмонтаж» ОСОБА_1 несвоєчасно сплатив податок на додану вартість за грудень 2025 рік (граничний термін сплати - 30.01.2026, а фактично сплачений - 24.02.2026) за січень 2026 року (граничний термін сплати – 02.03.2026, фактично сплачений 13.03.2026, 23.03.2026) порушивши пункт 124.1 статті 124 розділу ІІ та пункт 203.2 статті 2023 Податкового кодексу України, за передбачена відповідальність за частиною 1 статті 163-2 КУпАП.

В судове засідання 18 червня 2026 року, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився. Про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Виходячи з положень статті 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Приймаючи рішення у справі, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд враховує наступне.

За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Виходячи з вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами частини 2 статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій шостій цієї статті.

Судом встановлено, що керівник ТОВ «Вабудмонтаж» ОСОБА_1 несвоєчасно сплатив податок на додану вартість за грудень 2025 рік (граничний термін сплати - 30.01.2026, а фактично сплачений - 24.02.2026) за січень 2026 року (граничний термін сплати – 02.03.2026, фактично сплачений 13.03.2026, 23.03.2026) порушивши пункт 124.1 статті 124 розділу ІІ та пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України.

Оскільки, граничний строк сплати податку сплив 02.03.2026, то правопорушення було вчинено 03.03.2026. Отже, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення щодо цього правопорушення закінчився 02.06.2026.

Суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-2 КУпАП, не є триваючим.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Правопорушення, вчинене керівником ТОВ «Вабудмонтаж» ОСОБА_1 , неможливо вважати триваючим, оскільки воно вважається вчиненим у момент складання та подання відповідальною за ведення фінансово-господарської діяльності особою податкової звітності (у цьому випадку – сплати податкових платежів) за відповідний період і є разовим порушенням за один конкретний період, тому дані дії ОСОБА_1 утворюють закінчений склад адміністративного правопорушення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/401/17, постанові КАС ВС від 11.12.2018 у справі №242/924/17 (провадження №К/9901/38815/18).

Таким чином, на момент розгляду цієї справи судом строки, передбачені статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення, закінчилися.

Із змісту пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП прямо слідує, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає (невідкладному) закриттю у зв`язку із закінченням на момент судового розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статті 38 цього Кодексу.

Вказана норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності чи відсутності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративне правопорушення через закінчення строків давності.

Поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Такий висновок суду узгоджується з положеннями статті 284 КУпАП про те, що судовим рішенням, що підтверджує вину особи, є лише постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення, лише якщо на час розгляду справи не закінчився строк давності.

Таким чином, вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається за строком давності, що прямо вказано в пункті 1 статті 247 КУпАП. Із змісту цієї норми прямо вбачається, що законодавцем встановлено чіткий і достатній строк (3 місяці), протягом якого можна доводити чи спростовувати вину правопорушника, однак після його закінчення цього робити вже не можна, тому що не дозволяє закон.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закінчився, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП

Керуючись статями 38, 221, 283 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення керівника ТОВ «Вабудмонтаж» ОСОБА_1 , за частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скаргана постановуподається доІвано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області.

СуддяСвятослав АННИШИН