Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №160/13450/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 рокуСправа №160/13450/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» його представником Дяченком Олексієм Володимировичем, у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24.08.2022 до 04.03.2025, грошової допомоги для оздоровлення за 2022-2025 рр. без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2024, на 01.01.2025 у відповідні роки на відповідний тарифний коефіцієнт;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення, а саме посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат за період з 24.08.2022 до 04.03.2025, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025 рр. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 – 2481,00 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 – 2684,00 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 - 3028 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 – 3028,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 28.08.2022 до 04.03.2025 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та був зарахований на грошове забезпечення військової частини НОМЕР_1 . За час проходження військової служби позивач отримував грошове забезпечення, яке нараховувалося відповідачем з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 – в сумі 1762,00 грн. Після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відновлено попередню редакцію пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», який був чинним до внесення змін Постановою № 103, та яким передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017. Тому позивач вважає, що має право на отримання грошового забезпечення за період проходження військової служби, обчисленого з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Нарахування та виплата грошового забезпечення за спірний період мають бути здійснені відповідачем з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. 05.05.2025 позивачем направлено заяву до відповідача з проханням надати інформацію про застосований розмір прожиткового мінімуму при встановленні посадового окладу та окладу за військовим званням. Станом на день направлення до суду позовної заяви відповідь на заяву на адресу позивача не надходила. Після надання відповіді на заяву позивач зобов`язується невідкладно надати копію до суду.

Ухвалою суду від 13.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано у відповідача пояснення з підтверджуючими доказами щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (із зазначенням складових, у тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався при його обчисленні) за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 з 24.08.2022 до 04.03.2025.

02.06.2025 до суду надійшов відзив військової частини НОМЕР_1 із клопотанням про поновлення строку для його подання. У відзиві відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю, а також залишити позов без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 170 КАС України, оскільки позивач не виконав вимоги щодо досудового врегулювання спору, подавши позов через три дні після направлення запиту. На момент подання позову (08.05.2025) запит позивача ще не був отриманий або опрацьований військовою частиною НОМЕР_1 . Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 02.10.1996 звернення громадян розглядаються у строк до 15 діб, а у складних випадках, що потребують додаткового вивчення, – до 30 діб. Запит позивача від 05.05.2025 є складним, оскільки вимагає аналізу значного обсягу фінансових даних за період з 24.08.2022 до 04.03.2025, включаючи складові грошового забезпечення, надбавки, премії та грошову допомогу на оздоровлення. Відповідач зазначив, що грошові виплати позивачу здійснювалися відповідно до чинного законодавства України, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (далі – Постанова № 704). Грошове забезпечення позивача за період з 24.08.2022 до 04.03.2025 обчислювалося з урахуванням: прожиткового мінімуму з 01.01.2022 – 2481,00 грн, з 01.01.2023 – 2684,00 грн, з 01.01.2024 – 3028,00 грн, з 01.01.2025 - 3028 грн. Ці розміри відповідають Законам України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки. Щодо грошової допомоги на оздоровлення, відповідно до п. 2 Порядку виплати грошової допомоги, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 45 від 26.01.2015, така допомога виплачується один раз на рік у розмірі місячного грошового забезпечення. Позивачу було виплачено таку допомогу за 2022, 2023 та 2024 роки. Позивач вимагає компенсації сум ПДФО, утриманих з його грошового забезпечення, посилаючись на Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004. Відповідач вважає, що ця вимога є необґрунтованою, оскільки зазначений Порядок застосовується до компенсації податків, утриманих із виплат, пов`язаних із виконанням бойових завдань у зоні бойових дій. Позивач не надав доказів, що його грошове забезпечення за період з 24.08.2022 до 04.03.2025 підпадало під дію цього Порядку, тобто було отримано за виконання бойових завдань у зоні бойових дій. Відповідно до ст. 165 Податкового кодексу України грошове забезпечення військовослужбовців оподатковується ПДФО на загальних підставах, якщо інше не передбачено законодавством.

Ухвалою від 05.06.2025 у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву було відмовлено.

16.06.2025 надійшла подана представником позивача заява про долучення доказів до матеріалів справи.

18.03.2026 надійшла подана представником позивача заява про врахування правових висновків Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24.

Станом на час розгляду справи інші заяви по суті справи не надійшли.

Ухвалою від 18.06.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 06.02.2024.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 24.08.2022 до 04.03.2025, що підтверджується копіями витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.08.2022 № 95 та від 04.03.2025 № 44.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 04.03.2025 № 44 ОСОБА_1 з 04.03.2025 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення з 05.03.2025 у зв`язку з вибуттям до нового місця служби. Вислуга років у Збройних Силах України на день виключення зі списків частини становить: календарна – 05 років 01 місяць 21 день, пільгова – 00 років 00 місяців 00 днів. Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023, 2024, 2025 роки відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, не отримував. Грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік отримав.

05.05.2025 позивач засобами поштового зв`язку надіслав відповідачу заяву від 25.04.2025 про надання інформації щодо розміру грошового забезпечення, який застосовувався при обчисленні його посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 24.08.2022 до 04.03.2025, розміру тарифного коефіцієнту, надання довідок про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, копій карток особового рахунку за вказаний період, копій витягів із наказів.

Листом військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2025 № 322 на звернення позивача від 25.04.2025 повідомлено, що відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які проходять військову службу, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а порядок виплати грошового забезпечення визначається наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018. Згідно з останньою займаною посадою посадовий оклад становить - 3520 грн, оклад за військовим званням - 1270 грн, тарифний коефіцієнт встановлюється відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» згідно з додатками 1, 12, 13 та 14. До листа додано довідку військової частини НОМЕР_2 від 30.05.2025 № 323 про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 24.08.2022 до 04.03.2025, копії карток його особового рахунку за 2022-2025 рр., витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.08.2022 № 95 та від 04.03.2025 № 44.

Додані до листа військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2025 № 322 документи містять інформацію про суми грошової допомоги на оздоровлення у вересні 2022 року, березні 2023 року, березні 2024 року, січні 2025 року, та про суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у жовтні 2022 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою № 704 зокрема затверджено:

- тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1;

- схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

У первинній редакції пункт 4 Постанови № 704 мав такий зміст:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.».

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1041 внесено зміни до Постанови № 704, у тому числі, додано Додаток 15 «Додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».

У первинній редакції, згідно з пунктом 10, Постанова № 704 набирає чинності з 01.01.2018.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1052 внесено зміну до пункту 10 Постанови № 704 замінивши цифри « 2018» цифрами « 2019».

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема пунктом 3 «Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України» визначено:

« 3. У постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»:

1) пункт 4 викласти в такій редакції:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»;

2) у пункті 10 цифри і слова « 1 січня 2019 року» замінити цифрами і словами « 1 березня 2018 року».».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

У мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначено:

«колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору та порушено норми матеріального права, що призвели до помилкового вирішення справи в частині позовних вимог, а тому, рішення суду першої інстанції в цій частині необхідно скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», за виключенням змін, що вносяться до пункту 2 частини третьої вказаних змін, а саме: щодо набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01.03.2018, які залишити в силі».

Постановою Верховного Суду від 20.10.2022 касаційні скарги Пенсійного фонду України та Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 без змін.

12.05.2023 постановою Кабінету Міністрів України № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704», було скасовано дію підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови № 103 та внесені зміни до пункту 4 постанови № 704, відповідно до яких абзац перший зазначеного пункту викладено у наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762,00 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Зазначені зміни набули чинності 20.05.2023.

Отже, з дати набуття чинності зазначеними змінами розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб стала величина у розмірі 1762,00 гривні.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Частиною дев`ятою статті 264 КАС України визначено, що суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Статтею 265 КАС України передбачено наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним. Так, частиною першою цієї статті передбачено, що резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Приписами частини другої статті 265 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, постанова КМУ № 481 вважалася чинною та підлягала застосуванню до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/29450/24, яким її окремі положення були визнані протиправними та нечинними.

Позивач вважає, що у зв`язку з набранням законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 за період проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_2 базою для обчислення посадового окладу та окладу за військове звання є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня відповідного календарного року. Зазначає, що відповідач неправомірно здійснював нарахування і виплату його грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 – в сумі 1762 грн.

Пунктом 4 постанови № 704 (у первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Примітка додатку 1 до Постанови № 704 повторювала нормативні положення пункту 4, а саме: « 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. Аналогічні за змістом положення містять примітки до додатків 12-14 Постанови № 704.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103 (чинна з 24 лютого 2018 року), пунктом 6 якої вніс зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

На момент набрання чинності Постановою № 704 (1 березня 2018 року) пункт 4 вже був викладений в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови № 103, відповідно передбачав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас текст примітки, зокрема, додатків 1, 14 до Постанови № 704 - у зв`язку з прийняттям Постанови № 103 - не змінився, відповідно виникла неузгодженість тексту примітки з положеннями пункту 4 Постанови № 704 в редакції, викладеній згідно з пунктом 6 Постанови № 103.

Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2020 року № 1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644 і від 30 серпня 2017 р. № 704» виправив цю неузгодженість, виклавши, зокрема, примітку до додатку 1 до Постанови № 704 в новій редакції: « 1.Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.». В аналогічній редакції викладена також і примітка додатку 14 до Постанови № 704.

До прийняття зазначеної постанови Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнав протиправним і скасував пункт 6 Постанови № 103.

Відтак з дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, тобто та, яка була до внесення змін згідно з пунктом 6 Постанови № 103. Текст примітки до додатку 1 до Постанови № 704 в цьому контексті суттєвого значення вже не має, адже акцентується головним чином на тексті пункту 4 Постанови № 704, а надто на розмірі розрахункової величини - прожитковому мінімумі для працездатних осіб.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 420/6572/22.

Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 зазначив, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX), Закон України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон № 1082-IX), Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-ІХ (далі Закон № 1928-ІХ) та Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020-2023 роки, відповідно, не містять.

Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

У вказаній постанові колегія суддів дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».

Такий самий підхід Верховний Суд застосував у справах № 120/8603/21-а (постанова від 31 серпня 2022 року), № 120/648/22-а (постанова від 16 листопада 2022 року), № 640/17686/21 (постанова від 4 січня 2023 року), № 440/1185/21 (постанова від 10 січня 2023 року).

Правовий висновок Верховного Суду про те, що з 1 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.

Беручи до уваги вимоги позивача та період, за який він просить перерахувати і виплатити (доплатити) йому грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704, суд вважає, що правовий висновок Верховного Суду, викладений, у постанові від 2 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, та повторений у постановах, зокрема, від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, має бути врахований при застосуванні положень пункту 4 Постанови № 704 при вирішенні цієї справи.

Отже, посадовий оклад позивача, його оклад за військовим званням, з 24.08.2022 до 19.05.2023 мали визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (01.01.2022, 01.01.2023 а не «на 1 січня 2018 року»), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками Постанови № 704.

За таких обставин суд дійшов висновку про неправильне нарахування ОСОБА_1 відповідачем щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 24.08.2022 до 19.05.2023, розмір яких залежав від розміру грошового забезпечення з його складовими, помилково обчисленими із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.

Доказів на підтвердження тієї обставини, що грошове забезпечення позивача за період з 24.08.2022 до 19.05.2023 обчислювалося з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, відповідач не зазначив і не надав.

Беручи до уваги вищенаведене, наявні підстави для визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 24.08.2022 до 19.05.2023 з його складовими, обчисленими із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.

З 20.05.2023 до 17.06.2025 пункт 4 Постанови № 704 передбачав сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня календарного року. Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог за період з 20.05.2023 до 04.03.2025, у тому числі щодо перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2024, 2025 роки, оскільки її нарахування і виплата були здійснені після набрання чинності постановою КМУ № 481, яка підлягала застосуванню протягом зазначеного періоду.

Такий висновок відповідає викладеному в постанові Верховного Суду від 30.06.2025 у справі № 280/8605/24.

З метою ефективного захисту порушених прав позивача відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд зобов`язує відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік) з 24.08.2022 до 19.05.2023 із застосуванням для його обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року: Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 (2481,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 (2684,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.

Згідно з пунктом 3 цього Порядку виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Враховуючи вищенаведене, компенсація сум податку з доходів фізичних осіб має бути проведена одночасно з нарахуванням та виплатою грошового забезпечення позивача за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 з 24.08.2022 до 19.05.2023.

Щодо заяви представника позивача про врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24, суд зазначає таке.

У вказаній постанові колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі № 420/3824/25, у яких викладено правовий висновок про те, що з дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні. Протягом зазначеного періоду визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося, виходячи з фіксованої величини 1762,00 грн, передбаченої Постановою № 481 та сформувати наступний:

до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.

Беручи до уваги, що постанову Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 прийнято щодо правовідносин, які не є подібними до спірних у справі, що розглядається, викладені у ній висновки не є релевантними до спірних правовідносин, тому не підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до пунктів 1, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, відомості про інші судові витрати позивача у матеріалах справи відсутні, у зв`язку із чим розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 24.08.2022 до 19.05.2023 з його складовими, розрахованими із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 24.08.2022 до 19.05.2023 (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік) з 24.08.2022 до 19.05.2023 із застосуванням для його обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року: Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 (2481,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 (2684,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 18.06.2026.

Суддя В.В. Рянська