Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №210/2279/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД

МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/2279/26

Провадження № 2/210/1555/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 червня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Біди А.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в порядку загального позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, без участі сторін, та без фіксування судового засідання звукозаписувальним пристроєм, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , котра діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно квартиру в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2026 року ОСОБА_1 , котра діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулась до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу з позовом до Виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно квартиру в порядку спадкування за законом та просила суд визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 56,80кв.м., житловою площею 44,0 кв.м., яка складається з 3-х кімнат та розташована на 1-му поверсі, 5-ти поверхового будинку відповідно до «Свідоцтва про право власності на житло» записане у реєстрову книгу БТІ м. Кривого Рогу за №154 в книзі: 106п-154 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивача зазначила, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 08.05.1996 року видане виконкомом міської Ради народних депутатів, квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_4 померла бабуся позивачки - ОСОБА_5 , на час її смерті батько позивача ОСОБА_8 був неповнолітнім та за згодою його батька ОСОБА_9 рішенням Дзержинської районної Ради народних депутатів від 09.02.1996 за №44/1 було призначено ОСОБА_6 піклувальником його неповнолітнього онука - ОСОБА_8 . У подальшому батько позивача змінив своє прізвище з Постригайло на ОСОБА_10 , про що відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Дзержинської районної Ради народних депутатів міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 22 квітня 1997 року зроблено відповідний актовий запис №7.

Після смерті ОСОБА_5 спадщину фактично прийняли її батьки ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та її неповнолітній син ОСОБА_12 , оскільки на час її смерті вони фактично проживали за адресою: АДРЕСА_1 , однак з заявою про отримання свідоцтва про прийняття спадщини за законом на частину квартири ні хто із спадкоємців не звертався.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер прадід позивачки ОСОБА_6 , після смерті якого фактично спадщину було прийнято його дружиною - ОСОБА_11 та батьком позивачки ОСОБА_4 , оскільки на час його смерті вони фактично проживали за адресою: АДРЕСА_1 , однак з заявою про отримання свідоцтва про прийняття спадщини за законом на частину квартири ні хто із спадкоємців не звертався. Спадкова справа була зведена з підстав пайової земельної ділянки, яка за заповітом №68 від 27.12.2001 року ОСОБА_6 заповів ОСОБА_4 , який в свою чергу відмовився від неї на користь ОСОБА_11 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , після смерті якого з заявою про прийняття спадщини за законом звернулась ОСОБА_1 в інтересах доньки ОСОБА_2 . Однак, протягом 5 років вона не може втупити в право спадкування за законом з різних підстав, одна з яких, відсутність оригіналу свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 08.05.1996 року. У зв`язку з чим, посилаючись на вимоги ст.ст. 1216, 1217, 1258, 1266, 1268, 1269, 1276, 1278 ЦК України позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 01 квітня 2026 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами загального позовного провадження (а.с.54).

Ухвалою суду від 01 квітня 2026 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено та витребувано від Державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Рикової Тетяни Валентинівни: копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та архівні копії витребуваних справ державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Риковою Тетяною Валентинівною, з нотаріального архіву Кіровоградської області: після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 : після смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.58).

Ухвалою суду від 06 травня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с.147).

Позивач ОСОБА_1 , будучи присутньою у судовому засіданні 08 червня 2026 року надала пояснення в обґрунтування позову, підтримала його у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у ньому, просила суд його задовольнити.

Представник відповідача Виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області у судовому засіданні присутній не був, однак, поза межами судового засідання від керуючого справами Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради С.Петренко, надійшов лист вих.14/01.02-11-2039 від 12.05.2026р., в якому останній просив суд розглянути зазначену справу без участі представника за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до частини 3 статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи сторін і надані ними докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 08 травня 1996 року виданого виконкомом міської ради народних депутатів, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Загальна площа квартири становить 56,80кв.м. Свідоцтво видано згідно з розпорядженням (наказом) від 10 квітня 1995 року №Дз 374. Свідоцтво про право власності на житло зареєстровано Криворізьким бюро технічної інвентаризації та записано у реєстрову книгу за №106п-154-154 (а.с.33).

Вказані відомості також підтверджуються Витягом з реєстру права власності на нерухоме майно виданого Комунальним підприємством «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» №11128672 від 05.07.2006р., відповідно до якого, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , номер запис 154, в книзі 106п-154 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , на підставі Свідоцтва про право власності №Дз 363 від 08 травня 1996 року (а.с.34).

15 січня 1657 року ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_13 , про що Дзержинським відділом РАЦС м. Кривого Рогу складено відповідний актовий запис №78. Після державної реєстрації длубу дружина змінила прізвище на ОСОБА_10 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 15.01.1957р. (а.с.84 зворот).

ІНФОРМАЦІЯ_9 народилась ОСОБА_14 , про що Дзержинським відділом РАЦС м. Кривого Рогу 23 листопада 1957 року було складено відповідний актовий запис №3059. Батьками дитини зазначені: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_11 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 23.11.1957р. (а.с.26, 69).

25 квітня 1980 року ОСОБА_9 уклав шлюб з ОСОБА_14 , про що Дзержинським відділом РАЦС м. Кривого Рогу складено відповідний актовий запис №401. Після державної реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_15 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 25.04.1980р. (а.с.69).

ІНФОРМАЦІЯ_10 народився ОСОБА_8 , про що відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Дзержинської районної Ради народних депутатів міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 25 грудня 1980 року було складено відповідний актовий запис №1708. Батьками дитини зазначені: батько ОСОБА_9 , мати ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 22.04.1997 року (а.с.68).

ІНФОРМАЦІЯ_11 померла ОСОБА_5 , про що відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Дзержинської районної Ради народних депутатів міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 09 січня 1996 року зроблено запис №35, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 09.01.1996р. (а.с.68 зворот).

Рішенням виконавчого комітету Дзержинської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області №44/1 від 09.02.1996 року «Про призначення піклувальника неповнолітньому ОСОБА_8 » вирішено, призначити гр. ОСОБА_6 піклувальником неповнолітнього онука - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та зберегти право на житло за неповнолітнім ОСОБА_8 , 1980р.н. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.31).

22 квітня 1997 року ОСОБА_8 перейменував прізвище, ім`я та по батькові на ОСОБА_4 , про що Відділом державної реєстрації актів громадянського стану виконкому Дзержинської районної Ради народних депутатів міста Кривого Рогу Дніпропетровської області зроблено запис №7, що підтверджується Свідоцтвом про переміну прізвище, ім`я, по батькові серії НОМЕР_8 від 22.04.1997р. (а.с.30).

Відповідно до роз`яснень, наданих у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

У зв`язку з тим, що спадкодавець ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 застосуванню підлягає Цивільний кодекс УРСР 1963 року.

Відповідно до вказаного кодексу право на спадкування мають особи, визначені у законі.

Згідно зі ст.ст.529, 530 ЦК УРСР 1963 року, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Стаття 535 ЦК УРСР 1963 року передбачала право на обов`язкову частку у спадщині неповнолітніх або непрацездатних дітей спадкодавця (в тому числі усиновлених), а також непрацездатної дружини, батьків (усиновителів) і утриманців померлого, які успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом.

Відповідно до ст.548 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Згідно ст.549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

З огляду на це ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги за законом (син померлої), який на дату смерті був неповнолітнім мав права на обов`язкову частку.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За змістом статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно зі статтею 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Згідно зі статтею 525 ЦК Української РСР від 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Аналіз змісту статей 548, 549 ЦК УРСР (у редакції, чинній на момент смерті бабусі позивачки) свідчить, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Діями спадкоємця, що свідчать про прийняття ним спадщини є: фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном; подача державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини. Вказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року в справі №631/1153/13-ц (провадження №61-26750св18) зазначено, що згідно зі статтею 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців. Прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном. Спадщина вважається прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані, тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі №631/1153/13-ц (провадження №61-26750св18) зазначено, що згідно зі статтею 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.

Спадщина вважається прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані, тощо.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року у справі №305/235/17 (провадження №61-11869св19) зазначено, що фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до Довідки вих.№105 від 08.02.2007 року виданої за підписом директора КЖП №3 ОСОБА_8, про те, що він дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Склад сім`ї: мати ОСОБА_5 , зареєстрована з 07.06.1978 року знята з реєстрації як померла ІНФОРМАЦІЯ_12 та дід ОСОБА_6 , зареєстрований 02.02.1973 року знятий з реєстрації, як померлий ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с.70).

З вказаного слідує, що ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 на 1/3 часку квартира розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_6 , про що Кіровською сільською радою Долинського району Кіровоградської області 13 червня 2006 року зроблено відповідний актовий запис №77, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 від 13.06.2006р. (а.с.81 зворот).

Відповідно до Довідки вих. №105 від 08.02.2007 року виданої за підписом директора КЖП №3 ОСОБА_8, про те, що він дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Склад сім`ї: мати ОСОБА_5 , зареєстрована з 07.06.1978 року знята з реєстрації як померла ІНФОРМАЦІЯ_12 та дід ОСОБА_6 , зареєстрований 02.02.1973 року знятий з реєстрації, як померлий ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с.70).

За життя ОСОБА_6 склав заповіт, яким заповів належну йому на праві приватної власності земельну ділянку (пай) в розмірі 7,56 га, номер державного акта на право приватної власності на землю серія ІУ-КР №3521984400:02:00:254 (004910) виданого сесіє. Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 20 липня 2000 року за №102 - ОСОБА_4 . Вказаний заповіт був посвідчений 27 грудня 2001 року секретарем виконавчого комітету Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області та зареєстровано в реєстрі за №68 (а.с.83 зворот - 84).

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною першою статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною другою статті 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернулась ОСОБА_11 (а.с.79).

Після смерті ОСОБА_6 з заявою про відмову від прийняття спадщини за заповітом звернувся ОСОБА_4 , вказана заява була зареєстрована приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Журавльовою С.П. в реєстрі за №648 (а.с.80 зворот).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 06 вересня 2012 року державним нотаріусом Долинської державної нотаріальної контори Величко В.О., спадкоємцем майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є його дружина ОСОБА_11 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: права власності на земельну ділянку, площею 7,56 гектарів в межах згідно плану. Земельна ділянка розташована на території Кіровської сільської Ради, ділянка № НОМЕР_10 . Вказане свідоцтвом зареєстровано в реєстрі за №797 (а.с.95).

Відповідно до частини першої статті 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до Довідки вих.№932 від 19.12.2011 року виданої за підписом начальника дільниці №1 КП «ЖЕО №8, ОСОБА_4 , про те, що він дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Склад сім`ї: дід ОСОБА_6 , зареєстрований 02.02.1973 року знятий з реєстрації, як померлий ІНФОРМАЦІЯ_13 , на момент смерті були зареєстровані дві особи (а.с.70 зворот).

Враховуючи, що частка спадкової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , не була охоплена заповітом та що до неї жодним спадкоємцем не було отримано свідоцтво, вказане майно було фактично прийняв спадщину оскільки проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не відмовився від неї.

З вказаного слідує, що після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , батько позивачки ОСОБА_4 та прабабусі позивачки ОСОБА_11 фактично прийняли спадщину на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та був її єдиним власником.

05 грудня 2010 року ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_16 , про що Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області зроблено відповідний актовий запис №735. Після державної реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_10 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_11 від 10.12.2005р. (а.с.24).

ІНФОРМАЦІЯ_14 народилась ОСОБА_17 , про що Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області 13 жовтня 2011 року складено відповідний актовий запис №525. Батьками дитини вказані: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_12 від 13.10.2011р. (а.с.67).

ІНФОРМАЦІЯ_15 померла ОСОБА_11 , про що Кіровською сільською радою Долинського району Кіровоградської області 06 січня 2015 року складено відповідний актовий запис №01, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_13 від 06.01.2015р. (а.с.20).

Після смерті ОСОБА_11 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 06 липня 2015 року, яке зареєстроване в реєстрі за №426. Спадкоємцем зазначеним у заповіті був ОСОБА_18 . Спадщина, на яку видано вказане свідоцтво, складалось з земельної ділянки площею 7,2770 гектарів в межах згідно з планом, кадастровий номер якої 3521984400:02:00:0255, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.136).

З вказаного слідує, що до спадкової маси щодо якої видано свідоцтво про право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_11 не входила спірна квартира та вказане майно було фактично прийняте в спадщину ОСОБА_4 , оскільки на час відкриття спадщини він не відмовився від неї.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 квітня 2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано (а.с.25).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Інгулецькому та Металургійному районах у місті Кривому Розі Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 18 грудня 2019 року складено відповідний актовий запис №1193, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_14 від 18.12.2019р. (а.с.69 зворот).

Після смерті ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини звернулась лише ОСОБА_1 ,, яка діяла як законний представник - мати - малолітньої доньки ОСОБА_2 (а.с.64).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною першою статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною другою статті 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя хто його пережив та батьки.

З вказаного слідує, що єдиним спадкоємцем першої черги який звернувся до нотаріуса в межах встановленого шестимісячного строку є позивач по справі ОСОБА_2 .

В положенні п.3.1 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення права власності в нотаріальному порядку (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 травня 2022 року у справі №450/3258/17 (провадження № 61-13688св21)).

Матеріалами справи встановлено, що право власності на квартиру яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 56,80кв. м., житловою площею 44,0кв.м., яка складається з 3-х кімнат та розташована на 1-му поверсі, 5-ти поверхового будинку відповідно до «Свідоцтва про право власності на житло» записане у реєстрову книгу БТІ м. Кривого Рогу за №154 в книзі: 10бп-154, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_16 правонаступником якої були її батько ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та неповнолітній син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її мати - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 правонаступником якої були ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а після смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 правонаступником якого був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, а також враховуючи те, що сторонами надано суду докази в обґрунтування та підтвердження заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст.524, 525, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст.392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1233, 1268, 1269, 1270, 1275 України, ст.ст.10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , котра діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно квартиру в порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,80кв.м., житловою площею 44,0кв.м., яка складається з 3-х кімнат, та розташована на 1-му поверсі, 5-ти поверхового будинку, відповідно до «Свідоцтва про право власності на житло» записане у реєстрову книгу БТІ м. Кривого Рогу за №154 в книзі: 106п-154, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н. Ю. Вікторович