Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №240/6872/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/6872/26

категорія 114000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України , третя особа: Державне підприємство "Інфоресурс" про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, у якому просить:

- визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 03.02.2026 про внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття світи, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту";

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо непорушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст.10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2. ст.10 Закону України «Про освіту»» вказати «Так, не порушує».

В обґрунтування позовних вимог вказує, що станом на день звернення до відповідача із заявою здобув повну загальну середню освіту, що підтверджується атестатом про повну загальну середню освіту, виданим 24.06.2017 Житомирським міським колегіумом, та здобуває перший рівень вищої освіти «Бакалавр» на денній формі навчання в Поліському національному університеті по спеціальності «141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». Оскільки попередньо здобутий позивачем рівень освіти - базова середня освіта, то навчання позивача в Поліському національному університеті на денній формі навчання за спеціальністю «141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», ступінь вищої освіти «Бакалавр» є здобуттям позивачем рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий ним рівень освіти, що, в свою чергу, надає позивачу право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.1 ч.3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Наголошує у позові, що не завершував навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст», «бакалавр» або «магістр», не проходив відповідну атестацію та не отримував диплом спеціаліста, бакалавра або магістра, як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму необхідного обсягу, оскільки позивач був відрахований з навчання. Зрештою, ОСОБА_1 здобуто повну середню освіту і розпочато здобуття вищої освіти, а саме - перший (бакалаврський) рівень вищої освіти.

Суддя своєю ухвалою від 02 березня 2026 року прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 04.03.2026 (вх. від 06.03.2026). Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що за інформацією в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, та про що зазначено у позовній заяві, здобувач освіти ОСОБА_1 14.08.2017 зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова за спеціальністю 222 «Медицина», відрахований 17.08.2023 за невиконання вимог навчального плану. Відповідач звертає увагу, що ключовою особливістю вищої медичної освіти є безперервна підготовка, тобто здобуття окремо освіти бакалавра і магістра не передбачено. Вступ на медичні спеціальності відбувається одразу на магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування (раніше - спеціаліста медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування). Навчання для здобуття ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань на основі повної загальної середньої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, освітнього ступеня молодшого бакалавра вважається навчанням одночасно для здобуття ступенів бакалавра та магістра. Згодом, 21.08.2023 ОСОБА_1 зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Поліського національного університету. Здобуття освіти на тому ж освітньому рівні, що й рівень попереднього навчання, не вважається послідовним. Отже позивач протягом часу понад п`яти років набував сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей за освітнім рівнем „магістр“, а згодом був зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра. Відповідач вважає, що позивач здобуває освіту непослідовно. Просить відмовити у задоволенні позову.

До суду 06.03.2026 за вх. №15880/26 надійшло клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третю особу.

Ухвалою суду від 09.03.2026 постановлено залучити Державне підприємство "Інфоресурс", як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Письмові пояснення представника позивача надійшли до суду 16.03.2026 (вх. від 18.03.2026). Заперечуючи викладені у відзиві аргументи представника відповідача, представник позивача вказує, що в Реєстрі документів про освіту Єдиної електронної бази станом на 10.10.2025 містяться відомості про наступні документи про освіту, які були видані на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : 1) свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_1 , видане 10.06.2015 Житомирським міським колегіумом; 2) атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 , виданий 24.06.2017 Житомирським міським колегіумом. Однак, у довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО щодо порушення послідовності здобуття освіти зазначено «Ні, порушує». За наявності атестата про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 та за умови здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти у ОСОБА_1 відсутнє порушення послідовності здобуття вищої освіти. На переконання представника позивача, послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням частини другої статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки ОСОБА_1 здобуває перший рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним рівень повної загальної середньої освіти.

У період із 23.03.2026 по 06.04.2026 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці, а із 17.04.2026 по 24.04.2026 - на навчанні.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, судом встановлено наступне.

Згідно довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, сформованої 14.07.2025, ОСОБА_1 , є здобувачем освіти у Поліському національному університеті, освітній рівень бакалавр, форма здобуття освіти денна, навчається по спеціальності 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка. Датою початку навчання позивача є 01.09.2023, а датою завершення освіти є 30.06.2027.

У рядку "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту вказано: Ні, порушує.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат, в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства "Інфоресурс" з запитом у якому просила внести відомості до ЄДЕБО про відсутність у ОСОБА_1 порушення послідовності здобуття освіти.

Листом від 15.10.2025 Державне підприємства "Інфоресурс" повідомило представника ОСОБА_1 про наступне:

14.08.2017 р. зарахований до Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова (далі – Університет) на денну форму навчання для здобуття освітнього рівня «Магістр» по спеціальності «222 Медицина», джерело фінансування – «Контракт»;

31.08.2017 р. переведений в Університеті до структурного підрозділу «Медичний факультет № 1» на денну форму навчання для здобуття освітнього рівня«Магістр» по спеціальності «222 Медицина», джерело фінансування – «Контракт»;

14.01.2021 р. відрахований із Університету зі спеціальності «222 Медицина»;

25.08.2021 р. поновлений в Університеті до структурного підрозділу «Медичний факультет № 1» на денну форму навчання для здобуття освітнього рівня «Магістр» по спеціальності «222 Медицина», джерело фінансування – «Контракт»;

17.08.2023 р. відрахований із Університету зі спеціальності «222 Медицина»;

21.08.2023 р. зарахований до Поліського національного університету до структурного підрозділу «Інженерії та енергетики» на денну форму навчання для здобуття освітнього рівня «Бакалавр» по спеціальності «141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», джерело фінансування 2 – «Контракт».

В Реєстрі документів про освіту Єдиної електронної бази станом на 10.10.2025 містяться відомості про наступні документи про освіту, які були видані на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

1) свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_1 , видане 10.06.2015 Житомирським міським колегіумом;

2) атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 , виданий 24.06.2017 Житомирським міським колегіумом.

Міністерство освіти і науки України листом №3/1214-26 від 11.02.2026, у відповідь на адвокатський запит, повідомило про наступне: "Згідно з інформацією, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 14.08.2017 зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова за спеціальністю 222 "Медицина", відрахований 17.08.2023 за невиконання вимог навчального плану. Звертаємо увагу, що ключовою особливістю вищої медичної освіти є безперервна підготовка, тобто здобуття окремо освіти бакалавра і магістра не передбачено. Вступ на медичні спеціальності відбувається одразу на магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування (раніше - спеціаліста медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування). Навчання для здобуття ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань на основі повної загальної середньої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, освітнього ступеня молодшого бакалавра вважається навчанням одночасно для здобуття ступенів бакалавра та магістра. 21.08.2023 ОСОБА_1 зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Поліського національного університету. Здобуття освіти на тому ж освітньому рівні, що й рівень попереднього навчання, не вважається послідовним. Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності. З огляду на зазначене, підстави для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки відсутні."

Вважаючи, що здобуття освіти в Поліському національному університеті є послідовним здобуттям освіти, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).

Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIIІ (далі - Закон №2145-VIIІ) рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

У листі №01-15/3988 від 15.10.2025 Державне підприємства "Інфоресурс" вказано:

14.08.2017 зарахований до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (далі – Університет) на денну форму навчання для здобуття освітнього рівня «Магістр» по спеціальності « 222 Медицина», джерело фінансування – «Контракт»;

31.08.2017 переведений в Університеті до структурного підрозділу «Медичний факультет № 1» на денну форму навчання для здобуття освітнього рівня «Магістр» по спеціальності « 222 Медицина», джерело фінансування – «Контракт»;

14.01.2021 відрахований із Університету зі спеціальності « 222 Медицина»;

25.08.2021 р. поновлений в Університеті до структурного підрозділу «Медичний факультет № 1» на денну форму навчання для здобуття освітнього рівня «Магістр» по спеціальності « 222 Медицина», джерело фінансування – «Контракт»;

17.08.2023 відрахований із Університету зі спеціальності « 222 Медицина»;

21.08.2023 зарахований до Поліського національного університету доструктурного підрозділу «Інженерії та енергетики» на денну форму навчання для здобуття освітнього рівня «Бакалавр» по спеціальності « 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», джерело фінансування 2 – «Контракт».

В Реєстрі документів про освіту Єдиної електронної бази станом на 10.10.2025 містяться відомості про наступні документи про освіту, які були видані на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

1) свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_1 , видане 10.06.2015 Житомирським міським колегіумом;

2) атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 , виданий 24.06.2017 Житомирським міським колегіумом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Додатком 9 до зазначеного Порядку затверджено форму довідки, яка формується за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти та має підтверджувати статус здобувача вищої освіти, а також на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти формувати висновок щодо того, чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Відповідно до абзацу першого пункту 62 Порядку №560, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

Згідно частини другої статті 10 Закону №2145-VIIІ рівнями освіти є, зокрема, у послідовності:

перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

фахова передвища освіта;

початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

перший (бакалаврський) рівень вищої освіти;

другий (магістерський) рівень вищої освіти;

третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

З метою реалізації пункту 62 Порядку №560 Міністр освіти і науки України дорученням від 31.05.2024 №1/34-Д-24 доручив директорату фахової передвищої, вищої освіти, директорату професійної освіти, департаменту атестації кадрів вищої освіти Міністерства освіти і науки України та робочій групі, утвореній відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.09.2023 №1122, здійснити розроблення технічного опису та забезпечити доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО з метою забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку №560.

Зазначеним дорученням визначено наступний алгоритм визначення послідовності здобуття освіти згідно частини другої статті 10 Закону України "Про освіту":

якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів, наведеною в додатку 2 до цього доручення), в полі На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту зазначається Ні, порушує;

в іншому випадку здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, - якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається Ні, порушує, а якщо відсутня Так, не порушує.

Водночас не вважається порушенням послідовності таке здобуття освіти:

1) здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти (в історії поточного навчання перший статус Поновлено, Поновлено (з іншого ЗО), Переведено (з іншого ЗО)), а попереднє навчання (запис про яке у статусі Відраховано із ЗО) було за таким же рівнем, що й поточне навчання (аналогічно, якщо поточне навчання за ОПС Фаховий молодший бакалавр, а попереднє - за ОКР Молодший спеціаліст, або поточне навчання за ОС Бакалавр (на основі ПЗСО), а попереднє - за ОС Магістр (на основі ПЗСО)). При цьому в записах про попереднє навчання рік початку навчання не менше року початку поточного навчання. Як виняток рік початку навчання не порівнюється, якщо особу було відраховано до дати початку навчання або з причиною За невиконання вимог навчального плану та графіка навчального процесу (після зарахування не приступили до занять протягом 10 днів);

2) наявні інші записи про навчання у статусі Скасовано запис про навчання (запис був створений помилково)

3) наявні інші записи про освіту, що здобувається або її здобуття призупинено, на такому ж рівні, як поточне навчання, в яких:

дата початку іншого навчання більша ніж дата початку поточного навчання;

дата початку іншого навчання співпадає з датою початку поточного навчання та його дата та його дата завершення не менше дати завершення поточного навчання;

рік початку іншого навчання (не за денною або дуальною формою) не менше ніж рік початку поточного навчання.

Крім зазначеного, порушенням послідовності є поточне навчання за ОС Магістр (на основі ПЗСО/НРК5) за наявності диплома бакалавра.

Додатком 2 до доручення визначено послідовність освітніх рівнів:

кваліфікований робітник - диплом кваліфікованого робітника;

фаховий молодший бакалавр - диплом фахового молодшого бакалавра;

молодший спеціаліст - диплом молодшого спеціаліста;

молодший бакалавр - диплом молодшого бакалавра;

бакалавр - диплом бакалавра;

спеціаліст - диплом спеціаліста;

магістр - диплом магістра;

доктор філософії - диплом доктора філософії;

доктор філософії - диплом кандидата наук;

доктор мистецтва - диплом доктора мистецтва;

доктор наук - диплом доктора наук.

При цьому, згідно статті 40 Закону України "Про освіту", після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Тобто, згідно наведених положень, в разі успішного завершення навчання здобувачу освіти видається диплом, свідоцтво, атестат тощо, тобто, документ про освіту.

Судом встановлено, що позивач до вступу до Поліського національного університету, жодного диплому про закінчення навчання, не отримував, що свідчить про відсутність доказів успішного завершення навчання (був відрахований із Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова , інформація щодо здобуття позивачем освіти у зазначеному закладі не може враховуватись під час визначення послідовності здобуття позивачем освіти.

Суд зазначає, що Порядком №560 передбачено саме попереднє здобуття освіти, а не процес навчання без закінчення повного освітнього курсу. Аналогічний припис містить п.1 ч. 3 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 №3543-XII.

Як вже зазначалось, належним документом про здобутий рівень вищої освіти є диплом, свідоцтво, атестат тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до вступу до в Поліського національного університету для отримання ступеня/рівня освіти "Бакалавр", не отримав жодного диплому.

Таким чином, наведене не суперечить послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а доводи відповідача є безпідставними.

Суд вважає за необхідне зауважити, що у своїх роз`ясненнях МОН щодо формування довідки з ЄДЕБО (лист МОН № 1/9758-24 від 03.06.2024), останній прирівнює відрахування до здобутого рівня освіти, що не відповідає законодавству вищої юридичної сили.

Окрім того, лист МОН №1/9758-24 від 03.06.2024, не є нормативно-правовим актом, має лише роз`яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм. Норма Закону є нормою прямої дії та має вищу юридичну силу.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб`єкта владних повноважень, слід виходити із того, що за загальним правилом під рішенням суб`єкта владних повноважень розуміється письмовий акт, під дією суб`єкта владних повноважень вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб`єкта владних повноважень невиконання обов`язків, під відмовою суб`єкта владних повноважень письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.

Отже, зважаючи на зміст позовних вимог, та з огляду на встановлені судом обставини, відповідачем вчинені відповідні дії щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації щодо послідовності здобуття позивачем освіти, правову оцінку, яким надано у цьому рішенні.

З урахуванням наведених норм та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у такій спосіб:

визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей щодо порушення позивачем послідовності здобуття освіти та зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформацію про дотримання позивачем послідовності здобуття рівня освіти у Поліському національному університеті", відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про освіту" із зазначенням у полі довідки "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", Так, не порушує.

Задоволення позовних вимог у такій спосіб призведе до остаточного вирішення спору між сторонами.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір за подання позову немайнового характеру, у розмірі 1064,96 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем при сплаті судового збору, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Окрім того, у прохальній частині позову представник позивача просить здійснити розподіл судових витрат. У позові вказує, що розмір витрат позивача на правничу допомогу становить 15000 грн.

До позову додано: ордер, акт наданих послуг №1 від 24.02.2026.

У відзиві відповідач заперечував щодо витрат на правничу допомогу.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того Суд враховує підходи, продемонстровані Великою Палатою Верховного Суду. Так, зокрема, у пункті 21 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанови Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 911/3386/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18).

У контексті наведеного суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № '66561/01), яка полягає в тому, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Перевіривши обґрунтованість заявлених витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням положень наведених норм, усталеної судової практики та фактичних обставин справи, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності до предмета спору й розумності розміру витрат, а також врахувавши принципи співмірності та розумності судових витрат, фактичний обсяг та якість виконаної адвокатом роботи суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат не є розумно обґрунтованим, а тому підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача частково.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Отже, позивачем розмір судових витрати позивача становить 4064,96 грн (3000 грн + 1064,96 грн).

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ: 38621185), третя особа: Державне підприємство "Інфоресурс" (вулиця Олександра Довженка, буд. 3, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37533381) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей щодо порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти.

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформацію про дотримання ОСОБА_1 послідовності здобуття рівня освіти у Поліському національному університеті, відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про освіту" із зазначенням у полі довідки "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", Так, не порушує.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 4064 (чотири тисячі шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

17.06.26