Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №127/14473/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14473/26

Провадження № 3/127/3062/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 рокум. Вінниця

Cуддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М. розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№649229 від 24.04.2026 року вбачається, що 24 квітня 2026 року о 21 годині 55 хвилин у м. Вінниці по вул. Київській, 47, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Москвич ИЖ Комбі», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. На вимогу працівника поліції водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі КНП «ВОКПЛ ім. Академіка О.І. Ющенка ВОР», однак останній від проходження огляду відмовився. Відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння була зафіксована працівниками поліції за допомогою портативних відеореєстраторів №468898 та №468927.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП постановою Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/28464/25, якою його було визнано винним у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, вчинене ним повторно протягом року.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом завчасно та належним чином шляхом направлення СМС-повідомлення на номер телефону, повідомлений працівникам поліції під час складання протоколу у справі.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом виконано всі належні дії, що спрямовані на повідомлення особи про день, час та місце розгляду справи.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. (п. 8 Порядку).

Як вбачається протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№649229 від 24.04.2026 та зазначено вище, водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, показаннями свідків, висновками експертів, речовими доказами, показаннями технічних приладів та засобів відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа), який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №649229 від 24.04.2026 року ОСОБА_1 24 квітня 2026 року о 21 годині 55 хвилин у м. Вінниці по вул. Київській, 47, керував транспортним засобом «Москвич ИЖ Комбі», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння.

Як зазначено у протоколі, під час спілкування з водієм працівниками поліції були виявлені ознаки, які могли свідчити про перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідала обстановці.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Із матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі КНП «ВОКПЛ ім. Академіка О.І. Ющенка ВОР». Разом із тим, водій від проходження такого огляду відмовився.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду підтверджується матеріалами справи, зокрема відомостями, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення, а також відеозаписами, здійсненими за допомогою портативних відеореєстраторів №468898 та №468927, які долучені до матеріалів справи.

Таким чином, судом встановлено, що дії ОСОБА_1 полягають саме у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, що відповідно до диспозиції частини першої статті 130 КУпАП є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Разом із тим, при вирішенні питання щодо правової кваліфікації дій особи суд враховує, що частиною другою статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/28464/25 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Зазначена постанова є чинною, а тому вчинення ОСОБА_1 нового аналогічного правопорушення 24.04.2026 року свідчить про повторність такого правопорушення протягом року, що є кваліфікуючою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд не встановив обставин, які б свідчили про недопустимість чи неналежність доказів, наданих працівниками поліції. Докази узгоджуються між собою, доповнюють один одного та в сукупності підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Суд також враховує, що відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до санкції частини другої статті 130 КУпАП за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, або адміністративного арешту з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу правопорушника, а також положення статті 33 КУпАП, відповідно до яких при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, а саме повторного протягом року вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із застосуванням основного адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією частини другої статті 130 КУпАП, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Разом з тим, враховуючи, що оплатне вилучення транспортного засобу відповідно до санкції частини другої статті 130 КУпАП є додатковим альтернативним видом адміністративного стягнення, а також беручи до уваги обставини даної справи, зокрема відсутність встановлених судом підстав для необхідності застосування такого заходу, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності без оплатного вилучення транспортного засобу.

Крім того, з ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 221, 276, 279, 283 -284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 гривень.

Штраф має бути сплачений особою, притягнутою до адміністративної відповідальності, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови, а у разі оскарження постанови — не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанова підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: