Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №473/3082/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3082/26

Номер провадження1-кп/473/314/2026

ВИРОК

іменем України

"18" червня 2026 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань ОСОБА_2 ,

учасники процесу:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

його захисник адвокат ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12026150000000405 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м.Димитров Донецької області, з вищою освітою, проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимий, не одружений, не є депутатом, на момент вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, займав посаду сімейного лікаря амбулаторії загальної практики сімейної медицини №2 комунального підприємства КНП «Вознесенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги»,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.354 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи лікарем загальної практики - сімейним лікарем амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 2 та членом лікарсько-консультативної комісії КП «КНП Вознесенський МЦ ПМСД», діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з використанням наданого йому становища, 23.02.2026, точного часу не встановлено, перебуваючи у своєму службовому кабінеті КП «КНП Вознесенський МЦ ПМСД» за адресою Миколаївська обл., м.Вознесенськ, вул.228-ї Стрілецької дивізії 26, за пособництвом особи, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження (Особи 1), одержав неправомірну вигоду в розмірі 100 (сто) доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України складало 4327 гри. 47 коп., які були у медичних документах ОСОБА_6 , за вчинення ним в інтересах третіх осіб дій з використанням наданого йому становища, яке він займав на зазначеному підприємстві, а саме затвердження в складі лікарсько-консультативної комісії та видачу висновку лікарсько-консультативної комісії форми №0804/0, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я №407 від 09.03.2021 року.

23.02.2026, точного часу не встановлено, переслідуючи корисливий умисел, з метою досягнення мети направленої на незаконне збагачення за рахунок одержання неправомірної вигоди ОСОБА_4 під своїм особистим логіном та паролем здійснив вхід до електронної системи «Healthy», де визначив громадянку ОСОБА_6 своєю пацієнткою та сформував направлення на лікарсько-консультативну комісію за формою №080-4/0.

Після цього ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що одержує грошові кошти в розмірі 100 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України складало 4327 гри. 47 коп., як неправомірну вигоду за використання наданого йому становища, яке він займав у КП «КНП Вознесенський МЦ ПМСД», діючи умисно, будучи достовірно обізнаним з наданих раніше особою, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження (Особою 1) медичних документів ОСОБА_6 про те, що стан здоров`я останньої не свідчить про наявність медичних підстав для встановлення потреби у постійному сторонньому догляді, усвідомлюючи відсутність законних підстав для прийняття такого рішення, діючи з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, використовуючи надане йому становище в складі лікарсько-консультативної комісії затвердив та видав висновок лікарсько-консультативної комісії №81 від 23.02.2026 «Про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього нагляду», відповідно до котрого ОСОБА_6 безпідставно визнано такою, що потребує постійного стороннього догляду.

Дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.3 ст.354 КК України, а саме одержання працівником підприємства, який не є службовою особою, неправомірної вигоди за вчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник на підприємстві, в інтересах третьої особи.

12 червня 2026 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю його захисника була укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з угодою обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.354 КК України, та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні. Цією угодою визначено покарання ОСОБА_4 за ч.3 ст.354 КК України у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

В підготовчому засіданні учасники угоди просили затвердити угоду на визначених в ній умовах.

Враховуючи те, що умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для її затвердження, оскільки п.1 ч.3 ст.314 КПК України визначено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно п.2 ч.1 ст.468 КПК України між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.

Згідно із п.2-1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 2-1) корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).

Згідно із ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 354 КК України, який згідно із ст.12 КК України є нетяжким. Обвинувачений раніше не судимий, працює, позитивно характеризується. Вказав, що здатен сплатити штраф. У справі прокурором встановлені такі пом`якшуючі відповідальність обвинуваченого обставини як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Судом роз`яснено, що наслідком затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора та обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку, окрім випадків, визначених ч.4 ст.394 КПК України, а для обвинуваченого відмова від здійснення права на справедливий судовий розгляд.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє свої права, визначені ч.4 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, пояснив, що він в змозі виконати умови угоди в повному обсязі, а також розуміє інші наслідки, які будуть застосовані відносно нього у разі затвердження угоди про визнання винуватості.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, угода укладена на добровільних засадах. Відсутні підстави для відмови в затвердженні угоди, які передбачені ч.7 ст.474 КПК України.

Також угода про визнання винуватості погоджена із першим заступником керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , що відповідає вимогам ч.2 ст.470 КПК України.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 12 червня 2026 року, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 та призначити останньому покарання, узгоджене сторонами угоди.

Процесуальні витрати в провадженні відсутні.

Згідно із ч.4 ст.174 КПК України слід скасувати арешт, накладений на вилучений у обвинуваченого телефон та повернути його обвинуваченому згідно із позицією прокурора та вимогами ст.100 КПК України.

Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ст.ст.374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 червня 2026 року між прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю його захисника.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.354 КК України, та призначити йому покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Згідно із ч.4 ст.174 КПК України скасувати арешт майна, застосований згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 березня 2026 року та повернути ОСОБА_4 вилучений телефон, а саме мобільний телефон Iphone SE, IMEI: НОМЕР_1 , з сім картою оператора Водафон НОМЕР_2 - CRI НОМЕР_3 , що зберігається в кімнаті речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області, - після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений лише з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його оголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1