Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №484/2119/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/2119/26

Провадження № 2/484/1649/26

Рішення

іменем України

11.06.2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Максютенко О.А

за участю секретаря судових засідань Завірюха В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання,

встановив

представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Єрмоленко А.В. звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог представник позивачки вказує, що позивачки з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, який відділом реєстрації актів цивільного стану по Первомайському району Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області було розірвано 17.03.2009 року, актовий запис №16, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 від 19.11.2009 року. Від даного шлюбу у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №03 від 21.01.2008 року, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого Маринівською сільською радою Доманівського району Миколаївської області від 21.01.2008 року. До досягнення сином повноліття з відповідача утримувались аліменти на користь позивачки на утримання сина на підставі виконавчого листа, виданого 22.09.2008 року Доманівським районним судом Миколаївської області, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача.

Відповідно до довідки від 15.01.2026 року, виданої галузевою школою І ступеня у складі Комплексу економіко-технічних шкіл імені Комбатантів Львувецької землі Раковицях Великих (Республіка Польща) ОСОБА_3 навчається у галузевій школі І ступеня у складі Комплексу економіко-технічних шкіл імені Комбатантів Львувецької землі Раковицях Великих на другому курсі за професію механік автотранспортних засобів (723103) за денною формою навчання з трирічним терміном навчання. Період навчання: з 01.09.2024 до 31.08.2027. Син навчається на денній формі у закладі освіти та не має змоги працювати, щоб самостійно себе забезпечувати, тому потребує матеріальної підтримки з боку обох батьків. Наразі сина утримує лише позивачка як мати, однак обов`язок батьків утримувати дитину є рівним, тому батько також зобов`язаний приймати участь у матеріальному забезпеченні свого сина, який продовжує навчання. Відповідач в добровільному порядку не приймає участь у витратах на утримання сина, якдо досягнення ним повноліття, так і після досягнення ним повноліття. Згідно довідок про реєстрацію місця проживання особи № 431, 432 від 17.04.2026 року ОСОБА_3 зареєстрований за спільною адресою проживання з позивачкою по АДРЕСА_1 . На даний час проживання сина за іншою адресою зумовлено навчанням на денній формі навчання у професійно-технічному навчальному закладі в іншій країні та має тимчасовий характер, що відповідним чином визначає право позивача на подання позову в інтересах її повнолітнього сина. Враховуючи зазначене, представник позивачки просить стягнути з відповідача аліменти на період навчання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дати пред`явлення позову до суду і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення останнім двадцяти трьох років.

Ухвалою від 29.04.2026 року провадження у справі відкрито і постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

22.05.2026 року відповідач ОСОБА_2 надіслав суду відзив на позовну заяву, за яким просив розглядати справу за його відсутності та врахувати часткове визнання позовних вимог. При визначенні розміру аліментів просив врахувати його матеріальний та сімейний стан, наявність осіб, які перебувають на його утриманні, а також постійні витрати, пов`язані із забезпеченням власних життєвих потреб та виконанням обов`язків військової служби. Просив визначити аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу).

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Враховуючи надані сторонами матеріали та докази, а також встановлені обставини та факти, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши, що син відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у галузевій школі І ступеня у складі Комплексу економіко-технічних шкіл імені Комбатантів Львувецької землі Раковицях Великих на другому курсі за професію механік автотранспортних засобів (723103) за денною формою навчання з трирічним терміном навчання: з 01.09.2024 до 31.08.2027, та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а ОСОБА_2 , який є працездатною особою, зобов`язаний та має можливість утримувати повнолітнього сина, суд дослідивши та оцінивши наявні у справі докази на предмет їх належності, допустимості та достатності для правильного вирішення справи, приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 аліментів.

Відповідач є військовослужбовцем, працездатною особою, тому має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину.

Суд визначає розмір аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - 1/4 частину від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно і до закінчення дитиною навчання, але не більш як до досягнення ним 23-х річного віку, саме такий розмір аліментів є обґрунтований, справедливий, необхідний та достатній для забезпечення належного утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 . Крім того, за весь час примусового стягнення аліментів з відповідача на підставі рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 24.01.2012 року, яким було стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця і до повноліття дитини, відповідач не звертався до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, тобто такий розмір аліментів не впливав на рівень його життя та не порушував його права.

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Оскільки, при визначенні розміру аліментів на навчання повнолітньої дитини, вирішального значення набуває факт можливості надання матеріальної допомоги повнолітній дитині, яка продовжує навчання, а доказів наявності на утриманні відповідача матері передпенсійного віку, яка має суттєві проблеми зі станом здоров`я, цивільної дружини, яка не працює та потребує матеріального забезпечення, відповідачем суду не надано, то заперечення відповідача в частині розміру аліментів суд не може прийняти до уваги.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчатись після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку який перевищує 18 років, але є меншим за 23 роки; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Суд вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання сина який продовжує навчання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Враховуючи принцип рівності обов`язків батьків щодо утримання дітей і засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд вважає, що вказаний позов підлягає задоволенню з наведених підстав у зазначеному розмірі.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів про стягнення аліментів позивачі звільняються від сплати судового збору, тому за правилами ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 278-279 ЦПК України

ухвалив

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на період навчання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 21.04.2026 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення останнім двадцяти трьох років.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в межах суми платежів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 16.06.2026 року.

Суддя: