Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №758/5934/26 — Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5934/26

Провадження №

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського районного суду міста Києва обвинувальні акти з додатками у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026105070000110 від 06.03.2026 року та за №12026105070000254 від 02.05.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Новопекельне, Зачепилівського р-ну Харківської обл., громадянин України, українець, з середньою освітою, неодружений, який офіційно не працевлаштований, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, без місця реєстрації, що проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимий:

-15 травня 2023 року Жовтневим районним судом м. Харкова (справа № 639/595/22) за ч.3 ст. 185, ч.4 ст.186 КК України до остаточного покарання із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України у виді 7 років позбавлення волі;

-19.06.2024 року Київським районним судом м. Харкова (справа №953/13781/21) за ч. 5 ст. 27, ч. 3, ст. 358, ч. 1 ст. 222, ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, з позбавленням права займатись адміністративно-господарською та фінансовою діяльністю на строк 2 роки та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань за новим вироком та вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.05.2023 призначено остаточне покарання у вигляді 7 років 3 місяців позбавлення волі з позбавленням права займатись адміністративно-господарською та фінансовою діяльністю на строк 2 роки. 26.11.2024 умовно - достроково звільнений із Олексіївської ВК № 25, невідбутий строк покарання 4 роки 10 місяців 4 дні;

-17.12.2025 року Деснянським районним судом м. Києва (справа №754/20867/25) за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі та на підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до покарання приєднано невідбуту частину покарання, призначеного Київським районним судом м. Харкова від 19.06.2024, остаточно призначивши покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням з позбавленням права займатись адміністративно-господарською та фінансовою діяльністю на строк 2 роки,

Крім того,

-17.04.2026 року Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва направлено обвинувальний акт за ч.2 ст. 309 КК України;

-24.04.2026 року Деснянською окружною прокуратурою міста Києва направлено обвинувальний акт за ч.2 ст. 309 КК України;

-11.05.2026 року Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва направлено обвинувальний акт за ч.2 ст. 309 КК України;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, у невстановлені під час досудового розслідування час та місці, але не пізніше 06.03.2026, виник злочинний умисел спрямований на придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено -PVP, без мети збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановленому місці, за невстановлених обставин та часу, у невстановленої слідством особи ОСОБА_4 незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено -PVP, для власного вживання, без мети збуту, яку розпочав незаконно зберігати при собі до 06.03.2026.

У подальшому, 06.03.2026 о 16 год. 02 хв., за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 3, працівниками поліції зупинений ОСОБА_4 , у якого в період часу з 17 год. 04 хв. по 17 год. 07 хв. під час проведення особистого обшуку виявлено та вилучено зіп - пакет із кристалічною речовиною, що являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,259 г, яку останній зберігав для власного вживання, без мети збуту.

Відповідно до списку № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.05.2000 р. № 770, PVP є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Відповідно до таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29.07.2010 № 634), PVP масою до 0,15 г є невеликим розміром, від 1,5 г до 15,0 г, є великим розміром, 20,0 г і більше, є особливо великим розміром.

Крім того, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, у невстановлені під час досудового розслідування час та місці, але не пізніше 02.05.2026, виник злочинний умисел спрямований на придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено -PVP, без мети збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановленому місці за невстановлених обставин та часу у невстановленої слідством особи ОСОБА_4 незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено -PVP, для власного вживання, без мети збуту, яку розпочав незаконно зберігати при собі до 02.05.2026.

У подальшому, 02.05.2026 о 11 год. 39 хв., за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 8-А, працівниками поліції зупинений ОСОБА_4 , у якого в період часу з 12 год. 41 хв. по 12 год. 56 хв. під час проведення особистого обшуку виявлено та вилучено пластикову колбу із кристалічною речовиною, що являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,187 г, яку останній зберігав для власного вживання, без мети збуту.

Відповідно до списку № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.05.2000 р. № 770, PVP є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Відповідно до таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29.07.2010 № 634), PVP масою до 0,15 г є невеликим розміром, від 1,5 г до 15,0 г, є великим розміром, 20,0 г і більше, є особливо великим розміром.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за наведених вище обставин визнав у повному обсязі та дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зазначивши, що придбав психотропну речовину PVP, без мети збуту та зберігав при собі до 06.03.2026 року, доки не зупинили працівники поліції та під час особистого обшуку виявлено та вилучено зіп-пакет з психотропною речовиною. Крім того, придбав психотропну речовину PVP, без мети збуту, яку зберігав при собі до 02.05.2026 року, для власного вживання, доки не зупинили працівники поліції та під час особистого обшуку виявлено та вилучено пластикову колбу з психотропною речовиною.

Покази обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальних актах, та, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, обмежившись: допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , показання якого є детальними, послідовними і повністю відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, даних які характеризують особу обвинуваченого, щодо речових доказів, щодо процесуальних витрат.

Прокурор в судових дебатах просив визнати винуватим ОСОБА_4 за ч.2 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районног суду м. Києва від 17.12.2025 року та остаточно призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням з позбавленням права займатись адміністративно-господарською та фінансовою діяльністю на строк 2 роки, вирішити питання щодо речових доказів, процесуальні витрати покласти на обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судових дебатах зазначив, що щиро розкаявся, зробив для себе висновки щодо недопущення у майбутньому вчинення кримінальних правопорушень, просив призначити мінімальне покарання.

Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд вважає, що його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, без мети збуту, вчинені протягом року після засудження за ст. 309 КК України.

За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309 КК України, доведена повністю та вона ніким не оспорюється.

За правилами ч. 1 ст. 65 КК України при обранні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Оцінюючи особу обвинуваченого, суд зважує на роз`яснення, що містяться в абзаці 3 пункту 3 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до якого, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує тяжкість вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, обставини вчинення діяння, дані, які характеризують особу обвинуваченого, який на обліку у нарколога, психіатра не перебуває, не одружений, дітей не має, не працює, зареєстрованого місця проживання не має, тобто відсутні стійкі соціальні зв`язки, які б слугували стримуючим фактором до вчинення протиправних діянь, крім того раніше неодноразово судимий, що вказує на відсутність належних висновків та небажання ставати на шлях виправлення.

Вирішуючи питання про наявність у кримінальному провадженні обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд зважує на роз`яснення, що містяться у пункті 4 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду, відповідно до якого, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують покарання.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України суд визнає "щире каяття" з огляду на таке.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим. Повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона, щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.

Судом було встановлено, що обвинувачений, висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, винуватість у вчиненні злочинів визнав повністю та під час допиту в суді зазначив, що шкодує про свої вчинки і розкаюється та відсутні наміри щодо повторювання аналогічних дій, що свідчить про наявність у кримінальному провадженні обставини, що пом`якшує покарання, - «щире каяття».

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.09.2022 справа №397/92/15-к, від 02.11.2021 справа №643/13256/17 та ін., які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом визнає рецидив злочинів.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, зважаючи на наявність обставини, яка пом`якшує та обтяжує покарання, відомостей, що характеризують особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які вчинені протягом невідбутої частини покарання в період дії умовно-дострокового звільнення, суд вважає, що необхідним буде покарання, визначене у межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 309 України, у вигляді 1 року позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є домірним скоєному і відповідає меті покарання.

Крім того, суд враховує положення ч.4 ст. 71 КК України, відповідно до яких остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 затриманий 20 травня 2026 року на виконання вироку Деснянського районного суду м. Києва від 17.12.2025 року, яким остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатись адміністративно-господарською та фінансовою діяльністю на строк 2 роки. Отже, на час ухвалення даного вироку, ОСОБА_4 менше місяця як почав відбувати покарання за вказаним вироком Деснянського районного суду м. Києва від 17.12.2025 року, а тому з урахуванням вимог ч.4 ст. 71 КК України, суд призначає покарання більше від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України або для застосування положень ст. 69 КК України у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

У кримінальному провадженні матеріальної шкоди не завдано, потерпілі відсутні, цивільний позов не заявлявся.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Доля речових доказів і документів вирішується судом згідно зі ст. 100 КПК України.

Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 судом не встановлено.

З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 12, 50, 65, 66, 67, 71, 309 ч.2 КК України, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-371, 373, 374, 376, 394, 615 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного ОСОБА_4 за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за попереднім вироком Деснянського районного суду міста Києва від 17.12.2025 року, остаточно призначивши ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць з позбавленням права займатись адміністративно-господарською та фінансовою діяльністю строком на 2 (два) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави у сумі 3565,60 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. витрати за проведену у справі експертизу від 12.03.2026 року СЕ-19/111-26/12276-НЗПРАП.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави у сумі 3850,88 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 88 коп. витрати за проведену у справі експертизу від 07.05.2026 року СЕ-19/111-26/24795-НЗПРАП.

Речові докази у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026105070000110 , після набрання вироком законної сили, а саме:

-кристалічні речовини, які є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,259 г.- - знищити.

Речові докази у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026105070000254, після набрання вироком законної сили, а саме:

-поліетиленовий пакет з пазовою застібкою з кристалоподібною речовиною, яка є психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,187 г. - знищити.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку. В іншій частині вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Направити копію вироку не пізніше наступного дня учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні під час оголошення вироку.

Суддя ОСОБА_1