Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №759/10538/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/10538/26 пр. № 1-кп/759/1213/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ;

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши дистанційно (в режимі відеоконференції із установою утримання обвинуваченого) у відкритому судовому засіданні в залі суду об?єднані кримінальні провадження ЄРДР № 12026100080000769 від 27 березня 2026 року та ЄРДР № 12026105120000631 від 11 березня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Червоноград Львівської області, українець, гр-н України, освіта середня, одружений, працює на посаді водія у ТОВ «Світ Агро», зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , судимий: 07.07.2016 Червоноградським міськсудом Львівської обл., за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі; 03.02.2017 Сокальським райсудом Львівської обл. за ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років 3 місяці позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 13.09.2017 на підставі ухвали Апеляційного суду Львівської обл. від 13.09.2017 згідно зі ст. 43 Закону України «Про амністію в 2016 році»; 26.04.2018 Обухівським райсудом Київської обл. за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна із звільненням на підставі ст.ст. 75, 104 КК України від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки; 27.09.2019 Святошинським райсудом м. Києва за ч. 2 ст. 289, ст. 71 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі; 25.07.2024 Львівським апеляційним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді 6 років та 1 місяця позбавлення волі; 07.11.2024 Святошинським райсудом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на 3 роки, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 382 КК України,

сторони провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_6 , інші учасники провадження - потерпілий ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

Так, 27 березня 2026 року, приблизно о 09 год. 40 хв., ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом перелазу через паркан проник на територію житлового будинку № 2 по вул. Гостомельська в м. Києві. Перебуваючи на території вказаного подвір`я, ОСОБА_3 помітив металеву шафу, в якій за допомогою ключа, який був у замку, відчинив дверцята та дістав звідти з метою крадіжки компресор марки «Werk25л» 1.5 кВт/2.0 кс. об`ємом 25 літрів, вартістю 3 333 грн. 33 коп. Надалі ОСОБА_3 з вказаним компресором пішов у напрямку виходу з подвір`я, тим самим виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення крадіжки до кінця, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий та зупинений працівниками поліції.

Крім того, ОСОБА_3 постановою Святошинського районного суду м. Києва ун. № 759/13487/24 від 5.07.2024, яка набрала законної сили 26.07.2024, визнаний винним у вчиненні адмінпорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на трок один рік.

Також, постановою Святошинського районного суду міста Києва, ун. № 759/20866/24 від 22.10.2024, яка набрала законної сили 04.11.2024, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Також, постановою Святошинського районного суду міста Києва ун. № 759/6228/25 від 10.04.2025, яка набрала законної сили 21.04.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адмінпорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Також постановою Святошинського районного суду міста Києва ун. № 759/6833/25 від 30.04.2025, яка набрала законної сили 12.05.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адмінпорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років.

Також, постановою Святошинського районного суду міста Києва ун. № 759/9015/25 від 16.05.2025, яка набрала законної сили 29.05.2025, ОСОБА_3 визнано винним скоєнні адмінпорушення, передбаченого ст. 126 ч.5 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на п`ять років.

Також постановою Святошинського районного суду міста Києва ун. № 759/12024/25 від 03.07.2025, яка набрала законної сили 14.07.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адмінправопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років.

Також, постановою Святошинського районного суду міста Києва ун. № 759/12697/25 від 14.07.2025, яка набрала законної сили 25.07.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адмінорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.

Також, постановою Святошинського районного суду міста Києва ун. № 759/14610/25 від 15.07.2025, яка набрала законної сили 25.07.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адмінпорушень, передбачених ст. ч. 5 ст. 126, ч. З ст. 130 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.

Також, постановою Святошинського районного суду міста Києва ун. № 759/13479/25 від 17.07.2025, яка набрала законної сили 28.07.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адімпорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Також, постановою Святошинського районного суду міста Києва ун. № 759/17787/25 від 15.09.2025, яка набрала законної сили 25.09.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адмінпорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Також, постановою Святошинського районного суду міста Києва ун. № 759/18968/25 від 19.09.2025, яка набрала законної сили 30.09.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 130 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років.

Також, постановою Святошинського районного суду міста Києва ун. № 759/17729/25 від 23.09.2025, яка набрала законної сили 03.10.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адмінпорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років.

Також, постановою Святошинського районного суду міста Києва ун. № 759/18600/25 від 28.10.2025, яка набрала законної сили 10.11.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адмінпорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років.

Таким чином, у період з 23.06.2024 по теперішній час, а також щонайменше до 03.08.2025, ОСОБА_3 було позбавлено права керування транспортними засобами на підставі постанов судів, які набрали законної сили.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Однак ОСОБА_3 достовірно знаючи, що позбавлений права керування транспортними засобами, в порушення ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, маючи можливість виконати вказані судові рішення, підриваючи авторитет органів правосуддя України, всупереч рішенням суду, систематично керував транспортними засобами у м. Києві, зокрема:

-23.06.2024 о 02:15 - автомобілем «Ісузу» д.н.з НОМЕР_1 по вул. Юнацькій 10/20;

-23.09.2024 о 00.55 - автомобілем «Кіа» д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Омеляна Пріціка, 6;

-07.03.2025 о 03:00 - автомобілем «Пежо», д.н.з. НОМЕР_3 , по пров. Ювелірному, 10;

-03.04.2025 о 11:20 - автомобілем «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_4 , по вул. Рахманінова, 44;

-06.05.2025 о 19:56 - автомобілем «Ситроєн» д.н.з. НОМЕР_5 , по вул. Корсунській, 33;

-22.05.2025 о 00:35 - автомобілем «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_6 , по пр-ту Ак. Палладіна, 33;

-03.06.2025 о 12:20 - автомобілем «Пежо» д.н.з. НОМЕР_7 , по вул. Клавдіївській, 34/2;

-29.07.2025 о 08:15 - автомобілем «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_8 , по вул. Підлісній, 3;

-02.08.2025 о 19:55 - автомобілем «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_8 , по вул. Лісорубній, 50;

-03.08.2025 о 00:06 - автомобілем «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_8 , по пр-кту Паладіна, 7-А.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у висунутому звинуваченні визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним обставинам злочинів в обох обвинувальних актах, пояснивши, що дійсно 27 березня 2026 року, близько 09 год. 40 хв. вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, проник на територію будинку АДРЕСА_3 , де з металевої шафі, до якої був вільний доступ, викрав вказаний компресор, вартість якого в 3 333 грн. 33 коп. не оспорював, та пішов з ним у напрямку виходу з подвір`я, однак був викритий та зупинений працівниками поліції, а привласнене ним чуже майно - повернуто власнику. Крім того, будучи позбавленим за рішенням суду права керування транспортними засобами, умисно не виконав такі рішення судів та продовжував керувати транспортними засобами, вирішуючи особисті питання.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Отже, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 27 березня 2026 року в умовах воєнного стану вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), яке належить ОСОБА_7 , а тому ці дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, суд вважає доведеним і те, що ОСОБА_3 протягом тривалого часу умисно не виконував постанови суду у справах про адміністративні правопорушення, що набрали законної сили, а тому ці дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненим ним злочинів, один з яких згідно із ст. 12 КК України є тяжким, а інший - нетяжкім, ступень здійснення злочинного наміру та причини, за яких крадіжку не було доведено до кінця, дані про особу винного, який раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став. Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів. Обставиною, що обтяжує його покарання, є рецидив.

Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає за неможливе виправлення ОСОБА_3 в умовах без ізоляції від суспільства, а тому призначає йому покарання в межах санкцій ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі, а за сукупністю злочинів застосовує принцип поглинення менше суворого покарання більш суворим, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нового злочину.

Крім того, ОСОБА_3 засуджений вироком Святошинського райсуду м. Києва від 12 травня 2026 року, який набрав законної сили 16 червня 2026 року, за ч. 2 ст. 289 КК України з урахуванням правил ст. 71 КК України, тобто за сукупністю вироків з вироком Святошинського рай суду м. Києва від 07 листопада 2024 року, до остаточного покарання у виді 5 років та 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. Відтак, оскільки після постановлення вироку встановлено, що обвинувачений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання йому має бути призначено за сукупністю злочинів (ч. 4 ст. 70 КК України). У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України. Враховуючи викладене, ОСОБА_3 за сукупністю і цих злочинів також має бути призначено покарання із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи обраний ОСОБА_3 вид покарання, суд вважає за необхідне в порядку ст. 377 КПК України раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без зміни до набрання вироком законної сили, задовольнивши з цього приводу клопотання прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 368, 373-376, 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п?ять) років.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 5 (п?ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів із врахуванням вироку Святошинського районного суду м. Києва від 12 травня 2026 року шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років та 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 - ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ - залишити без зміни до набрання вироком законної сили і утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

Початок строку відбуття покарання рахувати ОСОБА_3 з 18 червня 2026 року.

У строк відбутого покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати покарання, відбуте ОСОБА_3 частково за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12 травня 2026 року, а саме, з 05 вересня 2025 року до 02 (включно) березня 2026 року, а також строк його попереднього ув?язнення у межах даного кримінального провадження з 28 березня 2026 року до 18 (включно) червня 2026 року.

Речові докази: компресор марки «Werk25л», який зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві - повернути потерпілому ОСОБА_7 , особисті речі обвинуваченого ОСОБА_3 - повернути останньому.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - у той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ ОСОБА_1