Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №160/13834/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 рокуСправа №160/13834/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» його представником - адвокатом Глазковим Андрієм Сергійовичем, у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 30.10.2017 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.10.2017 до 28.02.2018 з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за періоди з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 31.12.2024;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за періоди з 01.03.2018 до 31.12.2022 та за з 01.01.2024 до 31.12.2024 як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу в сумі 4113,90 грн щомісячно, в сумі 247094,99 грн;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 одноразових видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2022 роки, 2024 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, 2019 рік, 2021-2022 роки, 2024 рік без урахування при їх обчисленні індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразові види грошового забезпечення: грошову допомогу на оздоровлення за 2017-2022 роки, 2024 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, 2019 рік, 2021-2022 роки, 2024 рік з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за періоди з 30.10.2017 до 28.02.2018, з 01.03.2018 до 31.12.2022, з 01.01.2024 до 31.12.2024 за весь час затримки виплати, а саме за період з 30.10.2017 до дати фактичної виплати індексації грошового забезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 30.10.2017 до 29.06.2020, з 01.08.2020 до 31.01.2021, з 29.10.2021 та станом на час звернення до суду з цим адміністративним позовом. У період проходження військової служби позивачу не було виплачено у належному розмірі індексацію грошового забезпечення. На звернення позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідач такий перерахунок не здійснив.

Ухвалою суду від 19.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

21.05.2025 надійшов відзив, у якому відповідач просив залишити позов без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду та відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, вказав, що грошове забезпечення військовослужбовця, складовою частиною якого є його індексація, є щомісячною виплатою, його розмір відомий особі, яка його отримує. Про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів особа має дізнатися після отримання грошового забезпечення. Позивач не надав доказів вжиття заходів з метою отримання інформації про складові його грошового забезпечення. Поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду позивачем не наведено. Грошове забезпечення, в тому числі індексація, виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. З січня 2016 року до березня 2018 року до Державного бюджету України не було закладено асигнувань на індексацію грошового забезпечення, тому її виплата не здійснювалася. Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, не передбачено механізму нарахування та виплати індексації за попередні роки. Відповідно до рішення Міністра оборони, доведеного телеграмою від 31.12.2015 № 248/3/1/1150, в грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних Сил здійснено підвищення рівня доходів військовослужбовців за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії (у відсотковому та абсолютному значенні) та щомісячної додаткової винагороди (в абсолютному значенні, і тому числі з урахуванням премії) для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям в січні 2016 року за грудень 2015 року (до цього, протягом 2015 року військовослужбовці військової служби за контрактом, в тому числі і позивач, отримували премію в розмірі 90%). В подальшому наказом Міністерства оборони № 44 від 27.01.2016 «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році» зі змінами, внесеними наказом Міністерства оборони № 60 від 08.02.2016 «Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 27.01.2016 № 44», врегульовано розмір грошового забезпечення військовослужбовців на 2016 рік. Згідно з рішенням Міністра оборони від 15.02.2017 № 1223/з/12 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям у 2017 році здійснювалась на рівні 2016 року. Відповідно до рішення Міністра оборони, доведеного телеграмою від 29.01.2018 № 248/3/9/172, розмір місячного грошового забезпечення у 2018 році залишився на тому ж рівні (до 01 березня 2018 року - набрання чинності Постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» - чергового підвищення грошового забезпечення). Відповідно до вимог Постанови № 1013 і Порядку № 1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 відповідно до Порядку № 1078. Оскільки нарахована сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року - лютого 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, відповідно не відновилася індексація грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб в цьому періоді. Оскільки питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв`язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум, підстави для зобов`язання військової частини нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 як базового місяця відсутні. З 01.03.2018 (у зв`язку набранням чинності Постановою КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» - чергового підвищення грошового забезпечення), позивачу нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення за весь період до дня звільнення з військової служби. Військова частина НОМЕР_1 не отримувала заяви позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Тому, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині. Крім того, лише Законом № 1214-IX від 04.02.2021 було внесено зміни до Закону № 2050-ІІІ та частину 2 статті 2 доповнено абзацом 6, включено до переліку суму індексації грошових доходів громадян. Пункт 3 Порядку № 159 Постановою КМУ № 355 від 14.04.2021 доповнено абзацом щодо суми індексації грошових доходів громадян. Тобто на момент нарахування індексації був відсутній механізм нарахування зазначеної компенсації на суми індексації.

26.05.2025 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач висловив незгоду з доводами відповідача та підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Зазначив, що строк звернення до суду з позовом для вирішення спору у правовідносинах, які виникли між сторонами у період з 30.10.2017 до 18.07.2022, не обмежений будь-яким строком. Строк звернення до суду із позовом для вирішення спору у правовідносинах, які виникли між сторонами з 19.07.2022 до 31.12.2024 дотримано, оскільки позивач фактично отримав від відповідача письмову інформацію про виплачені йому суми 31.03.2025, що підтверджується листом військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2025 № 632 та довідкою від 31.03.2025 № 406. З позовною заявою позивач звернувся до суду 13.05.2025. Відповідач із відзивом на позовну заяву не надав доказів повідомлення ним до 31.03.2025 позивача про суми, нараховані та виплачені йому в період служби. Обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення. На підставі Постанови № 1013 підвищення окладів військовослужбовців не здійснювалося. Розмір посадових окладів військовослужбовців визначений Постановою № 1294, яка була чинною з 01.01.2008 до 01.03.2018. Наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулося на підставі Постанови № 704. Доводи відповідача про те, що грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців), не ґрунтуються на положеннях законодавства. Рішення Міністра оборони, доведене телеграмою від 31.12.2015 №248/3/1/1150, яким в грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних Сил здійснено підвищення рівня доходів військовослужбовців за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії (у відсотковому та абсолютному значенні) та щомісячної додаткової винагороди (в абсолютному значенні, тому числі і з врахуванням премії) для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям в січні 2016 року за грудень 2015 року та рішення Міністра оборони, доведене телеграмою від 29.01.2018 № 248/3/9/172, яким розмір місячного грошового забезпечення у 2018 році залишився на тому ж рівні, не впливають на визначення відправної точки для проведення індексації, оскільки такою є виключно місяць підвищення тарифних ставок (окладів), а не всіх складових грошового забезпечення. Твердження відповідача про те, що з 01.03.2018 позивачу нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення за весь період до дня звільнення з військової служби не відповідають дійсним обставинам. З урахуванням положень Закону № 1282-ХІІ виплата «поточної» індексації не виключає необхідність щомісячної виплати позивачу індексації-різниці. Відповідач безпідставно зазначив у відзиві про те, що позивач не здійснив досудового врегулювання спору, адже існує факт звернення позивача та факт відмови відповідача, що підтверджено долученими до позовної заяви доказами. Компенсація невиплаченої індексації, як складової грошового забезпечення, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, має бути виплачена.

Станом на час розгляду справи заперечення до суду не надійшло. Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Ухвалою від 18.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 19.03.2019 Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 .

Згідно із записами у військовому квитку серії НОМЕР_4 , виданому 21.07.2017, та копіями витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2017 № 122, від 29.06.2020 № 185, від 01.08.2020 № 218, від 31.01.2021 № 31, від 29.10.2021 № 264 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в період з 30.10.2017 до 29.06.2020, з 01.08.2020 до 31.01.2021, з 29.10.2021 та на час звернення до суду.

На запит позивача від 25.03.2025 щодо надання інформації про нарахування та виплату індексації за період з 30.10.2017 до 29.06.2020, з 01.08.2020 до 31.01.2021, з 29.10.2021 листом військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2025 № 632 повідомлено, що військова частина є бюджетною організацією, джерелом коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та проведення індексації грошових доходів є Державний бюджет України, яким з 2015 року до лютого 2018 року не закладено асигнувань на індексацію грошового забезпечення. Грошове забезпечення, в тому числі індексація, виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. З березня 2018 року індексація нараховувалась з урахуванням базового місяця - березень 2018 року. Індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 виплачена з урахуванням базового місяця - березня 2018 року. Закон України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинив на 2023 рік дію Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХИ «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошотіх доходів населення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Окремим рішенням Міністра оборони України № 183/уд від 16.01.2024 у пункті 4 вказано: «Нарахування та виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовцям здійснювати відповідно до вимог статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Тобто, у 2024 ропі право на проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовцям поновилось. Відповідно до ст.ст. 4, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки. Індексація у 2024 році нараховувалась з урахуванням базового місяця - січень 2024 року. Статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації доходів буде проводитися наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2025. Тобто, базовим місяцем для індексації доходів встановлено січень 2025 року.

З доданої до листа довідки № 406 від 31.03.2025 про нараховане та виплачене позивачеві грошового забезпечення за період з 30.10.2017 до 29.06.2020, з 01.08.2020 до 31.01.2021, з 29.10.2021 до 28.02.2025 встановлено, що індексація грошового забезпечення у період жовтень 2017 року - листопад 2018 року не нараховувалась та не виплачувалась. У період грудень 2018 року – січень 2019 року нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення по 71,08 грн щомісячно, за лютий – травень 2019 року - 134,47 грн щомісячно, червень – листопад 2019 року - 206,72 грн щомісячно, грудень 2019 року – травень 2020 року – 216,51 грн щомісячно, червень 2020 року - 209,29 грн, серпень-листопад 2020 року - 226,29 грн щомісячно, грудень 2020 року – 233,81 грн, січень 2021 року - 331,42 грн, жовтень 2021 року - 52,26 грн, листопад 2021 року - 540,03 грн, грудень 2021 року - 563,19 грн, січень 2022 року - 563,19 грн, лютий-квітень 2022 року - 672,35 грн щомісячно, травень 2022 року - 913,01 грн, червень 2022 року - 1017,20 грн, липень 2022 року - 1066,00 грн, серпень-жовтень 2022 року – 1281,80 грн щомісячно, листопад 2022 року - 1424,80 грн, грудень 2022 року - 1470,83 грн, серпень-листопад 2024 року - 130,20 грн щомісячно, грудень 2024 року – 254,35 грн.

Листом військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2025 № 634 на звернення ОСОБА_1 повідомлено, що у період з 30.10.2017 до 29.06.2020, з 01.08.2020 до 31.01.2021, з 29.10.2021 та на 31.03.2025 позивачу проводилася «поточна» індексація.

14.04.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 30.10.2017 до 28.02.2018, з 01.03.2018 до 29.06.2020, з 01.08.2020 до 31.01.2021, з 29.10.2021 до 31.12.2022, з 01.01.2024 до 31.12.2024, перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2022 роки, 2024 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, 2019 рік, 2021-2022 роки, 2024 рік з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації та одноразовх додаткових видів грошового забезпечення з 30.10.2017 по дату фактичної виплати заборгованості.

Листом військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2025 № 780 на вказане звернення повідомлено, що військова частина є бюджетною організацією, джерелом коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та проведення індексації грошових доходів є Державний бюджет України, яким з 2015 року до лютого 2018 року не закладено асигнувань на індексацію грошового забезпечення. Грошове забезпечення, в тому числі індексація, виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. З березня 2018 року індексація нараховувалась з урахуванням базового місяця - березень 2018 року. Індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 виплачена з урахуванням базового місяця - березня 2018 року. Згідно з п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру. Відповідно до Закону України під 20.12.1991 № 2011-ХІІ грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань належать до одноразових додаткових видів грошового забезпечення та не індексуються. Згідно зі статтями 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Тобто, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 10.10.2024 виплачувалася вчасно.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XІІ (далі Закон № 2011-XІІ).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною третьою статті 3 Закону № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі Закон № 1282-XII):

- індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;

- індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;

- поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення) (частина перша статті 2 Закону № 1282-XII).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (частина шоста статті 2 Закону № 1282-XII).

Згідно зі статтею 4 Закону № 1282-XII в редакції до 01.01.2016: індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, а з 01.01.1016 - 103 відсотка.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону № 282-XII).

Індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи (стаття 10 Закону № 1282-XII).

Спори, що виникають з питань індексації грошових доходів населення, вирішуються у судовому порядку (стаття 16 Закону № 1282-XII).

Підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 № 1013 (застосовується з 01.12.2015, далі Постанова № 1013) установлено у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах установ, закладів та організацій, у тому числі за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій, посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників підвищуються відповідно до збільшення розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298, з встановленням з 01.12.2015 у штатному розписі посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.

Згідно з пунктом 3 Постанови № 1013:

- міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;

- для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Керівникам установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери та органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів забезпечити внесення змін до штатного розпису установ, закладів та організацій, відповідних органів з урахуванням нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) (пунктом 4 Постанови № 1013).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078).

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (абзац другий пункту 1-1 Порядку № 1078, в редакції чинній з 01.01.2016).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078;

- індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення;

- оплата праці, у тому числі грошове забезпечення, індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

- частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає;

- сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків;

- у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078:

- в редакції з 01.12.2015: у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

- в редакції Постанови № 141 від 28.02.2018: у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий пункту 5 Порядку № 1078).

Відповідно до абзацу третього пункту 5 Порядку № 1078:

- в редакції з 01.12.2015: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу;

- в редакції Постанови № 141 від 28.02.2018: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п`ятий пункту 5 Порядку № 1078).

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078).

Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник (пункт 10-2 Порядку № 1078 в редакції з 01.12.2015).

Внаслідок змін, запроваджених Постановою № 1013: з 01.12.2015 діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу (службу); Порядок № 1078 не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.

Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищуються тарифна ставка (оклад).

Отже, з 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

Не застосування в подальшому терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком з наступного місяця.

Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

З аналізу Постанови № 1013, у взаємозв`язку із запровадженими нею змінами до пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, вбачається, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу належало переглянути «базовий місяць», визначений за старими правилами, змінивши його на «місяць підвищення доходу», тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.

При цьому, посадові оклади військовослужбовців встановлюються постановами Кабінету Міністрів України.

На час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною з 01.01.2008 до 01.03.2018.

З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 30.10.2017 до 28.02.2018.

Застосування наведених норм права відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 року у справі № 420/3593/20, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.

У період з жовтня 2017 року до листопада 2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась і не виплачувалась.

З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 30.10.2017 до 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - січень 2008 року, та зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період, із застосуванням базового місяця для обчислення індексації – січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 31.12.2024 відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у сумі 4113,90 грн щомісячно, в загальній сумі 247094,99 грн, суд дійшов такого висновку.

З 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 5 Порядку № 1078 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Тобто, базовим місяцем індексації з 01.03.2018 є березень 2018 року, що не є спірним у межах цієї справи.

Відповідно до офіційних даних, які містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком не перевищував поріг індексації 103%.

У даний період спірним між сторонами є виплата суми індексації у разі настання обставин, передбачених абзацом 4 пункту 5 Порядку № 1078.

Відповідно до абз. 3 п. 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Згідно з абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Відповідно до абз. 5 п. 5 Порядку № 1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

З системного аналізу вказаних норм права можна дійти висновку, що не нараховується індексація у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перевищує суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення.

Отже, для з`ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року згідно з абзацами 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з`ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).

Згідно з копією довідки військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2025 № 406 про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 розмір його грошового забезпечення становив: у лютому 2018 року – 11999,54 грн, у березні 2018 року – 12348,79 грн.

Отже, у березні 2018 року відбулося підвищення грошового забезпечення позивача на суму 349,25 грн (12348,79 – 11999,54).

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці позивача в березні 2018 року становить 4113,90 грн, яка розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу (4463,15 – 349,25).

Розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року, тарифні ставки (оклади) у спірний період не зазнали змін, тому суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 31.12.2024 індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4113,90 грн щомісячно (різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу) відповідно до п. 5 Порядку № 1078.

Зважаючи на те, що відповідачем у період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 31.12.2024 нарахування та виплата суми індексації грошового забезпечення з урахуванням пункту 5 Порядку № 1078 не здійснювалася, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 31.12.2024 із застосуванням щомісячної фіксованої різниці у розмірі 4113,90 грн між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум.

Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція № 260, яка була чинною до 20.07.2018), пунктом 30.1 якої установлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 30.3 цієї Інструкції розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до п. 33.1 Інструкції № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Пунктом 33.3 Інструкції було передбачено, що до місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260, який набрав чинності 20.07.2018), пунктом 1 розділу ХХІІІ якого встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 6 розділу ХХІІІ Порядку № 260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Згідно з пунктом 1 розділу XXIV Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 7 розділу XXIV Порядку № 260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців при розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Судом встановлено, що під час проходження позивачем військової служби, йому нараховувалась та виплачувалася в складі грошового забезпечення індексація грошового забезпечення. Проте індексація грошового забезпечення не була включена до складу грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2017-2022 роки, 2024 рік, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, 2019 рік, 2021-2022 роки, 2024 рік.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 одноразових видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2022 роки, 2024 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, 2019 рік, 2021-2022 роки, 2024 рік без урахування при їх обчисленні індексації грошового забезпечення, та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 вказаних одноразових видів грошового забезпечення з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

При вирішенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 30.10.2017 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення суд враховує таке.

Відповідно до статті 1 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі статтею 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Уряд прийняв постанову від 21 лютого 2001 року № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).

Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Зміст зазначених норм права дає підстави дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі грошового забезпечення) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Тобто законодавець пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24 січня 2023 року у справі №200/10176/19-а, від 31 липня 2024 року у справі № 480/1704/19 та від 21 серпня 2024 року у справі № 200/63/23.

У матеріалах справи відсутні відомості про невиплату позивачеві військовою частиною НОМЕР_1 нарахованих йому сум грошового забезпечення.

Перерахунок та виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.10.2017 до 28.02.2018, з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 31.12.2024 є предметом розгляду у цій справі. Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є передчасними, отже підстави для їх задоволення відсутні. Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до пунктів 1, 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, докази понесення ним інших судових витрат у справі відсутні, у зв`язку з чим розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.10.2017 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - січень 2008 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.10.2017 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення індексації – січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 31.12.2024 із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 31.12.2024 із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у фіксованій величині 4113,90 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 одноразових видів грошового забезпечення: грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2022 роки, 2024 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань 2017 рік, 2019 рік, 2021-2022 роки, 2024 рік без урахування при їх обчисленні індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразові види грошового забезпечення: грошову допомогу на оздоровлення за 2017-2022 роки, 2024 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, 2019 рік, 2021-2022 роки, 2024 рік з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

Повний текст рішення складено 18.06.2026.

Суддя В.В. Рянська