Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №160/7174/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 рокуСправа №160/7174/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/7174/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24.03.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення ОСОБА_2 , який зник безвісти 17.09.2023 за період з 17.09.2023 по вересень 2024 року включно; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення ОСОБА_2 , який зник безвісти 17.09.2023 за період з 17.09.2023 по вересень 2024 року включно.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 проходив військову службу у Військової частини НОМЕР_1 та 17.09.2023 року зник безвісти. В подальшому позивачем було подано заяву про виплату, як законному представнику дитини, грошового забезпечення ОСОБА_2 . Однак виплати грошового забезпечення позивач почала отримувати з жовтня 2024 року, проте за період з 17.09.2023 по вересень 2024 року такі виплати здійснені не були, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/7174/26. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

09.04.2026 року, заперечуючи проти позовної заяви, відповідачем подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. У відзиві зазначено, що грошове забезпечення, додаткові види грошового забезпечення та аліменти за період з вересня 2023 року по серпень 2024 року зниклого безвісти ОСОБА_2 отримувала ОСОБА_3 , законний представник неповнолітньої дитини ОСОБА_2 . Станом на 17.09.2023 року у відповідача не було даних про наявність другої дитини у зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 . В 2024 році створена комісія по розгляду документів від рідних ОСОБА_2 по розподілу виплат та згідно наказу №998 від 25.11.2024 року призначені виплати належні військовослужбовцю ОСОБА_2 , з дня розгляду другої заяви від законного представника другої дитини - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 (ст.126 Сімейного кодексу - визнання батьківства) по 50% кожному законному представнику. Відтак інформація про наявність другої неповнолітньої дитини у зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 у відповідача була відсутня, а заява про розподіл виплат від законного представника надійшла тільки в 2024 році, то відповідно й законні підстави для здійснення виплат позивачу у відповідача виникли після розгляду заяви з відповідними документами, наданими позивачем (іншим законним представником другої неповнолітньої дитини зниклого безвісти військовослужбовця).

15.04.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин ОСОБА_2 17.09.2023 року зник безвісті.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.11.2024 року №998 наказано виплатити грошове забезпечення та додаткову винагороду, збільшену до 100 000 гривень, у розмірі 50% від загальної суми, належні солдату ОСОБА_2 , стрільцю-санітару 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 5 мотопіхотної роти НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісті 17 вересня 2023 року, матері спільної дитини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) згідно наданих платіжних реквізитів, на підставі пункту 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або безвісно відсутніх затвердженого ПКМУ від 30.11.2016 року № 884 (військовослужбовець є батьком іншої неповнолітньої дитини (свідоцтво про народження від 27.03.2015 року серія НОМЕР_4 )).

Починаючи з 26.11.2024 року, Військовою частиною НОМЕР_1 на картковий рахунок позивача здійснюється нарахування та виплата грошового забезпечення безвісті зниклого військовослужбовця.

Згідно витягу із наказу Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.04.2025 року №341 наказано виплатити рівними частками, у загальній сумі, що не перевищує 50% грошового забезпечення та додаткової винагороди належні солдату ОСОБА_2 , стрільцю-санітару 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 5 мотопіхотної роти НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 17 вересня 2023 року безвісті зник, зокрема 1/2 частини від 50% належного грошового забезпечення представнику спільної неповнолітньої дитини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) згідно наданих платіжних реквізитів: IBAN НОМЕР_5 відкритий у АТ КБ "ПриватБанк ".

Згідно листа Військової частини НОМЕР_1 від 06.04.2026 року №2456/2/ФЕС на рапорт помічника командира з правової роботи - начальнику юридичної служби військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2026 №11898 командиру військової частини НОМЕР_1 щодо надання інформації про розмір грошового забезпечення за період з 17.09.2023 по 11.03.2026 безвісно відсутнього ОСОБА_2 , виплати (кому) та на яких підставах грошового забезпечення за період з вересня 2023 по вересень 2024, інформацію щодо не проведення виплати ОСОБА_1 частки грошового забезпечення належних зниклому безвісті ОСОБА_2 повідомлено, що грошове забезпечення, додаткові види грошового забезпечення, аліменти за період з 2023 по 2024 безвісно відсутнього ОСОБА_2 з вересня по серпень отримувала ОСОБА_3 , законний представник неповнолітньої дитини ОСОБА_2 . Станом на 17.09.2023 в військовій частині даних про наявність у ОСОБА_2 другої дитини не було. В 2024 році створена комісія по розгляду документів від рідних військовослужбовця по розподілу виплат де згідно наказу №998 від 25.11.24 року призначені виплати належні військовослужбовцю ОСОБА_2 , з дня розгляду другої заяви від іншого законного представника дитини 11.01.2009 р.н. ОСОБА_1 по 50% кожному законному представнику дітей.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправні дії щодо не невиплати грошового забезпечення безвісті зниклого військовослужбовця за період з 17.09.2023 по вересень 2024 року, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі

Відповідно до статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У відповідності до частин 2-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців, зокрема дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дію якого продовжено відповідними Указами Президента України по теперішній час.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168.

Пунктом 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Про питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначає Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884.

Пунктами 1-4 Порядку №884 визначено, що цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці).

У цьому Порядку під терміном «безвісно відсутній військовослужбовець» слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби.

За військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім`ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.

Згідно пункту 6 Порядку, виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).

Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації): до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах; протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

На момент зникнення безвісті ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частини НОМЕР_1 .

В подальшому позивач звернулась до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату належного грошового забезпечення військовослужбовцю ОСОБА_2 , який зник безвісті 17.09.2023 року.

Починаючи з 26.11.2024 року, Військовою частиною НОМЕР_1 на картковий рахунок позивача розпочато нарахування та виплату грошового забезпечення безвісти зниклого військовослужбовця.

Отже зі змісту наявних матеріалів справи вбачається, що у зв`язку із зникненням безвісти військовослужбовця, позивачу здійснювалось нарахування та проводилась виплата грошового забезпечення, як представнику спільної неповнолітньої дитини зниклого безвісти ОСОБА_2 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх».

Водночас Військовою частиною НОМЕР_1 позивачу не було здійснено нарахування та виплату грошового забезпечення безвісті зниклого військовослужбовця за період з 17.09.2023 по вересень 2024 року включно.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву наявність у позивача права на грошове забезпечення безвісти зниклого ОСОБА_2 не заперечується та серед іншого зазначено, що у відповідача була відсутня інформація про наявність у безвісти зниклого військовослужбовця другої неповнолітньої дитини, а заява про розподіл грошового забезпечення від її законного представника надійшла лише у 2024 році, а тому правові підстави для здійснення відповідних виплат на користь позивача виникли у відповідача лише після розгляду такої заяви та поданих разом із нею документів, що підтверджували статус позивача як законного представника другої неповнолітньої дитини безвісти зниклого військовослужбовця.

Проте суд не може погодитись з таким твердженням відповідача, та зазначає, що за безвісно відсутнім військовослужбовцем зберігаються виплати грошового забезпечення в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Суд зазначає, що така виплата грошового забезпечення здійснюється з дня зникнення військовослужбовця безвісти членам його сім`ї за їх заявою на ім`я командира військової частини. У свою чергу, командир військової частини розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.

При цьому, позивачем було дотримано умови для отримання спірного грошового забезпечення.

В даному випадку, ОСОБА_2 вважається безвісно відсутнім з 17.09.2023 року, а тому за ним мають зберігатися усі виплати грошового забезпечення, а отже ОСОБА_1 як законний представник неповнолітньої доньки військовослужбовця ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має право на отримання щомісячного грошового забезпечення зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_2 , згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, в тому числі з 17.09.2023 по 30.09.2024 року.

Ураховуючи викладене, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 , як законному представнику доньки ОСОБА_4 грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , за період з 17.09.2023 по 30.09.2024 року та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як законному представнику доньки ОСОБА_4 належне грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 за період з 17.09.2023 по 30.09.2024 року.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатила судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1094,96 грн., що документально підтверджується квитанцією від 23.03.2026 року.

Отже, судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 у розмірі 1094,96 грн.

Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 , як законному представнику доньки ОСОБА_4 грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , за період з 17.09.2023 по 30.09.2024 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як законному представнику доньки ОСОБА_4 належне грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 за період з 17.09.2023 по 30.09.2024 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1094,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська