Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №489/2275/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/2275/26

Номер провадження 2/489/1718/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18 червня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Миколаївської міської ради (далі - відповідач), треті особи - приватний нотаріус Токіой Ірина Вікторівна, Товарна біржа "Нерухомість південь" про визнання права власності в порядку спадкування

встановив

В березні 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування. Свої вимоги обґрунтовує тим, що мати позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За вказаним фактом було відкрито спадщину на нерухоме майно, а саме на 1- но кімнатну квартиру загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 18,9 кв.м, розташовану за адресою: квартира АДРЕСА_1 . 07 липня 2025 року позивач звернулась з заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк, до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Токіой Ірини Вікторівни (57007, Миколаївська область, місто Миколаїв, проспект Героїв України, будинок 55) , яка зареєструвала вищезазначену заяву у Книзі обліку реєстрації спадкових справ №42,однак постановою від 12 лютого 2026 року приватний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка складається з 1-но кімнатної квартири загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 18,9 кв.м, розташовану за адресою: квартира АДРЕСА_1 з причини відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

З огляду на зазначене, позивач має право успадкувати та оформити вищезазначене нерухоме майно, що належало за життя матері - ОСОБА_2 , однак через відмову нотаріуса позивач позбавлена можливості здійснити це в позасудовому порядку.

З цих підстав просила суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на квартиру загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 18,9 кв.м., 1-но кімнатну квартиру загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 18,9 кв.м, розташовану за адресою: квартира АДРЕСА_1 , що належала померлій на підставі Договору №636 купівлі-продажу нерухомого майна від 14 травня 1997 року, виданого Товарною Біржою «Нерухомість-Південь» у місті Миколаєві в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 .

Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу за відсутності їх представника на підставі матеріалів справи.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце повідомлялися належним чином.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Позивач є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача та копією витягу щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 . Після її смерті заведена спадкова справа №21/2025, з якої слідує, що ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 . ОСОБА_3 подав нотаріусу заяву, якою він відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 .

Як слідує з спадкової справи, відповідно до копії договору №636 купівлі-продажу нерухомого майна від 14.05.1997, ОСОБА_2 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановою від 12.02.2026 приватний нотаріус Токіой І.В. відмовила позивачу у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів не нерухоме майно.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові за № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» констатує факт того, що відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

У відповідності до вимог ст.ст. 1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_2 .

Постановою нотаріуса відмовлено у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу.

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Отже, чинним законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Зважаючи на те, що позивач у строк, встановлений законом звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої матері, однак йому відмовлено лише з підстав відсутності правовстановлюючих документів, за ним слід визнати право власності на спірну квартиру у порядку спадкування за законом після смерті матері.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують обставини позову, суд вважає, що позивач, як спадкоємець після смерті матері ОСОБА_2 має законне право на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом.

За такого, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.89,259,263-265 ЦПК України, суд

вирішив

Позов задовольнити.

Визначити за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на квартиру загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 18,9 кв.м., 1-но кімнатну квартиру, розташовану за адресою: квартира АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 на підставі Договору №636 купівлі-продажу нерухомого майна від 14 травня 1997 року, виданого Товарною Біржою «Нерухомість-Південь» у місті Миколаєві в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 .

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Миколаївська міська рада, адреса: 54005, м. Миколаїв, вул. Адміральська,20.

Третя особа: приватний нотаріус Токіой Ірина Вікторівна, адреса: 54007, м. Миколаїв, просп. Героїв України, 55.

Третя особа: Товарна біржа "Нерухомість південь", адреса: 54038 , м. Миколаїв, вул. Генерала Олекси Алмазова, 12Б, кв.44.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 18.06.2026.

Суддя В. В. Кокорєв