Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №484/2546/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Суд: Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 15 червня 2026 р.

Справа: №484/2546/26

Суддя: Паньков Д. А.

Справа № 484/2546/26

Провадження № 2-др/484/69/26

Р І Ш Е Н Н Я

(додаткове)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2026 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання – Заволенковської Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську заяву представника позивача, Масюкової Карини Андріївни, про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09.06.2026 року позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 : 1137,30 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги в період з грудня 2022 по листопад 2023 року (включно), інфляційні втрати у розмірі 284,86 грн., 3% річних у розмірі 79,55 грн., а всього 1501 (одна тисяча п`ятсот одна) грн. 71 коп. та судовий збір.

15.06.2026 року від представника позивача по справі надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у вищевказаній цивільній справі в розмірі 4227,46грн. Заява була направлена до суду та сторонам за допомогою системи «Електронний суд».

Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Сторони в судове засідання не викликались.

Розглянувши питання поставлене у заяві суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витратна правничу допомогу адвоката,в тому числі гонорару адвоката за представництво суді та іншу правничу допомогу,пов`язану зі справою,включаючи підготовку до її розгляду,збір доказів тощо,а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копії: договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026р., додатка №1 від 19.03.2026р. до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026р., Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 23.11.2018р. за №3976 на підставі Рішення ради адвокатів Дніпропетровської області від 20.11.2018р., довіреності від 19.03.2026р., акта №53 від 08.06.2026р. здачі - приймання наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026р., акта №53 від 29.04.2026р. приймання-передачі документів до договору про надання професійної правничої допомогу №01 від 19.03.2026р., акта №53/01 від 08.06.2026р. приймання-передачі документів до договору про надання професійної правничої допомогу №01 від 19.03.2026р.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів про стягнення заборгованості; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача, Масюкової Карини Андріївни, про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування витрат позивача на правову допомогу 1000грн., 00коп., в рівних частках по 500 (п`ятсот) грн. 00коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua