Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №133/920/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Справа № 133/920/26

провадження № 3/133/803/26

01.06.26 м. Козятин

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №615261 від 15.03.2026, водій ОСОБА_1 15.03.2026 о 03 год. 14 хв. в с. Махнівка на а/д М21 242 км. керував т/з «Хюндай Соната», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у керуванні транспортним засобом постановою Корольовського ВДВС у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстицій України від 02.10.2025 номер ВП 60733784, чим повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУПАП (протокол ЕПР1 539445 від 13.12.2025), чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, однак пояснив, що при складанні на нього протоколу за ч. 3 ст. 126 КУпАП він не знав про наявність відносно нього будь яких заборон, виконавчого провадження та заборгованості. На час складання даних матеріалів будь яких заборгованостей перед виконавчою службою він немає, тому вважає що складу адміністративного правопорушення немає.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі ст. 280 КУпАП, встановлено обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднаються у чотири групи (елементи): об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Суб`єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб`єктивної сторони.

Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з порушенням п. 2.1 «а» ПДР.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 615261 від 15.03.2026; довідку інспектора ГАП про те, що ОСОБА_1 будучи позбавлений права керування т/з повторно протягом року керував транспортним засобом (постанова ЕНА №289/2410/25 від 09.02.2026); копію протоколу ЕПР1 №539445 від 13.12.2025; рапорт працівника поліції від 15.03.2026; витяги з адмінпрактики; диск з відеозаписами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

У справі «Малофєєва проти росії» (Malofeyeva v. Russia, рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст. 6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства рф, така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

У рішенні у справі «Карелін проти росії» (Karelin v. Russia, заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки, вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій ОСОБА_1 15.03.2026 о 03 год. 14 хв. в с. Махнівка на а/д М21 242 км. керував т/з «Хюндай Соната», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у керуванні транспортним засобом постановою Корольовського ВДВС у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстицій України від 02.10.2025 номер ВП 60733784, чим повторно протягом року вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 126 КУПАП (протокол ЕПР1 539445 від 13.12.2025).

Частиною 3 ст. 126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, якщо особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на керування транспортним засобом, знаючи при цьому що її позбавлено або обмежено у праві керування транспортними засобами, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та надані докази, оскільки складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суд приходить до висновку, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення ч. 5 ст. 126 КУпАП, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міллера О.В., серії ВП №60733784 від 02.10.2025, встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами ОСОБА_2 до погашення заборгованості зі сплати аліментів згідно з судового наказу № 294/1538/19 від 05.11.2019.

Однак матеріали справи не містять доказів, що постанова про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від серії ВП №60733784 від 02.10.2025 надсилалась на адресу боржника, була ним отримана, як і відсутня відмітка про ознайомлення з нею в інший спосіб боржника. Тобто, в даному випадку відсутні докази на підтвердження обставин, зазначених у протоколі по суті правопорушення, тому зробити висновок про те, що ОСОБА_1 , достовірно знаючи про обмеження свого права керування, все ж таки керував транспортним засобом, неможливо. Як наслідок - не вбачається за можливе стверджувати, що він був обізнаний про постанову, якою його було притягнуто до відповідальності за таке правопорушення, та його обов`язок утриматися від кермування транспортними засобами. Таким чином, суб`єктивна складова правопорушення, яка виражається у свідомому нехтуванні забороною з керування транспортними засобами у цій справі не доведено. Так, у справі немає доказів, які свідчать про обізнаність особи про заборону керувати транспортним засобом, і що всупереч такому обмеженню особа повторно керувала транспортним засобом. Також немає відомостей, що на час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 він був повідомлений про наявне обмеження та відповідне стягнення згідно рішення суду. Отже в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України також відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.

Так, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

З огляду на вказане, суд вважає, що повторність вчинення аналогічного правопорушення протягом року не доведена, а тому не доведено факт вчинення ОСОБА_1 15.03.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 126, 221, 245, 247, 280, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП, закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА

Дата документу 01.06.2026