Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №559/3139/14-ц — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року

м. Рівне

Справа № 559/3139/14-ц

Провадження № 22-ц/4815/479/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання – Хлуд І.П.

учасники справи:

заявник: АТ «Сенс Банк»

стягувач: АТ «Укрсоцбанк»

боржник: ОСОБА_1

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Пасічника Ю.О. на ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 червня 2025 року, ухвалену в складі судді Макеєва С.В., дата складання повного тексту ухвали не вказана, у справі № 559/3139/14-ц

в с т а н о в и в :

У грудні 2024 року представник АТ «Сенс Банк» адвокат Ременюк Т.О. звернувся до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 20.01.2015 року по справі № 559/3139/14-ц первинний позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 , ТзОВ "ЛМЗ Iсполін" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 730/221-САФ0З.16-2 задоволено частково, стягнуто на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість по кредитному договору в розмірі 2 322 254,02 гривні.

Відповідно до рішення №5/2019 єдиного акціонера ПАТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року та загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про реорганізацію ПАТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».

Згідно загальних положень статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк», затвердженого Національним банком України 26.11.2019 року, Акціонерне товариство «Альфа-Банк» є правонаступником усього майна, прав і зобов`язань Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на підставі передавального акту, затвердженого рішенням єдиного акціонера Акціонерного товариства «Альфа-Банк» №5/2019 від 15 жовтня 2019 року та рішенням загальних зборів акціонерів АТ "Альфа-Банк".

03 грудня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 10681120104002827 про припинення АТ «Укрсоцбанк», юридичною особою правонаступником є АТ «Альфа-Банк» код ЄДРПОУ 23494714.

30 листопада 2022 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано зміну назви банку з АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк".

Отже, внаслідок реорганізації АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» та зміни найменування останнього на АТ «Сенс Банк», відбулася заміна кредитора, а саме АТ «Сенс Банк» набуло статусу нового кредитора за виконавчим листом

Просили замінити стягувача АТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника Акціонерне товариство «СЕНС БАНК».

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 червня 2025 року заяву задоволено: замінено стягувача АТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р № IBAN НОМЕР_1 , місцезнаходження: 03150, Україна, м. Киiв, вулиця Велика Васильківська, 100).

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки АТ "Сенс Банк" є правонаступником прав та обов`язків АТ "Укрсоцбанк", набуло всіх прав кредитора за зобов`язаннями боржника ОСОБА_1 , за кредитним договором № №730/221-САФ03.16-2 у виконавчому листі з виконання рішення суду у справі № 559/3139/14-ц, то наявні підстави для заміни сторони стягувача з АТ "Укрсоцбанк" на АТ "Сенс Банк" у виконавчому документі.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник боржника Фесюка І.С. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про відмову у задоволенні заяви АТ "Сенс Банк".

В обґрунтування вказано на те, що в Передавальному акті від 11.10.2019 року не вказано жодної обставини передачі кредитного боргу ОСОБА_1 . Крім того, у даній справі наявні діючі Договір факторингу №2019-1УСБ від 29.01.2019 та договір відступлення прав вимоги №29-01/19/1 від 29.01.2019 відповідно до яких борг ОСОБА_1 за кредитним договором №730/221-САФ03.16-2 від 14.06.2007 року перейшов до ТОВ «Вердикт Капітал», що позбавляє заявника звертатися із вимогою про заміну сторони правонаступником.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду таким вимогам відповідає.

Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі №1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до частин 1, 5 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Судом встановлено, що рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 20 січня 2015 року у справі № 559/3139/14-ц, позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ТзОВ «ЛМЗ Ісполін» про стягнення заборгованості за кредитним договором №730/221-САФ03.16-2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 2322254, 02 грн. Рішення суду набрало законної сили і є чинним.

Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.08.2020, виконавче провадження №48483181 з примусового виконання виконавчого листа № 559/3139/14-ц було завершено на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» та виконавчий лист №559/3139/14-ц виданий 10.07.2015 було надіслано стягувачу на адресу: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29 .

Рішенням №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року затверджено рішення про припинення АТ «Укрсоцбанк» шляхом його приєднання до АТ «Альфа-Банк».

Згідно загальних положень статуту АТ "Сенс Банк" затвердженого постановою КМУ від 03 вересня 2024 року № 1010 банк є правонаступником усіх прав та обов`язків АТ "Альфа-Банк", яке відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 28 квітня 2018 року (протокол № 2/2018) змінило тип акціонерного товариства з публічного на приватне, а також змінило найменування з ПАТ "Альфа-Банк" на АТ "Альфа-Банк"; усього майна, прав і обов`язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на підставі рішення єдиного акціонера акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (рішення від 15 жовтня 2019 року № 5/2019) та рішення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства "Альфа-Банк" (протокол від 15 жовтня 2019 року № 4/2019), якими затверджено передавальний акт та відповідно до яких до акціонерного товариства "Альфа-Банк" передано все майно, права і обов`язки акціонерного товариства "Укрсоцбанк".

Згідно Передавального акту правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа - Банк» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме з 15 жовтня 2019 року.

АТ «Альфа-Банк» прийняло рішення про зміну свого найменування з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне Товариство «Сенс Банк», державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу була проведена 30 листопада 2022 року.

Отже, внаслідок реорганізації АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» та зміни найменування останнього на АТ «Сенс Банк», відбулася заміна кредитора, а саме АТ «Сенс Банк» набуло статусу нового кредитора за виконавчим листом №559/3139/14-ц виданий 10.07.2015 року.

Зі змісту пунктів 1, 2 Статуту АТ "Сенс Банк" вбачається, що АТ "Сенс Банк" є правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Альфа-Банк» та усього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» .

Згідно ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, зокрема, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (як у даній справі).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження). Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так у пункті 15 рішення ЄСПЛ у справі "Моргуненко проти України" від 06.09.2007 (заява № 43382/02) вказується таке: "Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. "Естіма Джордж проти Португалії" (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21.04.1998, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13.06.2006)."

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що

«підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що «на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК».

Крім того, Верховний Суд виснував, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Убачається, що заборгованість стягувалася з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором №730/221-САФ03.16-2 від 14.06.2007 року .

Заявником доведено, що виконавчий лист перебував на примусовому виконані, у рамках виконавчого провадження №48483181 з примусового виконання виконавчого листа № 559/3139/14-ц, тобто рішення суду про стягнення з боржника кредитного боргу не виконано.

Доводи апеляційної скарги про те, що передавальний акт не являється належним та допустимим доказом, відповідно до якого у заявника АТ "Сенс Банк" виникає право нового кредитора не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи, у яких наданими суду доказами доведено правонаступництво АТ «Альфа-Банк», яке в подальшому змінило назву на АТ «Сенс Банк» усіх прав, обов`язків та майна попереднього кредитора - АТ «Укрсоцбанк».

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги проте, що існують діючі Договір факторингу №2019-1УСБ від 29.01.2019 та договір відступлення прав вимоги №29-01/19/1 від 29.01.2019 відповідно до яких борг ОСОБА_1 за кредитним договором №730/221-САФ03.16-2 від 14.06.2007 року перейшов до ТОВ «Вердикт Капітал», оскільки постановою Рівненського апеляційного суду від 10.04.2025 заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником залишено без задоволення так як заявник не надав доказів переходу до ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договором №730/221-САФ03.16-2 від 14.06.2007 року, заборгованість за якими була стягнута рішенням суду у справі №559/3139/14-ц суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Рішення ЄСПЛ у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40)).

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК).

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Пасічника Ю.О. залишити без задоволення,

Ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий суддя Гордійчук С.О.

Судді: Боймиструк С.В.

Шимків С.С.