Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №640/8620/21 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Київ справа №640/8620/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фонду державного майна України та Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду державного майна України та Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, в якому просить:

– визнати протиправним та скасувати рішення Екзаменаційної комісії Фонду державною майна України, оформленого протоколом від 28.01.2021 №125 у частині позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 спеціалізації 1.1 "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них" з кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ №5686, виданого 22.12.2007 Фондом державного майна України та Приватним вищим навчальним закладом "Міжнародний інститут бізнесу";

– визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 15.02.2021 №193, яким оцінювача позбавлено (анульовано) спеціалізації 1.1 "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них" з кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ №5686, виданого 22.12.2007 Фондом державного майна України й ПВНЗ "Міжнародний інститут бізнесу", та внесено відповідні зміни до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності;

– зобов`язати внести зміни до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності щодо поновлення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача від 22.12.2007 МФ №5686.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене протоколом №125 від 28.01.2021, та виданий на його підставі наказ Фонду державного майна України від 16.02.2021 №193 про внесення змін до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності стосовно оцінювача ОСОБА_1 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Позивач вказує, що він є оцінювачем, який мав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №5686 за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них», однак за результатами розгляду питання Екзаменаційною комісією його було позбавлено відповідної спеціалізації. На думку позивача, підстави для застосування такого найсуворішого заходу впливу були відсутні, оскільки встановлені Фондом обставини не свідчать про грубе порушення ним нормативно-правових актів з оцінки майна. Позивач зазначає, що некоректне відображення адрес окремих об`єктів оцінки у Єдиній базі даних звітів про оцінку було зумовлено технічними особливостями внесення інформації та копіюванням адрес із наданих документів, а не навмисним внесенням недостовірних даних. Також позивач заперечує висновки Фонду щодо неправильного зазначення типу будинку, оскільки чинне законодавство, на його думку, не містить однозначного визначення поняття «новобудова» та не встановлює обов`язку в кожному випадку обирати саме такий тип об`єкта. Крім того, позивач посилається на те, що матеріали, покладені в основу рішення Екзаменаційної комісії, не доводять наявності саме грубого порушення у його професійній діяльності, а тому анулювання спеціалізації є надмірним та непропорційним заходом реагування. Позивач також зазначає, що відсутні належні докази того, що ним були завантажені неналежні файли або файли, які не відповідали звітам про оцінку, а тому вважає, що відповідачі безпідставно дійшли висновку про наявність підстав для позбавлення його права на здійснення професійної оціночної діяльності за відповідною спеціалізацією.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року прийнято справу №640/8620/21 до провадження судді Донця В.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року відмовлено Фонду державного майна України у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, залучено до участі в справі в якості відповідача Екзаменаційну комісію Фонду державного майна України, розпочати спочатку розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 лютого 2025 року №246/0/15-25 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) у зв`язку з поданням заяви про відставку.

У зв`язку зі звільненням судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) Донця В.А. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/8620/21 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 адміністративну справу №640/8620/21 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., ухвалено здійснювати розгляд справи спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі заперечують проти задоволення позову та зазначають, що рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене протоколом №125 від 28.01.2021, а також наказ Фонду державного майна України від 16.02.2021 №193 прийняті у межах повноважень, у спосіб та з підстав, передбачених законодавством у сфері оціночної діяльності. Відповідачі вказують, що Фондом державного майна України під час аналізу інформації, внесеної до Єдиної бази даних звітів про оцінку, було встановлено не поодиноке, а повторюване внесення позивачем некоректних та недостовірних відомостей щодо об`єктів оцінки. Зокрема, за матеріалами, що були предметом розгляду Екзаменаційної комісії, встановлено некоректне зазначення адрес об`єктів оцінки, неправильне визначення типу будинку, розбіжності у характеристиках об`єктів та інші невідповідності, що впливали на функціонування Єдиної бази та підбір об`єктів порівняння. Відповідачі наголошують, що позивача було завчасно повідомлено листом Фонду державного майна України від 14.01.2021 №10-59-752 про виявлені порушення та запрошено надати пояснення. Позивач скористався таким правом і надав письмові пояснення від 22.01.2021, які були розглянуті Екзаменаційною комісією. На думку відповідачів, наведені позивачем пояснення не спростовують факту внесення до Єдиної бази некоректної інформації, а посилання на технічний збій або особливості роботи програмного забезпечення не підтверджені жодними належними доказами. Відповідачі також зазначають, що саме оцінювач відповідає за достовірність інформації, яка вноситься ним до Єдиної бази, а тому обставини копіювання адреси з інших документів або суб`єктивне розуміння типу будинку не звільняють його від професійної відповідальності. З огляду на встановлені порушення та їх неодноразовий характер Екзаменаційна комісія дійшла обґрунтованого висновку про наявність підстав для анулювання відповідної спеціалізації кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, а Фонд державного майна України правомірно видав наказ від 16.02.2021 №193 на виконання рішення Комісії.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є оцінювачем, який здійснював професійну оціночну діяльність на підставі кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ №5686 за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них».

Фондом державного майна України під час здійснення повноважень у сфері регулювання оціночної діяльності було проведено аналіз інформації, внесеної до Єдиної бази даних звітів про оцінку щодо окремих об`єктів житлової нерухомості, оцінка яких здійснювалася за участю позивача як оцінювача.

За результатами такого аналізу Фондом виявлено ознаки внесення до Єдиної бази некоректних та недостовірних відомостей щодо чотирьох звітів про оцінку об`єктів житлової нерухомості.

Зокрема, Фондом встановлено, що при внесенні інформації до Єдиної бази у відповідних полях були зазначені адреси об`єктів оцінки з написанням назв вулиць через пробіли, що впливало на ідентифікацію таких адрес та підбір об`єктів порівняння. Також Фондом було звернуто увагу на неправильне визначення типу окремих будинків, зокрема зазначення типу «інше» замість типу, який відповідачі вважали належним з урахуванням року введення будинків в експлуатацію та їх характеристик.

Окрім цього, Фондом були встановлені інші невідповідності у відомостях, що містилися у відповідних інформаціях зі звітів про оцінку об`єктів нерухомості.

Листом Фонду державного майна України від 14.01.2021 №10-59-752 позивача повідомлено про виявлені порушення та запропоновано надати письмові пояснення щодо обставин внесення відповідної інформації до Єдиної бази, а також взяти участь у засіданні Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України.

На зазначений лист позивачем надано письмові пояснення від 22.01.2021, у яких він виклав власну позицію щодо встановлених Фондом невідповідностей.

Зокрема, позивач зазначив, що некоректне відображення назв вулиць було зумовлене копіюванням тексту адрес із документів, у яких назви вулиць були вказані через пробіли. Також позивач заперечив висновки Фонду щодо неправильного зазначення типу будинку, посилаючись на відсутність у законодавстві чіткого визначення поняття «новобудова».

Крім того, позивач не погодився з твердженнями щодо неналежності завантажених файлів та зазначив, що повторно зареєстрував відповідні звіти.

28.01.2021 відбулося засідання Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, за результатами якого складено протокол №125. Під час засідання було розглянуто матеріали щодо професійної оціночної діяльності позивача, зокрема інформацію, внесену до Єдиної бази даних звітів про оцінку, службові матеріали Фонду, лист Фонду від 14.01.2021 №10-59-752, а також пояснення позивача від 22.01.2021.

За результатами розгляду зазначених матеріалів Екзаменаційна комісія дійшла висновку про наявність підстав для позбавлення позивача спеціалізації 1.1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ №5686 та прийняла відповідне рішення, оформлене протоколом №125 від 28.01.2021.

На виконання рішення Екзаменаційної комісії Фондом державного майна України видано наказ від 16.02.2021 №193 «Про внесення відповідних змін до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності стосовно оцінювача ОСОБА_1 ».

Не погоджуючись із рішенням Екзаменаційної комісії, оформленим протоколом №125 від 28.01.2021, та наказом Фонду державного майна України від 16.02.2021 №193, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують його право на здійснення професійної оціночної діяльності, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України; чи використано повноваження з метою, з якою це повноваження надано; чи прийнято рішення обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, пропорційно, безсторонньо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні визначаються Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до статті 3 зазначеного Закону оцінка майна, майнових прав є процесом визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно зі статтею 5 Закону суб`єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб`єкти господарювання, які здійснюють оціночну діяльність у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 6 Закону оцінювачами можуть бути фізичні особи, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону. Оцінювач має право здійснювати оцінку майна за напрямами та спеціалізаціями, зазначеними у кваліфікаційному свідоцтві.

Статтею 14 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що професійна підготовка оцінювачів здійснюється навчальними закладами, які уклали відповідні угоди з Фондом державного майна України. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за відповідним напрямом та спеціалізацією оцінки майна.

Відповідно до статті 16 зазначеного Закону питання щодо видачі, зупинення дії, поновлення дії та анулювання кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів належать до компетенції Екзаменаційної комісії, яка діє у порядку, встановленому Фондом державного майна України. Ця норма також передбачає можливість анулювання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача у випадках, визначених законом та відповідними нормативно-правовими актами з питань професійної оціночної діяльності.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» Фонд державного майна України здійснює державне регулювання оціночної діяльності, у тому числі організовує професійну підготовку оцінювачів, веде Державний реєстр оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, забезпечує роботу Екзаменаційної комісії та здійснює інші повноваження у сфері оціночної діяльності.

Законодавство у сфері оцінки майна встановлює підвищені вимоги до професійної діяльності оцінювачів, оскільки результати оцінки майна використовуються у цивільному обороті, податкових, банківських, нотаріальних, виконавчих та інших правовідносинах і можуть впливати на права та обов`язки значного кола осіб.

Порядок ведення Єдиної бази даних звітів про оцінку, чинний на момент виникнення спірних правовідносин, визначав правила внесення інформації зі звітів про оцінку до Єдиної бази та покладав на суб`єктів оціночної діяльності та оцінювачів обов`язок щодо внесення достовірних, повних та коректних відомостей про об`єкти оцінки.

Єдина база даних звітів про оцінку функціонує з метою забезпечення перевірки, систематизації та обліку інформації зі звітів про оцінку, а правильність внесення до неї даних має істотне значення для належного функціонування механізму електронного визначення оціночної вартості, підбору об`єктів порівняння та контролю у сфері оцінки майна.

Відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, оцінка майна повинна здійснюватися з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, повноти та належного обґрунтування результатів оцінки. Звіт про оцінку майна має містити відомості, необхідні для ідентифікації об`єкта оцінки, обґрунтування застосованих підходів та методів, а також інші істотні дані, що впливають на результат оцінки.

Судом встановлено, що спір у даній справі виник з приводу правомірності рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформленого протоколом №125 від 28.01.2021, та виданого на його виконання наказу Фонду державного майна України від 16.02.2021 №193, якими фактично припинено право позивача на здійснення професійної оціночної діяльності за спеціалізацією 1.1 шляхом внесення відповідних змін до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності.

Судом також встановлено, що перед розглядом питання Екзаменаційною комісією Фонд державного майна України листом від 14.01.2021 №10-59-752 повідомив позивача про виявлені порушення та запропонував надати пояснення. Позивач надав письмові пояснення від 22.01.2021, в яких висловив свою позицію щодо зауважень Фонду, а тому суд доходить висновку, що позивач був обізнаний про зміст виявлених порушень та мав можливість надати свої пояснення до прийняття спірного рішення.

Доводи позивача про те, що рішення Екзаменаційної комісії прийнято без належних підстав, суд оцінює критично.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для розгляду питання щодо позивача були не абстрактні припущення, а конкретні матеріали щодо інформації, внесеної до Єдиної бази даних звітів про оцінку за чотирма звітами щодо об`єктів житлової нерухомості. У зазначених матеріалах Фондом було зафіксовано некоректне внесення адрес об`єктів оцінки, неправильне визначення окремих характеристик об`єктів, а також інші невідповідності, які мали значення для функціонування Єдиної бази та перевірки інформації зі звітів про оцінку.

Суд звертає увагу, що у письмових поясненнях від 22.01.2021 позивач фактично не заперечив сам факт некоректного зазначення адрес об`єктів оцінки, а пояснив його тим, що скопіював адресу з документів, у яких назви вулиць були зазначені через пробіли. Водночас такий довід не спростовує факту внесення до Єдиної бази некоректних відомостей та не звільняє оцінювача від професійного обов`язку перевіряти правильність інформації перед її реєстрацією.

Суд зазначає, що внесення інформації до Єдиної бази даних звітів про оцінку не є формальною технічною дією, яка не має правового значення. Навпаки, саме ці відомості використовуються для ідентифікації об`єкта оцінки, перевірки звіту та функціонування електронного модуля визначення оціночної вартості. Тому неправильне зазначення адреси, типу будинку чи інших характеристик об`єкта не може вважатися несуттєвою технічною опискою, якщо такі відомості впливають на можливість належної ідентифікації об`єкта та підбір об`єктів порівняння.

Доводи позивача про те, що некоректне відображення відомостей могло бути наслідком технічного збою Єдиної бази, суд відхиляє як недоведені. Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів існування такого збою, зокрема, офіційних повідомлень адміністратора Єдиної бази, технічних висновків, актів перевірки програмного забезпечення, журналів помилок чи інших документів, які б підтверджували, що виявлені недоліки виникли не з вини позивача, а внаслідок некоректної роботи програмного комплексу. Саме лише припущення позивача про можливий технічний збій не може бути покладене судом в основу висновку про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень.

Щодо доводу позивача про відсутність у законодавстві визначення поняття «новобудова» суд зазначає, що навіть якщо відповідне поняття не мало окремого нормативного визначення, це не спростовує обов`язку оцінювача вносити до Єдиної бази максимально точні та достовірні відомості про об`єкт оцінки з урахуванням його фактичних характеристик. Крім того, спірне рішення ґрунтується не виключно на питанні обрання типу будинку, а на сукупності виявлених порушень щодо декількох звітів про оцінку.

Суд також відхиляє доводи позивача про те, що встановлені порушення мають виключно технічний характер та не могли бути підставою для застосування заходу впливу у вигляді анулювання спеціалізації.

Суд враховує, що виявлені порушення стосувалися не одного звіту, а декількох інформацій зі звітів про оцінку, тобто мали повторюваний характер. Крім того, вони стосувалися відомостей, які є істотними для ідентифікації об`єктів оцінки та функціонування Єдиної бази.

За таких обставин Екзаменаційна комісія мала підстави оцінити такі дії як порушення професійних обов`язків оцінювача.

Суд бере до уваги і те, що позивач як професійний оцінювач повинен був усвідомлювати значення достовірності відомостей, які він вносить до Єдиної бази даних звітів про оцінку. Наявність кваліфікаційного свідоцтва оцінювача передбачає не лише право здійснювати професійну діяльність, а й обов`язок дотримуватися нормативно-правових актів з оцінки майна, вимог щодо складання звітів та порядку внесення інформації до Єдиної бази.

Оцінюючи доводи позивача про непропорційність застосованого заходу, суд зазначає, що питання визначення виду професійного заходу впливу належить до компетенції Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України. Завдання адміністративного суду полягає не у підміні професійного колегіального органу власною оцінкою доцільності застосування того чи іншого заходу, а у перевірці того, чи діяла Комісія в межах наданих повноважень, чи мала вона фактичні підстави для прийняття рішення, чи було забезпечено право особи на участь у процедурі та чи не є рішення очевидно свавільним або необґрунтованим.

У даній справі суд не встановив обставин, які б свідчили про свавільність або очевидну необґрунтованість рішення Екзаменаційної комісії. Навпаки, матеріали справи підтверджують, що позивача було повідомлено про виявлені порушення, йому надано можливість подати пояснення, такі пояснення були подані та враховані Комісією, а рішення прийняте за результатами колегіального розгляду відповідних матеріалів.

Суд також враховує, що наказ Фонду державного майна України від 16.02.2021 №193 є похідним від рішення Екзаменаційної комісії, оформленого протоколом №125 від 28.01.2021, та виданий з метою внесення відповідних змін до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності. Оскільки суд не встановив протиправності рішення Екзаменаційної комісії, відсутні й підстави для скасування наказу Фонду державного майна України від 16.02.2021 №193.

Доводи відповідачів про те, що позивачем не спростовано встановлені Фондом обставини внесення некоректних відомостей до Єдиної бази, суд вважає обґрунтованими. Водночас доводи позивача про технічний збій, відсутність вини та несуттєвість порушень не знайшли свого правового підтвердження та не спростовують висновків Екзаменаційної комісії.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене протоколом №125 від 28.01.2021, та наказ Фонду державного майна України від 16.02.2021 №193 прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством, з урахуванням встановлених обставин та права позивача на участь у процедурі прийняття рішення.

Отже, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позову.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не змінюють.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Фонду державного майна України та Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, зобов`язання вчинити дії, – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.