Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Дата: 16 червня 2026 р.
Справа: №286/4335/25
Суддя: Григорусь Н. Й.
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №286/4335/25 Головуючий у 1-й інст. Вачко В. І.
Категорія 21 Доповідач Григорусь Н. Й.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Григорусь Н.Й.,
суддів Галацевич О.М., Павицької Т.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) у місті Житомирі цивільну справу № 296/3536/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 27 квітня 2026 року, ухвалену під головуванням судді Вачко В.І. у м.Овруч,
в с т а н о в и в :
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 19 лютого 2026 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України і позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме запропоновано позивачу подати суду: підписану позовну заяву та її копію для відповідача, уточнену позовну заяву та її копію для відповідача, в якій зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серії паспорта відповідача, відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача та відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача, у разі якщо вказані відомості відсутні або невідомі позивачу, вказати про це в позовній заяві; зазначити ціну позову, у разі якщо позов містить немайновий характер, вказати про це в позовній заяві; чітко визначити зміст позовних вимог, вказавши які саме порушення підлягають усуненню відповідачем та яким чином вони підлягають усуненню; надати суду докази належності позивачу на праві власності земельної ділянки кадастровий номер 1824288800:01:001:0020, площею 0,1194 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та житлового будинку по АДРЕСА_1 , а також їх копії для відповідача; зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; зазначити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; підтвердити, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (а.с. 6-8).
На виконання вимог ухвали ОСОБА_1 10 березня 2026 року було надано уточнену позовну заяву у 2-х екземплярах з додатками (а.с. 37-63).
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 27 квітня 2026 року, зазначена уточнена позовна заява відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, визнана неподаною та повернена позивачу у зв`язку з невиконанням у повній мірі вимог ухвали суду від 19.02.2026.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у визначений законом строк позивач не усунула недоліки, зазначені в ухвалі суду від 19.02.2026, а саме: позивачем не подано суду підписану позовну заяву та її копію для відповідача, а також в уточненій позовній заяві зазначено, що позовні вимоги мають майновий характер, проте не зазначено ціну позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі. Зазначає, що нею було подано уточнену позовну заяву з додатками, які оформлені належним чином. Заява та її копія для відповідача підписані, як і підписані всі додатки до уточненої позовної заяви.
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 25.05.2026 та від 26.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та справу призначено до розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно із частиною 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України ( частина 1 статті 368 ЦПК України).
Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, наявні правові підстави для розгляду справи у порядку письмового провадження без участі сторін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 02.12.2025 було пред`явлено позов до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 27 квітня 2026 року, уточнена позовна заява ОСОБА_1 визнана неподаною та повернена позивачу у зв`язку з невиконанням у повній мірі вимог ухвали суду від 19.02.2026.
Пунктами 2-9 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлюються вимоги до змісту позовної заяви.
Відповідно до частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у визначений строк позивач недоліки, зазначені в ухвалі не усунув в повній мірі, а саме позивачем не подано суду підписану позовну заяву та її копію для відповідача, а також в уточненій позовній заяві зазначено, що позовні вимоги мають майновий характер, проте не зазначено ціну позову.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком місцевого суду з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 у визначений судом строк подала підписану уточнену позовну заяву у 2-х екземплярах із додатками, про що, зокрема свідчить зміст супровідної заяви позивача (а.с. 37).
Оскільки матеріали справи не містять акту, складеного працівниками канцелярії Овруцького районного суду, про відсутність копії позовної заяви або будь-яких додатків до неї, то слід констатувати факт належного виконання позивачем вимог ухвали суду від 19.02.2026.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява, крім інших обов`язкових реквізитів, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Помилкове зазначення позивачем у тексті позовної заяви про майновий характер даного спору при фактичній відсутності такого відповідно до змісту позовної заяви, є незначним недоліком, який не може вплинути на процесуальні права позивача.
Так, згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення ОСОБА_1 її позову, як такого що не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, обмежує права позивача та перешкоджає їй у доступі до правосуддя, а відтак підлягає скасуванню в порядку ст. 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 175-177, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 27 квітня 2026 року скасувати, справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою направити для продовження розгляду (вирішення питання про відкриття провадження у справі) до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Н.Й.Григорусь
Судді О.М.Галацевич
Т.М.Павицька
Повний текст постанови складений 17.06.2026.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua