Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №240/27270/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/27270/25

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльності командира Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення переміщення ОСОБА_1 для служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони;

- зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 вчинити дії по переміщенню ОСОБА_1 для служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

- Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 20000,00 грн. на відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді 1 кулеметного відділення 1 кулеметного взводу стрілецької роти. Згідно довідки ВЛК позаштатної гарнізонної ВЛК Військової частини НОМЕР_2 №2025-0820-0925-3190-0 від 20.08.2025 року ОСОБА_1 було встановлено діагноз (включаючи код згідно чинного НК 025), постановою ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): на підставі статті 236, 646, 13 в, 41 в графи II Розкладу хвороб графи 3 ТДВ ОСОБА_1 визнано непридатним до служби на підводних човнах, надводних кораблях, морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення та придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. ОСОБА_1 неодноразово звертався до керівного складу свого підрозділу про переведення його для проходження служби в іншу військову частину, але жодної відповіді отримано ним не було. Військова частина НОМЕР_1 листом від 22.09.2025 повідомила адвокату Кравчуку А.В., що командуванням військової частини НОМЕР_1 на солдата ОСОБА_1 направлений план переміщення до командування військової частини НОМЕР_3 , за межі Десантно-штурмових військ на підставі рішення військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до проходження військової служби у Десантно- штурмових військах за вихідним №1709/9221 від 24.08.2025. Вказано, що солдат ОСОБА_1 може бути переміщений до іншого місця проходження військової служби після прийняття позитивного рішення вищим штабом та надходження до військової частини НОМЕР_1 витягу із наказу про переміщення останнього. Позивач вважає свої права порушеними, а бездіяльність відповідача щодо нерозгляду по суті рапорту про переміщення протиправною, тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що 21 серпня 2025 року, тобто на наступний день після надання позивачем висновку ВЛК від 20.08.2025 року, безпосереднім командиром ОСОБА_1 , майором ОСОБА_2 , на командира військової частини НОМЕР_1 був поданий рапорт № 1709/41457-в з клопотанням про включення в план переміщення та переведення за межі Десантно-штурмових військ позивача. 22 серпня 2025 року вказаний рапорт був погоджений командиром військової частини НОМЕР_1 . Згідно наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 18 листопада 2025 року № 1984-РС солдата ОСОБА_1 звільнено з займаної посади і призначено до військової частини НОМЕР_4 . Разом з тим, відповідно до акту службового розслідування від 18.11.2025 року солдат ОСОБА_1 02 листопада 2025 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до рапорту майора ОСОБА_3 від 20.11.2025 року позивач 18.11.2025 року був затриманий представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та близько 08:40 год. 20.11.2025 року доставлений до місця тимчасового розташування стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ). Згідно акту службового розслідування від 17.12.2025 року солдат ОСОБА_1 29 листопада 2025 року знову самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до рапорту від 27.12.2025 старшого лейтенанта ОСОБА_4 27.12.2025 року представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної групи штабу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) був доставлений військовослужбовець військової служби за контрактом (УДЗ) солдат ОСОБА_1 , колишній гранатометник стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ), що знаходиться в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_3 , який 29.11.2025 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 . Усі перелічені обставини свідчать про те, що відповідач не вчиняв жодних протиправних дій (бездіяльності) відносно ОСОБА_1 щодо його непереміщення в інший вид (окремий рід) військ. Навпаки, долучені військовою частиною НОМЕР_1 письмові докази свідчать про те, що посадовими особами відповідача на наступний день після надходження довідки ВЛК від 20.08.2025 року № 2025-0820-0925-3190-0 був підготовлений та поданий відповідний рапорт на командира військової частини НОМЕР_1 , а згідно наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 18 листопада 2025 року № 1984-РС солдата ОСОБА_1 звільнено з займаної посади і призначено до військової частини НОМЕР_4 . Проте, позивач не міг бути виключеним зі списків особового складу лише тому, що двічі, починаючи з 02.11.2025 року і до 27.12.2025 року, самовільно залишав військову частину без поважних причин.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а також дослідивши подані сторонами документи, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді 1 кулеметного відділення 1 кулеметного взводу стрілецької роти.

Згідно довідки ВЛК від 20.08.2025 року № 2025-0820-0925-3190-0 ОСОБА_1 визнано непридатним до служби на підводних човнах, надводних кораблях, морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення та придатним до військової служби у військових частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

21.08.2025 року безпосереднім командиром ОСОБА_1 , майором ОСОБА_2 , на командира військової частини НОМЕР_1 був поданий рапорт № 1709/41457-в з клопотанням про включення в план переміщення та переведення за межі Десантно-штурмових військ позивача.

Листом від 22.09.2025 №4876П Військова частина НОМЕР_1 повідомила адвокату Кравчуку А.В., що командуванням військової частини НОМЕР_1 на солдата ОСОБА_1 направлений план переміщення до командування військової частини НОМЕР_3 , за межі Десантно-штурмових військ, на підставі рішення військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до проходження військової служби у Десантно-штурмових військах, за вихідним №1709/9221 від 24.08.2025. Вказано, що солдат ОСОБА_1 може бути переміщений до іншого місця проходження військової служби після прийняття позитивного рішення вищим штабом та надходження витягу із наказу про переміщення останнього до військової частини НОМЕР_1 .

Згідно наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 18 листопада 2025 року № 1984-РС солдата ОСОБА_1 звільнено з займаної посади і призначено до військової частини НОМЕР_4 .

Позивач вважає свої права порушеними, а бездіяльність відповідача щодо нерозгляду по суті рапорту про переміщення протиправною, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі приписи законодавства.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні Військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження Військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження Військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами ч. 7 та ч. 13 ст. 6 Закону № 2232-ХІІ обумовлено, що порядок призначення на військові посади встановлюється Конституцією України, законами України, положеннями про проходження військової служби, про проходження громадянами України служби у військовому резерві.

Військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули.

Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджено Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).

Пунктом 82 зазначеного Положення визначено, що призначення військовослужбовців на посади здійснюється: 1) на вищі посади - у порядку просування по службі; 2) на рівнозначні посади, зокрема, за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії; 3) на нижчі посади, зокрема, за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.

Згідно п. 109 Положення № 1153/2008 вибуття до нового місця служби військовослужбовця здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) Військової частини про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу Військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця.

До зазначеного строку не включається час перебування військовослужбовця у відпустці, відрядженні, на лікуванні чи під вартою.

Відповідно до п. 110 Положення № 1153/2008 переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб.

Переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється:

між з`єднаннями, військовими частинами, оперативними командуваннями - наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні з`єднання, військові частини та оперативні командування;

між видами Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. У період дії - воєнного стану таке переміщення здійснюється наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України;

між військовими частинами видів, родів військ (сил) Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані Міністерству оборони України, - наказом керівника служби персоналу Міністерства оборони України.

Форма та порядок надання клопотання визначаються Міністерством оборони України.

Переміщення осіб офіцерського складу між видами Збройних Сил України, з`єднаннями, військовими частинами та оперативними командуваннями, здійснюється наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні види Збройних Сил України, з`єднання, військові частини та оперативні командування, крім посад, що належать до повноважень вищої посадової особи.

Призначення на посади, що належать до номенклатури посад нижчої посадової особи, здійснюється наказами тих командирів (начальників), до номенклатури призначення яких належать посади, з яких переміщуються військовослужбовці.

Пунктом 112 Положення № 1153/2008 визначено, що військовослужбовець може бути переміщений на нове місце Військової служби з однієї Військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов`язаній із керівництвом підлеглими особами.

Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків: неможливість проходження військовослужбовцем Військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії; неможливість проживання членів сім`ї військовослужбовця за станом здоров`я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують; потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім`ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.

Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв`язку із службовою необхідністю та за станом здоров`я на нове місце Військової служби без його згоди.

Згідно з п. 113 Положення № 1153/2008 переміщення військовослужбовця за станом здоров`я або за станом здоров`я членів його сім`ї здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.

Аналогічні положення містяться в Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України Військової служби у Збройних Силах України, що затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 р. № 170.

Так, відповідно до п. 4.15 розділу IV зазначеної Інструкції переміщення по службі в іншу місцевість військовослужбовців, які мають потребу за станом свого здоров`я або за станом здоров`я членів сімей змінити місце служби і проживання, а також за сімейними обставинами та з інших поважних причин, або на нижчу на один ступінь посаду за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені військові звання старший лейтенант або молодший сержант (старшина 2 статті)) провадиться на особисте прохання відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 82 Положення №1153/2008), за рапортом військовослужбовця, поданим за підпорядкуванням.

Крім рапорту військовослужбовця, підставами для прийняття рішення щодо його переміщення за станом здоров`я, сімейними обставинами чи з інших поважних причин є постанова (висновки) військово-лікарської та лікарсько-консультативної комісій, акт обстеження сімейного стану, документи, що підтверджують наявність і вік дітей, наявність житла, розміри доходів тощо.

Згідно п. 83 Положення № 1153/2008 військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби, рівня їх професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України.

Відповідно п. 90 цього Положення необхідність і терміновість переміщення військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарською комісією за станом здоров`я обмежено придатними до Військової служби, з посад, що вони займають, на інші посади, на яких вони можуть виконувати обов`язки Військової служби з урахуванням стану здоров`я, підготовки і досвіду служби, визначаються командирами (начальниками), які мають право призначати військовослужбовців на відповідні посади.

Згідно п. 91 Положення № 1153/2008 переміщення по службі в іншу місцевість військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані придатними або обмежено придатними до військової служби, але при цьому вони самі чи члени їх сімей мають потребу за станом здоров`я у зміні місця служби (проживання), здійснюється на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.

Отже, військовослужбовець може бути переміщений на нове місце Військової служби з однієї Військової частини до іншої у випадках, визначених п. 82 Положення №1153/2008. Переміщення за станом здоров`я здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.

При цьому, необхідність і терміновість переміщення військовослужбовців, які визнані військово-лікарською комісією за станом здоров`я обмежено придатними до Військової служби, визначаються командирами (начальниками), які мають право призначати військовослужбовців на відповідні посади.

Відповідно до пп. 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом ГК ЗСУ від 07.04.2017 р. № 124 (далі - Інструкція № 124), зі змінами та доповненнями, рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Згідно з підпунктом 3.11.6 Інструкції № 124 документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.

При цьому, 08.08.2024 р. набрав чинності Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 р. № 531 (надалі - Порядок №531).

Зазначений Порядок визначає механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту.

Зокрема, з питань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання, - до наступного прямого командира (начальника).

Аналогічні положення містить ст.14 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України".

Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше ніж у строки, для розгляду рапортів у паперовій формі, визначені пунктом 9 розділу III цього Порядку (п.2 розділу ІІ Порядку № 531).

Відповідно до п.3 розділу ІІІ Порядку № 531 непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту.

Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Отже, розгляд рапорту відбувається за встановленою процедурою та в межах визначених Порядком №531 строків.

Відповідь на рапорт має містити рішення з посиланням на акти законодавства та роз`ясненням порядку оскарження.

Судом встановлено, що згідно довідки ВЛК від 20.08.2025 року № 2025-0820-0925-3190-0 ОСОБА_1 визнано непридатним до служби на підводних човнах, надводних кораблях, морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення та придатним до військової служби у військових частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

21.08.2025 року безпосереднім командиром ОСОБА_1 , майором ОСОБА_2 , на командира військової частини НОМЕР_1 був поданий рапорт № 1709/41457-в з клопотанням про включення в план переміщення та переведення за межі Десантно-штурмових військ позивача.

Згідно наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 18 листопада 2025 року № 1984-РС відповідно до пунктів 82, 83 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 18.10.2025 № Д-321/127дск та розпорядження начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 11.11.2025 № 14898/С/дск, солдата ОСОБА_1 звільнено з займаної посади і призначено до військової частини НОМЕР_4 .

Отже, з наведеного вбачається, що після отримання рапорту позивача відповідачем вжито дії, передбачені Положенням №1153/2008 та Інструкцією №170, а саме на командира військової частини НОМЕР_1 був поданий рапорт № 1709/41457-в з клопотанням про включення в план переміщення та переведення за межі Десантно-штурмових військ позивача, який 22.08.2025 був погоджений командиром військової частини НОМЕР_1 та 18.11.2025 позивача звільнено з займаної посади і призначено до військової частини НОМЕР_4 .

В свою чергу, суд відхиляє посилання представника позивача на те, що солдат ОСОБА_1 станом на 01.12.2025 року перебував у військовій частині НОМЕР_1 та погоджується з аргументами відповідача, що позивач не міг бути виключеним зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 лише тому, що двічі, починаючи з 02.11.2025 року і до 27.12.2025 року, самовільно залишав військову частину без поважних причин. Суд зазначає, що сам по собі факт перебування військовослужбовця в розташуванні частини на певну дату не спростовує наявності правових підстав для його утримання в списках, оскільки позивач у період з 02.11.2025 року по 27.12.2025 року двічі допускав самовільне залишення військової частини без поважних причин, що унеможливлювало його виключення зі списків особового складу у визначеному порядку.

Відтак, оскільки судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідача щодо розгляду рапорту позивача, а вжиті відповідачем дії відповідають вимогам чинного законодавства, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві, є безпідставними та необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

18.06.26