Рішення від 13 грудня 2011 р. у справі №2-10549/11 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-10549/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Фролової І.В.

при секретарі Корольові І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати спільної сумісною власністю квартиру АДРЕСА_1 .

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач заперечував проти задоволення позову.

Суд, заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи доказами по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що сторони з 1996 року по 2007 рік спільно проживали однією сім`єю, тобто були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, вели спільно господарство.

Підтвердженням цього є заява відповідача, завірена нотаріально, крім того в матеріалах справи містяться договори оренди квартири.

24 вересня 2003 року позивач та відповідач придбали квартиру по АДРЕСА_2 , яка була в договорі купівлі - продажу оформлена на відповідача.

Відповідно до п. 3 статті 1 Закону про державну допомогу в редакції, яка була чинна на момент початку спільного проживання позивача і відповідача та відповідно на момент укладення договору купівлі - продажу квартири від 24 вересня 2003 року, сім`я - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Таким чином, позивач та відповідач спільно проживали, були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права та обов`язки визнаються сім`єю.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону про власність, який був чинний на момент придбання квартири, квартира, яка придбана внаслідок спільної праці позивача та відповідача є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено угодою між ними.

Відповідно до ч.2 ст. 74 СК України, на майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності чоловіка та жінки, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 СК України.

Згідно з ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної вланості незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Стаття 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, а відповідно до ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Враховуючи викладене, та те, що позивач та відповідач протягом тривалого часу спільно проживали, розподіляли права та обов`язки і вели спільний бюджет, в якому частину коштів, за рахунок спільної праці заощаджували на купівлю квартири, зазначена квартира належить їм на праві спільної сумісної власності, а дії відповідача стосовно невизнання належності квартири на праві спільної сумісної власності позивачу та відповідачу є такими, що порушують права та законні інтереси позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 169, 208, 209, 212-215, 218, , 292, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: