Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №559/5089/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Рівне

Справа № 559/5089/25

Провадження № 33/4815/230/26

Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І.

з участю:

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

захисника – адвоката – Петровського І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 – адвоката Петровського І.О. на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11 грудня 2025 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11 грудня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 14 листопада 2025 року о 12 год. 07 хв. в с. Листвин по вул. Тихій 13 Дубенського району водій ОСОБА_1 керував трактором колісним без номерного знака в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора «Alkotest Drager 7510», результат огляду становить 0,66 проміле, чим порушив п. 2.9.а ПДР.

В апеляційній скарзі адвокат Петровський І.О. вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що працівниками поліції не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, якому безпідставно було відмовлено у направленні до медичного закладу. Звертає увагу, що у зв`язку з наявністю онкологічного захворювання ОСОБА_1 приймає ліки, які містять спирт та здатні вплинути на показники технічного засобу «Drager».

У поданих письмових поясненнях адвокат Петровський І.О. вказує, що після проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 в особистому порядку звернувся до КНП «Дубенська міська лікарня» для проведення лабораторних досліджень на визначення стану алкогольного сп`яніння. Результат токсикологічного дослідження, відібраний 14 листопада 2025 року, № 608 від 21.11.2025 року, становить 0,12 проміле.

Просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши доводи сторін провадження на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції не були дотримані.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного порушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд першої інстанції зробив висновок про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення на даних протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1№512783 від 14.11.2025 року (а.с. 2-3), акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 14.11.2025 року (а.с. 4), результатом огляду газоаналізатора Drager Alcotest № 7510 від 14.11.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння з показником 0,66 проміле (а.с. 5), відеоматеріалах.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що з 2023 року хворіє онкологічним захворюванням, йому встановлено другу групу інвалідності, проходить курс лікування та приймає специфічну протиракову терапію, а також неспецифічні адаптогени, зокрема, спиртовий розчин гриба Чага і спиртову настойку Женьшеню, що підтверджується довідкою №1, виданою КП «Мирогощанський ЦПМСД», а тому вживання даних лікарських засобів могло спричинити хибно-позитивний результат спеціальних технічних засобів. Зазначає, що не погоджувався з результатом огляду, який йому було лише озвучено працівниками поліції, і висловлював бажання пройти такий огляд в медичному закладі, що залишилося поза увагою працівників поліції.

З досліджених відеоматеріалів вбачається, що ОСОБА_1 добровільно погодився на проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, пройшов такий огляд, однак, результат огляду йому не продемонстрували, а лише озвучили. На екрані газоаналізатора Drager Alcotest № 7510 результат огляду чітко не відображений (файл clip-0).

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_2 в цей же день самостійно пройшов огляд на визначення вмісту алкоголю в крові, результат токсикологічного дослідження № 608 - 0,12 проміле. Матеріалами даного провадження підтверджено факт онкологічного захворювання у ОСОБА_1 , а саме – ротової порожнини, прийом специфічної протиракової терапії, зокрема, і засобів, які містять спиртові розчини, що необхідно для підтримання життєдіяльності ОСОБА_1 .

В розпорядження апеляційного суду надано посвідчення ОСОБА_1 , з якого слідує, що у зв`язку з онкологічним захворюванням йому встановлена друга група інвалідності.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто, таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні не доведена «поза розумним сумнівом», а, відтак, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Петровського І.О. задовольнити.

Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Т.І.Збитковська