Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №572/226/26 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Рівне

Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 02 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , водій-електрик радіо-відділення радіо-взводу роти зв`язку тилового командного пункту військової частини НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 02 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Вважає, що вина у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з метою допущення останнього до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про його

_______________________________________________________________________________________________________________________

Справа №572/226/26 Суддя в суді І інстанції – Довгий І.І.

Провадження № 33/4815/433/26 Суддя в апеляційній інстанції – Шимків С.С.

задоволення.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б КУпАП, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність, що визначено ч. 4 ст. 15 цього Кодексу.

Відповідно до диспозиції ч.3 ст.172-20 КУпАП, адміністративним правопорушенням вважається, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, наркотичного чи іншого вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який діє й по даний час.

Судом встановлено, що 05 січня 2026 року о 10 годині 30 хвилин під час огляду місця розташування військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_2 в одному з приміщень був виявлений солдат ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків (в АДРЕСА_2 ) а саме: почервоніння обличчя, стійкий запах алкоголю з ротової порожнини, незв`язна мова, порушення координації, агресивна поведінка, необґрунтовані лайливі вирази в бік інших військовослужбовців.

Військовослужбовцю було запропоновано перевіритися на стан алкогольного сп`яніння, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння про що було складено акт відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння від 06.01.2026 року в присутності двох свідків: водія-електрика радіорелейної станції взводу зв`язку роти зв`язку тилового командного пункту військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_3 та водія-електрика 1 апаратної взводу зв`язку роти зв`язку тилового командного пункту військової частини НОМЕР_2 сержанта ОСОБА_4 ..

Такими діями, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Апеляційний суд не вбачає упереджених дій відносно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно нього, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Разом з цим, скаржником не доведено і судом не було встановлено факту вчинення уповноваженими особами протиправних дій відносно ОСОБА_1 , які були б направлені на безпідставне притягнення його до відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою, підписаний ОСОБА_1 , а факт його відмови від огляду підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.

Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.

Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування – відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ч. 3 ст. 172-20, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 02 лютого 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 02 лютого 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Шимків С.С.