Суд: Братський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 16 червня 2026 р.
Справа: №471/513/26
Суддя: Жила Н. М.
Справа № 471/513/26
Провадження №3/471/159/26
Номер рядка звіту 307
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
17 червня 2026 року селище Братське
Суддя Братського районного суду Миколаївської області Жила Н.М., за участю секретаря - Холоденко І.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючу, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 2ст. 173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 874462 від 19.04.2026 року, 16 квітня 2026 року о 23 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не впускала в домоволодіння свого неповнолітнього сина – ОСОБА_2 , чим вчинила домашнє насильство в сім`ї, своїми діями завдала шкоду психологічному здоров`ю ОСОБА_2 .. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася повторно, причини неявки суду не повідомила. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судовими повістками, надісланими їй SMS-повідомленнями, які були доставлені їй вчасно, про що свідчать довідки про доставку повідомлень у додаток «Viber» та доставку SMS (а. с. № 10, 12).
Враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення судового засідання не подавала, суд вважає можливим розглянути справу заїї відсутності.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Частиною першою ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Частиною другою ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за ч. 2ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства це - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п. 8 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
У вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення лише стверджується про вчинення домашнього насильства та завдання шкоди психологічному здоров`ю потерпіолого. Натомість матеріали справи не містять доказів того, що внаслідок дій зазначених у протоколі завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.
Суд приходить до висновку, що під час розгляду вказаної справи судом не було встановлено всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносин за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Жила Н.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua