Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №273/12/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №273/12/25 Головуючий у 1-й інст. Бєлкіна Д. С.

Номер провадження №33/4805/446/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Головні Валерія Петровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Головні Валерія Петровича, яка подана в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Баранівського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 26.12.2024 о 01 год 19 хв в м Баранівка по вул Поліська 64 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою судді місцевого суду, адвокат Головня В.П., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, неправильне застосування норм матеріального права. Вказує, що ОСОБА_1 транспортним засобом у момент виявлення правопорушення не керував, його автомобілем користуються син та невістка, а 26.12.2024 з працівниками поліції не спілкувався і під час складення протоколу про адміністративне правопорушення не був присутній. Також зазначає, що під час ознайомлення з матеріалами справи ОСОБА_1 виявив, що підписи від його імені у протоколі про адміністративне правопорушення та інших процесуальних документах виконані іншою особою. У зв`язку з цим стороною захисту було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, у задоволенні якого суд безпідставно відмовив. Крім того, звертає увагу на невідповідність прізвища, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення, прізвищу особи, вказаному в паспорті. Вважає недопустимим доказом долучений до матеріалів справи відеозапис, оскільки він не містить електронного підпису особи, яка його створила та скопіювала на електронний носій. Також посилається на наявність розбіжностей між відомостями, зазначеними у чеку приладу «Drager» та протоколі про адміністративне правопорушення, щодо часу проведення огляду. Стверджує, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння не є належним доказом, оскільки огляд було проведено на місці зупинки транспортного засобу, з його результатом водій погодився, а до закладу охорони здоров`я не доставлявся. Крім того, вважає безпідставним стягнення із ОСОБА_1 судового збору, оскільки він є особою з інвалідністю ІІ групи та відповідно до закону звільнений від його сплати.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника та особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до пункту 2.9а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні положення містяться у п.п.6,7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 а) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.

Як правильно встановив суддя місцевого суду та вбачається з матеріалів справи, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №66148 від 26.12.2024, згідно якого, 26.12.2024 о 01 год 19 хв в м Баранівка по вул Поліська 64 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у законному порядку на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», тест 619, результат огляду становить 0,41 проміле (а.с.2); рапортом працівника поліції (а.с.3); розписками про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.4); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.5); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.6); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук) та за результатами огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння проба позитивна – 0,41 проміле (а.с.7); роздруківкою приладу Drager Alcotest 6820 (тест №619) з результатом – 0,41 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його підпис (а.с.9); свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5625 чинне до 15.10.2025 (а.с.11); відеозаписом події (а.с.10).

Суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.

Відеозапис, долучений до матеріалів справи, на який міститься посилання у протоколі про адміністративне правопорушення, сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки фіксує обставини, які відносяться до зазначеної у протоколі події. Відеоматеріал наявний у достатньому об`ємі для з`ясування дійсних обставин, які мають значення для справи та які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 . Посилання в апеляційній скарзі на те, що справжність відеозапису не засвідчено електронним цифровим підписом не є підставою для визнання його недопустимим, оскільки підписання відеофайлів електронним підписом не передбачено Законом України "Про Національну поліцію" та ст.266 КУпАП.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , особу якого було встановлено на підставі посвідчення водія, пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, який показав результат 0,41 проміле, тобто перевищення допустимої норми. Водій ознайомився та підписав чек за результатами тестування, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння у графі «з результатом згоден», а також протокол про адміністративне правопорушення, інші адміністративні матеріали без будь-яких зауважень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про складення протоколу за відсутності ОСОБА_1 спростовуються матеріалами справи та відеозаписом.

Відеозаписом підтверджено, що під час огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які могли б бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.

Твердження захисника про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом були предметом перевірки суду першої інстанції та отримали належну оцінку в оскаржуваній постанові. Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду в цій частині, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими доказами. Будь-яких сумнівів щодо того, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 , а не інша особа, у суду апеляційної інстанції не виникає.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не підписував чек за результатами тестування, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та інші адміністративні матеріали, є безпідставними, спростовуються відеозаписом, на якому зафіксовано підписання ОСОБА_1 відповідних документів після ознайомлення з їх змістом. Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для призначення почеркознавчої експертизи.

Невідповідність написання прізвища у протоколі про адміністративне правопорушення (« ОСОБА_2 ») прізвищу, зазначеному у паспорті (« ОСОБА_2 »), має технічний характер, не перешкоджає ідентифікації особи правопорушника та не впливає на правильність вирішення справи. Під час складення адміністративних матеріалів та встановлення особи водія ОСОБА_1 заперечень щодо неправильності написання прізвища не висловлював.

Розбіжності у зазначенні часу в окремих процесуальних документах не впливають на встановлення фактичних обставин справи, не ставлять під сумнів належність та допустимість доказів і не свідчать про недоведеність події адміністративного правопорушення чи вини особи.

Посилання захисника на те, що направлення на огляд до закладу охорони здоров`я не є належним доказом, оскільки огляд на стан алкогольного сп`яніння було проведено на місці зупинки транспортного засобу та водій погодився з його результатом, не впливає на правильність висновків суду. В даному випадку факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатом огляду, проведеного із застосуванням спеціального технічного засобу, актом огляду на стан сп`яніння, чеком приладу Drager та відеозаписом процедури огляду. За таких обставин складання направлення до закладу охорони здоров`я не спростовує належності та допустимості зазначених доказів і не свідчить про порушення порядку проведення огляду.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

При розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В той же час, з оскаржуваної постанови вбачається, що з ОСОБА_1 на користь держави постановлено стягнути судовий збір в сумі 605,60 грн, хоча останній відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 14.02.2018, є особою з інвалідністю другої групи (а.с.68), а тому, на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору.

У відповідності до п.4 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.

Отже, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу адвоката Головні В.П., подану в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову суду першої інстанції змінити в частині стягнення судового збору.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що допущена судом у резолютивній частині описка у прізвищі « ОСОБА_2 » замість «Загороднього» може бути виправлена шляхом постановлення відповідного судового рішення.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Головні Валерія Петровича, подану в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Баранівського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2025 року змінити, виключивши з резолютивної частини вказівку суду про стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави в сумі 605,60 грн.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич