Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №300/6499/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2026 р. справа № 300/6499/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 16 185,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідачки податкового боргу, що виник внаслідок несплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 11825,11 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення №010680/2408, військового збору в сумі 4360,39 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення №010683/2408 від 26.04.2024. Представник позивача звертає увагу, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2018 по 31.12.2018. Результати перевірки задокументовано актом перевірки від 5635/09-19-24-08/3348307627 від 25.03.2024, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від №010680/2408, №010683/2408 від 26.04.2024, які надсилалися відповідачці. Враховуючи, що відповідачкою у добровільному порядку вказаний податковий борг не сплачено, позивач, реалізовуючи свої законні повноваження, звернувся до суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі з позначкою "судова повістка" направлена відповідачу за адресою місця проживання. Однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.32).

На підставі розпорядження керівника апарату Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 за № 775, відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 23.03.2026 № 11 та на виконання частини 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 300/7174/25.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026 адміністративна справа №300/6499/25 передана для розгляду головуючому судді Гомельчуку С.В.

Ухвалою суду від 13.04.2026 прийнято до розгляду адміністративну справу №300/6499/25.

Ухвала суду від 13.04.2026 направлена відповідачці за адресою місця проживання. Однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч.11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Крім того, відповідачка була повідомлена про розгляд даної справи у порядку ч.1 ст. 130 КАС України, а саме на офіційному веб-порталі судової влади України у встановлений строк було розміщено відповідне оголошення.

Проте, ОСОБА_1 правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористалася.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа належить до вирішення за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області як платник податків.

Судом з`ясовано, що за відповідачкою облікується податковий борг, який виник внаслідок несплати:

- податку на доходи, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 11825,11 грн, а саме основний платіж у сумі 7920,15 грн, що виник відповідно до податкового повідомлення-рішення №010680/2408 від 26.04.2024, штрафні санкції у сумі 2657,41 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення №010680/2408 від 26.04.2024, пеня у сумі 1247,55 грн;

- військового збору у сумі 4360,39 грн, а саме основний платіж у сумі 3188,90 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення від 26.04.2024 №010683/2408 та штрафні санкції на суму 797,23 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення від 26.04.2024 №010683/2408, пеня у сумі 374,26 грн.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області надсилалась відповідачу податкова вимога форми "Ф" від 14.08.2024 за № 0008248-1303-0919.

У встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, ОСОБА_1 податкове зобов`язання добровільно не сплачено. Сума податкового боргу відповідача внаслідок непогашення податку на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатам річного декларування, військового збору та штрафних санкцій складає 16185,50 грн, що спонукало позивача звернутись до суду з позовом про стягнення такої заборгованості з відповідачки.

Вирішуючи цей спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі- ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 179.1. статті 179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 163.1.3 пункту 163.1 статті 163 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пп.168.2.1 п. 168.2 ст.168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Відповідно до пп.164.1.3. п.164.1.ст. 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу (пп.170.11.1 п.170.11 ст. 170 ПК України).

Крім того, пп. 73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України передбачає, що платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як з`ясовано судом з акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору від 25.03.2024 №5635/09-19-24-08/ НОМЕР_1 , контролюючим органом встановлено порушення відповідачем:

- пп.49.18.4 п. 49.18 ст.49, п.179.1 ст. 179 ПК України, а саме неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік;

- п.163.1 ст. 163, п.164.1 ст. 164, пп.174.2.2 п.174.2 ст.174, пп.168.2.1 п. 168.2 ст. 168, ПК України, занижено суму податку на доходи фізичних осіб всього на суму 10629,65 грн за 2018 рік;

- пп. 1.2, пп.1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, занижено суму військового збору за 2018 рік всього в сумі 3188,90 грн;

На підставі акту від 25.03.2024 №5635/09-19-24-08/3348307627 контролюючим органом сформовано та направлено відповідачу податкові повідомлення-рішення від 26.04.2024 №010683/2408, №010680/2408 (а.с.10-11).

Згідно з п. 54.5. ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Статтею 38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.56.1., пп. 56.17.5 п.56.17, п. 56.18 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не скористалася правом на оскарження податкових повідомлень-рішень від 26.04.2024 №010683/2408, №010680/2408.

Отже, грошове зобов`язання на суму 16185,50 грн є узгодженим.

У пункті 14.1.175 статті 14 ПК України зазначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням пункту 59.5 даної статті ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як судом зазначено вище, позивачем, на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, надіслано відповідачу податкову вимогу №0008248-1303-0919 від 14.08.2024, проте, вжиті контролюючим органом заходи, не призвели до погашення заборгованості.

Наявність непогашеного податкового боргу в розмірі 16185,50 грн підтверджується наявними у справі: довідкою позивача про борг за платежами від 21.08.2025, витягом з інтегрованої картки платника податку на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатам річного декларування, податковою вимогою із детальним розрахунком.

Існування податкового боргу відповідач не спростував та не надав доказів, які б свідчили про сплату заборгованості, що є предметом стягнення.

Відтак, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 16185,50 грн, доказів сплати якого відповідач суду не надав, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 заявленого податкового боргу.

Ураховуючи те, що спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) не належать до стягнення з відповідача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід бюджету податковий борг на суму 16185,50 грн (шістнадцять тисяч сто вісімдесят п`ять гривень п`ятдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.