Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №176/914/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/914/26

провадження №2/176/1280/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі головуючої - судді Волчек Н.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини разом із матір`ю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею і відповідачем, а також визначити місце мешкання дитини з нею.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що вона з відповідачем перебувають в зареєстрованому шлюбі. Зазначила, що подальше спільне проживання і збереження шлюбу є неможливим і суперечить її інтересам. З 23.02.2024 року сімейні відносини припинені, спільне господарство не ведеться, разом не проживають. Від шлюбу у сторін є дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно проживає разом з позивачем і перебуває на її утриманні.

Ухвалою судді від 25.03.2026 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 09.07.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Жовтоводського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 138. / а.с.8/.

На час розгляду справи шлюбні стосунки між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, позивач не бажає зберегти шлюб.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя відповідно до ст. 110 СК України. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка у своєму позові не ставить питання про зміну її прізвище на дошлюбне, тому суд дане питання не розглядає. Суд вважає за доцільне позивачу залишити прізвище без змін.

Щодо визначення місця проживання дитини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ст.160 СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно свідоцтва про народження, подружжя мають неповнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як зазначає позивач у позовній заяві, донька проживає разом із нею та перебуває на її утриманні та вихованні. Відповідач проживає за кордоном та спільне проживання відсутнє.

Разом з цим, положеннями чинного ЦК України та СК України не передбачено можливості визначення місця проживання дитини, яка досягла чотирнадцятирічного віку, з одним із батьків. В силу ч.3 ст.160 СК України неповнолітня ОСОБА_3 , якій виповнилось 14 років, може вільно обирати собі місце проживання з кимось з батьків.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 2 листопада 2023 року (справа №592/7624/22), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Зважаючи на викладене, судом не встановлено підстав для втручання у порядок фактичного місця проживання неповнолітньої дитини, який склався між сторонами по справі.

З цих підстав вимога про визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір`ю ОСОБА_1 є необґрунтованою та в її задоволенні належить відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ставок судового збору на 2026 рік, передбачених Законом України «Про судовий збір», за подання позовної заяви про розірвання шлюбу позивач повинен сплатити судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає 1331,20 грн.

Водночас ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позивач подав позов через систему «Електронний суд», то до сплати судового збору необхідно застосувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн, (квитанція № 2020-0882-3578-4119 від 01.03.2026 року), тобто в більшому розмірі, ніж визначено законом. (а.с.1)

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст.78,81,89,141, 263-265 ЦПК України, ст.ст.110,112,160 СК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини разом із матір`ю, задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 09.07.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Жовтоводського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 138.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін – « ОСОБА_5 ».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК