Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №201/7212/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

№ 201/7212/26

провадження 2-о/201/287/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого - судді Антонюка О.А.

з секретарем Могиліною Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Соборного районного суду міста Дніпра в місті Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , заінтересована особа Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення юридичного факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 18 травня 2026 року звернулися до суду з заявою про встановлення юридичного факту, факту родинних відносин. Обставини заяви доповнювалися і уточнювалися. Заявники у своїй заяві та з представником посилаються на те, що заявниці є рідними сестрами. Матір`ю заявниць є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком заявниць є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Родинні стосунки між заявницями та батьками підтверджуються наданими свідоцтвами про народження. Дідом заявниць по лінії їх батька був ОСОБА_5 , а бабою ОСОБА_6 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження. Дід заявниць ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селищі Кут Апостолівського району Дніпропетровської області, а помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Нікополі Дніпропетровської області. Баба заявниць ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 в місті Хмельницький, а померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в місті Нікополі Дніпропетровської області. Дівоче прізвище баби заявниць по лінії батька було « ОСОБА_7 ». Згідно архівної довідки Державного архіву Дніпропетровської області № Ф-152/0/217-25 від 12 лютого 2025 року та актового запису у книзі реєстрації актів цивільного стану Нікопольського міського бюро ЗАГС Дніпропетровської області № 252 від 13 липня 1947 року про укладання шлюбу, де записано: «Наречений - « ОСОБА_8 », 26 років; Наречена - « ОСОБА_9 », 20 років; прізвище обох після укладення шлюбу - « ОСОБА_10 ». Обидва наречені вступили у перший шлюб».

Свідоцтво про народження баби заявниць ОСОБА_11 не зберіглося. Факт її народження підтверджується архівною довідкою Державного архіву Хмельницької області № 273 від 09 березня 2026 року та актовим записом в книзі реєстрації актів цивільного стану про народження РАЦС по місту Хмельницький Хмельницької області за 1927 рік за № 238 про народження « ОСОБА_12 » (як зазначено в записі) « ОСОБА_13 » (як зазначено в записі) « ОСОБА_14 » ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьки: ОСОБА_15 , 27 років, українець, та ОСОБА_16 , 22 роки, полька, жителі міста Хмельницький (до 1954 року - місто Проскурів). Запис складений Хмельницьким (до 1954 року - Проскурівським) ЗАЦ Хмельницької області (до 1930 року - Проскурівського округу) 22 липня 1927 року».

Прабабою заявниць по лінії їх батька була ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка народилась в селі Курінка Волочиського району Вінницької області і померла ІНФОРМАЦІЯ_9 в місті Нікополі Дніпропетровської області. Свідоцтво про смерть прабаби заявниць ОСОБА_17 не зберіглося. Тому в липні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Соборного відділу ДРАЦС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеси) з заявою про видачу повторного свідоцтва про смерть відносно прабаби ОСОБА_17 , актовий запис про смерть № 1173 від 29 червня 1993 року. Однак їй відмовлено у видачі повторного свідоцтва про смерть з посиланням на те, що « в актовому записі про народження батька ОСОБА_4 матір`ю записана ОСОБА_6 , тому для підтвердження родинних стосунків необхідно надати свідоцтво (довідку) про народження бабусі для підтвердження родинних стосунків з ОСОБА_17 . Перевіркою за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актового запису про народження на ОСОБА_11 не виявлено».

Після отримання архівної довідки Державного архіву Хмельницької області № 273 від 09 березня 2026 року та актового запису ОСОБА_1 повторно 16 квітня 2026 року звернулась до Соборного відділу ДРАЦС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеси) з заявою про видачу повторного свідоцтва про смерть відносно прабаби ОСОБА_17 , актовий запис про смерть № 1173 від 29 червня 1993 року. Однак їй знову було відмовлено у видачі повторного свідоцтва про смерть з посиланням на те, що в наявних документах є розбіжності, а саме в «архівній довідці № 273 від 09 березня 2026 року виданою Державним архівом Хмельницької області зазначені відомості про дитину - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Таким чином, неможливо встановити тотожність особи ( ОСОБА_11 - ОСОБА_18 ) в документах про народження, шлюб та народження батька. В зв`язку з чим, не можливо підтвердити родинні стосунки між заявницею та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки документально підтвердити факт того, що ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є прабабою заявниць, вони не мають можливості, у них виникла необхідність для звернення до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин. Встановлення факту родинних відносин з прабабусею заявницям необхідно для отримання повторного свідоцтва про смерть прабабусі з метою подальшого отримання права користування місцем поховання ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на Нікопольському міському кладовищі у Дніпропетровській області та в подальшому можливості перепоховання праху на кладовищі у місті Дніпрі. В даному випадку встановлення факту родинних відносин не впливає на спадкові права і обов`язки заявниць і інших осіб та (або) наявності інших спадкоємців і будь-який спір між ними відсутній, тому справа не розглядається судом за правилами позовного провадження.

Заявники звернулися до органів РАЦС з приводу з`ясування обставин неправильності написання імені і прізвища прабабусі в різних офіційних документах. Але їм було рекомендовано звернутися до суду. Виходячи із змісту усіх зазначених вище документів очевидним є наявність помилки при видачі документів і правильності перекладу та написання прізвища імені і прізвища прабабусі заявника і їх інших родичів. У зв`язку із зазначеними обставинами та розбіжностями заявники змушені звернутися до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин.

Факт вказаних родинних відносин підтверджується копіями свідоцтв про шлюб і смерть, паспортів і свідоцтвами про народження дітей, паспортними даними і довідками з місця мешкання, фотографіями, поясненнями свідків та інш. документами. В інший спосіб вони не мають можливості встановити зазначений вище юридичний факти та отримати підтверджуючий його документ, який буде юридично значимим для всіх установ та організацій на території України та за її межами. Отже заявникам необхідно встановити факт родинних відносин в судовому порядку. На підтвердження цього факту про родинні відносини є і інші документи та для їх впорядкування і вирішення питань про стосунки їх та з майном та інш. і документами потрібно довести вказані родинні відносини. Просили встановити юридичний факт родинних відносин між заявникам та їх прабабусею, задовольнивши у заяву в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не прибув, про день і час розгляду справи повідомлявся, проти вимог заяви фактично не заперечували, погодилися з доводами і викладеними обставинами, позицією заявника, не заперечували проти розгляду справи за наявними матеріалами справи по закону без їх участі. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаної заінтересованої особи відповідно до ст. 223 ЦПК України.

З`ясувавши позицію заявника і заінтересованої особи, оцінивши надані та добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню, за наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено - фактичні обставини, що дійсно заявниці ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_11 в місті Нікополі Дніпропетровської області, та ОСОБА_19 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_12 в місті Нікополі Дніпропетровської області, є рідними сестрами. 04 лютого 1995 року ОСОБА_19 уклала шлюб з ОСОБА_20 . Після укладення шлюбу їй було присвоєно прізвище « ОСОБА_19 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області від 04.02.1995 року.

Матір`ю заявниць є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком заявниць є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 29 травня 2025 року.

Дідом заявниць по лінії їх батька був ОСОБА_5 , а бабою ОСОБА_6 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, в якому зазначено, що батько заявниць « ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_13 , номер актового запису 451, дата складання 02 серпня 1948 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю; батьком вказаний « ОСОБА_5 », а матір`ю « ОСОБА_6 ».

Дід заявниць ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селищі Кут Апостолівського району Дніпропетровської області, а помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Нікополі Дніпропетровської області, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим 29 травня 2025 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Баба заявниць ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 в місті Хмельницький (до 1954 року - місто Проскурів) Хмельницької області, а померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в місті Нікополі Дніпропетровської області, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданим 29 травня 2025 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Дівоче прізвище баби заявниць по лінії батька було «Некрут», що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00048930800 від 23 січня 2025 року.

Згідно архівної довідки Державного архіву Дніпропетровської області № Ф-152/0/217-25 від 12 лютого 2025 року та актового запису у книзі реєстрації актів цивільного стану Нікопольського міського бюро ЗАГС Дніпропетровської області № 252 від 13 липня 1947 року про укладання шлюбу, де записано: «Наречений - « ОСОБА_8 », 26 років; Наречена - « ОСОБА_9 », 20 років; прізвище обох після укладення шлюбу - « ОСОБА_10 ». Обидва наречені вступили у перший шлюб».

Свідоцтво про народження баби заявниць ОСОБА_11 не зберіглося. Факт її народження підтверджується архівною довідкою Державного архіву Хмельницької області № 273 від 09 березня 2026 року та актовим записом в книзі реєстрації актів цивільного стану про народження РАЦС по місту Хмельницький Хмельницької області за 1927 рік за №238 про народження « ОСОБА_12 » (як зазначено в записі) « ОСОБА_13 » (як зазначено в записі) « ОСОБА_14 » ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьки: ОСОБА_15 , 27 років, українець, та ОСОБА_16 , 22 роки, полька, жителі міста Хмельницький (до 1954 року - місто Проскурів). Запис складений Хмельницьким (до 1954 року - Проскурівським) ЗАЦ Хмельницької області (до 1930 року - Проскурівського округу) 22 липня 1927 року».

Прабабою заявниць по лінії їх батька була ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка народилась в селі Курінка Волочиського району Вінницької області і померла ІНФОРМАЦІЯ_9 в місті Нікополі Дніпропетровської області, що підтверджується актовим записом про смерть № 1 173 від 29 червня 1993 року складеним відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області.

Свідоцтво про смерть прабаби заявниць ОСОБА_17 не зберіглося. Тому в липні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) з заявою про видачу повторного свідоцтва про смерть відносно прабаби ОСОБА_17 , актовий запис про смерть № 1173 від 29 червня 1993 року, складений відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області.

Однак їй відмовлено у видачі повторного свідоцтва про смерть з посиланням на те, що « в актовому записі про народження батька ОСОБА_4 матір`ю записана ОСОБА_6 , тому для підтвердження родинних стосунків необхідно надати свідоцтво (довідку) про народження бабусі для підтвердження родинних стосунків з ОСОБА_17 . Перевіркою за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актового запису про народження на ОСОБА_11 не виявлено».

Після отримання архівної довідки Державного архіву Хмельницької області № 273 від 09 березня 2026 року та актового запису ОСОБА_1 повторно 16 квітня 2026 року звернулась до Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) з заявою про видачу повторного свідоцтва про смерть відносно прабаби ОСОБА_17 , актовий запис про смерть № 1173 від 29 червня 1993 року, складений відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області.

Однак їй знову було відмовлено у видачі повторного свідоцтва про смерть з посиланням на те, що в наявних документах є розбіжності, а саме в «архівній довідці № 273 від 09.03.2026 року виданою Державним архівом Хмельницької області зазначені відомості про дитину - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_14 . Таким чином, неможливо встановити тотожність особи ( ОСОБА_11 - ОСОБА_18 ) в документах про народження, шлюб та народження батька. В зв`язку з чим, не можливо підтвердити родинні стосунки між заявницею та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

У вказаному актовому записі про народження баби заявниць вірно вказано: дата її народження « ІНФОРМАЦІЯ_6 », місце народження «місто Хмельницький» та по-батькові « ОСОБА_14 ». Прізвище русифіковано з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_7 », але прізвище обох батьків зазначено « ОСОБА_7 », ім`я записано як « ОСОБА_22 ».

Заявниці стверджують наступне: оскільки документально підтвердити факт того, що ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є прабабою заявниць, вони не мають можливості, у них виникла необхідність для звернення до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин. Встановлення факту родинних відносин з прабабусею заявницям необхідно для отримання повторного свідоцтва про смерть прабабусі з метою подальшого отримання права користування місцем поховання ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на Нікопольському міському кладовищі у Дніпропетровській області та в подальшому можливості перепоховання праху на кладовищі у місті Дніпрі.

Таким чином, встановлення вищезазначеного факту, має для заявниць юридичне значення, оскільки надасть їм та членам їхніх родини отримання можливості подальшого поховання інших членів сім`ї, разом з ОСОБА_17 , надасть право здійснювати відновлення встановлених намогильних споруд, утримання місця поховання у належному естетичному та санітарному стані, в подальшому можливості перепоховання праху прабабусі на кладовищі у місті Дніпрі.

В даному випадку встановлення факту родинних відносин, на думку заявниць, не впливає на спадкові права і обов`язки заявниць і інших осіб та (або) наявності інших спадкоємців і будь-який спір між ними відсутній, тому справа не розглядає.

Заявниці прохають суд встановити факт, що ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка народилась в селі Курінка Волочиського району Вінницької області і померла ІНФОРМАЦІЯ_9 в місті Нікополі Дніпропетровської області, є прабабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Факт вказаних родинних відносин підтверджується копіями свідоцтв про шлюб і смерть, паспортів і свідоцтвами про народження дітей, паспортними даними і довідками з місця мешкання, фотографіями, поясненнями свідків та інш. документами. В інший спосіб вони не мають можливості встановити зазначений вище юридичний факти та отримати підтверджуючий його документ, який буде юридично значимим для всіх установ та організацій на території України та за її межами. Отже заявникам необхідно встановити факт родинних відносин в судовому порядку. На підтвердження цього факту про родинні відносини є і інші документи та для їх впорядкування і вирішення питань про стосунки їх та з майном та інш. і документами потрібно довести вказані родинні відносини. Просили встановити юридичний факт родинних відносин між заявникам та їх прабабусею, задовольнивши у заяву в повному обсязі.

Суд вважає позовну заяву підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…». Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до п. 1 ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, сім`я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства і держави.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Судом встановлено, що заявниці ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_11 в місті Нікополі Дніпропетровської області, та ОСОБА_19 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_12 в місті Нікополі Дніпропетровської області, є рідними сестрами. 04 лютого 1995 року ОСОБА_19 уклала шлюб з ОСОБА_20 . Після укладення шлюбу їй було присвоєно прізвище « ОСОБА_19 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області від 04 лютого 1995 року.

Матір`ю заявниць є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком заявниць є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 29 травня 2025 року.

Родинні стосунки між заявницями та батьками підтверджуються: свідоцтвом про народження ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , серії НОМЕР_5 від 12 серпня 1970 року, виданим міським відділом ЗАГС міста Нікополя Дніпропетровської області, де батьком записаний « ОСОБА_4 », а матір`ю « ОСОБА_3 », свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , серії НОМЕР_6 від 27 грудня 1978 року, виданим міським відділом ЗАГС міста Нікополя Дніпропетровської області, де батьком записаний « ОСОБА_4 », а матір`ю « ОСОБА_3 ».

Дідом заявниць по лінії їх батька був ОСОБА_5 , а бабою ОСОБА_6 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, в якому зазначено, що батько заявниць « ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_13 , номер актового запису 451, дата складання 02 серпня 1948 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю; батьком вказаний « ОСОБА_5 », а матір`ю « ОСОБА_6 ».

Дід заявниць ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селищі Кут Апостолівського району Дніпропетровської області, а помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Нікополі Дніпропетровської області, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим 29 травня 2025 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Баба заявниць ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 в місті Хмельницький (до 1954 року - місто Проскурів) Хмельницької області, а померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в місті Нікополі Дніпропетровської області, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданим 29 травня 2025 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Дівоче прізвище баби заявниць по лінії батька було «Некрут», що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00048930800 від 23 січня 2025 року.

Крім того, згідно архівної довідки Державного архіву Дніпропетровської області № Ф-152/0/217-25 від 12 лютого 2025 року та актового запису у книзі реєстрації актів цивільного стану Нікопольського міського бюро ЗАГС Дніпропетровської області № 252 від 13 липня 1947 року про укладання шлюбу, де записано: «Наречений - « ОСОБА_8 », 26 років; Наречена - « ОСОБА_9 », 20 років; Прізвище обох після укладення шлюбу - « ОСОБА_10 ». Обидва наречені вступили у перший шлюб».

Свідоцтво про народження баби заявниць ОСОБА_11 не зберіглося. Факт її народження підтверджується архівною довідкою Державного архіву Хмельницької області № 273 від 09 березня 2026 року та актовим записом в книзі реєстрації актів цивільного стану про народження РАЦС по місту Хмельницький Хмельницької області за 1927 рік за №238 про народження « ОСОБА_12 » (як зазначено в записі) « ОСОБА_13 » (як зазначено в записі) « ОСОБА_14 » ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьки: ОСОБА_15 , 27 років, українець, та ОСОБА_16 , 22 роки, полька, жителі міста Хмельницький (до 1954 року - місто Проскурів). Запис складений Хмельницьким (до 1954 року - Проскурівським) ЗАЦ Хмельницької області (до 1930 року - Проскурівського округу) 22 липня 1927 року».

Прабабою заявниць по лінії їх батька була ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка народилась в селі Курінка Волочиського району Вінницької області і померла ІНФОРМАЦІЯ_9 в місті Нікополі Дніпропетровської області, що підтверджується актовим записом про смерть № 1 173 від 29 червня 1993 року складеним відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області.

Свідоцтво про смерть прабаби заявниць ОСОБА_17 не зберіглося. Тому в липні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) з заявою про видачу повторного свідоцтва про смерть відносно прабаби ОСОБА_17 , актовий запис про смерть № 1173 від 29 червня 1993 року, складений відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області.

Однак їй відмовлено у видачі повторного свідоцтва про смерть з посиланням на те, що « в актовому записі про народження батька ОСОБА_4 матір`ю записана ОСОБА_6 , тому для підтвердження родинних стосунків необхідно надати свідоцтво (довідку) про народження бабусі для підтвердження родинних стосунків з ОСОБА_17 . Перевіркою за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актового запису про народження на ОСОБА_11 не виявлено».

Після отримання архівної довідки Державного архіву Хмельницької області № 273 від 09 березня 2026 року та актового запису ОСОБА_1 повторно 16 квітня 2026 року звернулась до Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) з заявою про видачу повторного свідоцтва про смерть відносно прабаби ОСОБА_17 , актовий запис про смерть № 1173 від 29 червня 1993 року, складений відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області.

Однак їй знову було відмовлено у видачі повторного свідоцтва про смерть з посиланням на те, що в наявних документах є розбіжності, а саме в «архівній довідці № 273 від 09 березня 2026 року виданою Державним архівом Хмельницької області зазначені відомості про дитину - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Таким чином, неможливо встановити тотожність особи ( ОСОБА_11 - ОСОБА_18 ) в документах про народження, шлюб та народження батька. В зв`язку з чим, не можливо підтвердити родинні стосунки між заявницею та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

У вказаному актовому записі про народження баби заявниць вірно вказано: дата її народження « ІНФОРМАЦІЯ_6 », місце народження «місто Хмельницький» та по-батькові « ОСОБА_14 ». Прізвище русифіковано з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_7 », але прізвище обох батьків зазначено « ОСОБА_7 », ім`я записано як « ОСОБА_22 ».

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки документально підтвердити факт того, що ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є прабабою заявниць, вони не мають можливості, у них виникла необхідність для звернення до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин.

Встановлення факту родинних відносин з прабабусею заявницям необхідно для отримання повторного свідоцтва про смерть прабабусі з метою подальшого отримання права користування місцем поховання ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на Нікопольському міському кладовищі у Дніпропетровській області та в подальшому можливості перепоховання праху на кладовищі у місті Дніпрі.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» користувач місця поховання (місця родинного поховання) є особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання, передбачене статтею 25 цього Закону.

Таким чином, встановлення вищезазначеного факту, має для заявниць юридичне значення, оскільки надасть їм та членам їхніх родини отримання можливості подальшого поховання інших членів сім`ї, разом з ОСОБА_17 , надасть право здійснювати відновлення встановлених намогильних споруд, утримання місця поховання у належному естетичному та санітарному стані, в подальшому можливості перепоховання праху прабабусі на кладовищі у місті Дніпрі.

В даному випадку встановлення факту родинних відносин не впливає на спадкові права і обов`язки заявниць і інших осіб та (або) наявності інших спадкоємців і будь-який спір між ними відсутній, тому справа не розглядається судом за правилами позовного провадження.

Родинні відносини заявниць з прабабою ОСОБА_17 підтверджуються вищенаведеними документами, спільними фотографіями.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Згідно ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, суди розглядають справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами в порядку окремого провадження.

Згідно пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану».

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Факт того, що заявники не можуть наразі довести родинні відносини зі своєю померлою прабабусею не впливає на можливість видати їм свідоцтво про право на спадщину, проте впливає на розмір податків, які сплачуються при цьому. Заявники звернулися до органів РАЦС з приводу з`ясування обставин неправильності написання імені і прізвища прабабусі в різних офіційних документах. Але їм було рекомендовано звернутися до суду. Виходячи із змісту усіх зазначених вище документів очевидним є наявність помилки при видачі документів і правильності перекладу та написання прізвища імені і прізвища прабабусі заявника і їх інших родичів. У зв`язку із зазначеними обставинами та розбіжностями заявники змушені звернутися до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин.

Факт вказаних родинних відносин підтверджується копіями свідоцтв про шлюб і смерть, паспортів і свідоцтвами про народження дітей, паспортними даними і довідками з місця мешкання, фотографіями, поясненнями свідків та інш. документами. В інший спосіб вони не мають можливості встановити зазначений вище юридичний факти та отримати підтверджуючий його документ, який буде юридично значимим для всіх установ та організацій на території України та за її межами. Отже заявникам необхідно встановити факт родинних відносин в судовому порядку. На підтвердження цього факту про родинні відносини є і інші документи та для їх впорядкування і вирішення питань про стосунки їх та з майном та інш. і документами потрібно довести вказані родинні відносини.

Згідно ч. З ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

За приписами ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення. Встановлення факту родинних відносин може мати місце, якщо з певних причин зазначений факт не був зареєстрований органами Державної реєстрації актів цивільного стану, у реєстрації цього факту було відмовлено або помилка органу Державної реєстрації актів цивільного стану у актовому записі має настільки давнє походження, що її виправлення має потягнути за собою цілу низку виправлення в інших актових записах.

Факт вказаних родинних відносин підтверджується копіями свідоцтв про народження і паспортів, свідоцтвами про одруження, паспортними даними і довідками з місця мешкання, фотографіями та інш. документами. В інший спосіб вони не мають можливості встановити зазначений вище юридичний факти та отримати підтверджуючий його документ, який буде юридично значимим для всіх установ та організацій на території України та за її межами. Отже заявникам необхідно встановити факт родинних відносин в судовому порядку. На підтвердження цього факту про родинні відносини є і інші документи та для їх впорядкування і вирішення питань про стосунки їх та з майном та інш. і документами потрібно довести вказані родинні відносини.

Тому для упорядкування документів і вирішення питань з майном та інш., документами та ін. заявники вимушені були звертатися до суду з заявою про встановлення родинних відносин.

Саме по собі не вірне тлумачення та написання правописно прізвища чи імені бабусі чи прабабусі заявників в документах при перекладі з російської мови на українську (паспорт, свідоцтво, атестат про освіту, трудова книжка, свідоцтво про народження чи шлюб та інш.) або відповіді різних організацій і відомств (нотаріальні контори, ВУЗи, військові комісаріати, відділи РАЦС та інш.) не може бути підставою для відмови в задоволенні цієї заяви, оскільки вони спростовуються наданими доказами та матеріалами справи.

Статтями 15, 16, 18 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Суд може захистити цивільне право способом, що встановлений договором або законом.

Отже, для упорядкування документів і вирішення питань з майном та інш., документами та ін. заявники вимушені були звертатися до суду з заявою про встановлення родинних відносин.

Згідно ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи в тому числі про: 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до норм ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, шо мають юридичне значення: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. 2. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом точно встановлено, що про ті родинні відносини, про які вказують заявники і які є предметом спору, підтверджені наявними безпосередніми та офіційними документами, виданими державними установами і на теперішній час не оскаржені: свідоцтва про народження, одруження, розлучення, право власності, паспортні дані та копії цих паспортів і інш.. Тобто обставини вказаних документів не спростовані, а самі актові записи не осопрені.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ст. 77-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України на законодавчому рівні закріплені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Положеннями ст. 15 ЦК України визначено, що судовому захисту підлягає лише порушене, оспорюване або невизнане право.

З огляду на зазначене заява про встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 15, 16, 18 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Суд може захистити цивільне право способом, що встановлений договором або законом.

Вимоги до доказів встановлені ст. 77 ЦПК України, якою встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За приписами ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України «Межі здійснення цивільних прав»: не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин. Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що учасник справи в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що заява підлягає задоволенню.

Не може суд прийняти до уваги можливе не визнання вимог заяви іншими особами, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджуються.

При таких обставинах суд вважає можливим заяву задовольнити та з метою встановлення родинних відносин з прабабусею для отримання заявницями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повторного свідоцтва про смерть прабабусі та для подальшого отримання права користування місцем поховання ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на Нікопольському міському кладовищі у Дніпропетровській області та в подальшому можливості перепоховання праху на кладовищі у місті Дніпрі і як членам їхніх родини отримання можливості подальшого поховання інших членів сім`ї, разом з ОСОБА_17 , надавання право здійснювати відновлення встановлених намогильних споруд, утримання місця поховання у належному естетичному та санітарному стані, в подальшому можливості перепоховання праху прабабусі на кладовищі у місті Дніпрі, і тільки для цього, а не вплив (та використання) на спадкові права і обов`язки заявниць і інших осіб та (або) наявності інших спадкоємців і будь-який спір між ними - встановити юридичний факт родинних відносин, а саме про те, що ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка народилась в селі Курінка Волочиського району Вінницької області і померла ІНФОРМАЦІЯ_9 в місті Нікополі Дніпропетровської області, є прабабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Таким чином обставини заяви про встановлення юридичного факту (родинних відносин) знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході судового засідання, доведені, а тому заява обгрунтована і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 3 Сімейного кодексу України, ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268, 293, 315, 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

З метою встановлення родинних відносин з прабабусею для отримання заявницями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повторного свідоцтва про смерть прабабусі та для подальшого отримання права користування місцем поховання ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на Нікопольському міському кладовищі у Дніпропетровській області та в подальшому можливості перепоховання праху на кладовищі у місті Дніпрі і як членам їхніх родини отримання можливості подальшого поховання інших членів сім`ї, разом з ОСОБА_17 , надавання право здійснювати відновлення встановлених намогильних споруд, утримання місця поховання у належному естетичному та санітарному стані, в подальшому можливості перепоховання праху прабабусі на кладовищі у місті Дніпрі, і тільки для цього, а не вплив (та використання) на спадкові права і обов`язки заявниць і інших осіб та (або) наявності інших спадкоємців і будь-який спір між ними -

встановити юридичний факт родинних відносин, а саме про те, що ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка народилась в селі Курінка Волочиського району Вінницької області і померла ІНФОРМАЦІЯ_9 в місті Нікополі Дніпропетровської області, є прабабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя -