Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №755/7055/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7055/26

Провадження №: 3/755/3154/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Галига І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дебальцеве Донецької області, громадянки України, офіційно непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 882043 від 05.05.2026 року: « ОСОБА_1 22.03.2026 року, близько о 01 год. 20 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно свого чоловіка, а саме: словесно ображала, погрожувала, била по обличчю в присутності малолітнього сина, чим завдала шкоди психічному та фізичному здоров`ю, чим вчинила адміністративне правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП».

Крім того, відповідно до до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 882043 від 05.05.2026 року: « ОСОБА_1 21.04.2026 року, близько о 15 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно свого чоловіка, а саме: кричала, ображала, била, чим завдала шкоди психічному та фізичному здоров`ю, чим вчинила адміністративне правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП».

Вивчивши матеріали вищезазначених справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд постановою від 16.06.2026 року об`єднав справи в одне провадження з огляду на суб`єктний склад та ознаки правопорушень.

В судовому засіданні ОСОБА_1 з обставинами зазначеними в протоколі не погодилась та пояснила, що вона та її чоловік перебувають в процесі розлучення, у зв`язку з чим у них дійсно стаються сварки, ініціатором яких є саме її чоловік, який постійно її провокує. Також ОСОБА_1 повідомила, що саме чоловік здійснює сімейне насильство психологічного та фізичного насильства підтвердженням якого є відеозаписи та аудіозаписи їхніх сварок. Під час кожної сварки чоловік її принижує, словесно ображає, налаштовує проти неї дітей, особливо доньку, застосовує фізичне насильство, яке проявляється в штовханнях та ляпасах.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він з дружино дійсно перебуває в процесі розлучення, у зв`язку з чим у них постійні сварки, ініціатором яких є дружина. На підтвердження своїх показів при написанні заяви до поліцій ним було надано відеозапис з камери спостереження в їхній квартирі, де чітко зафіксовано погрози ОСОБА_1 в його бік та застосування нею фізичного насильства.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Хмелівська О.В. просила допитати в якості свідка ОСОБА_3 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомила, що вона є подругою ОСОБА_1 та їй відомо про події, які трапилися 21.04.2026 року. Того дня ОСОБА_1 поверталася додому з навчання з м. Риги та приблизно о 16 годині 40 хвилин надіслала їй аудіозапис з наступним змістом: «Таня він на мене плюється, б`є, штовхає мене від стіни до стіни, в мене пошкоджена нога. Що мені робити? Я боюся!». Після вказаного аудіозапису свідок порадила ОСОБА_1 звернутися до медичного закладу для фіксації факту нанесення тілесних ушкоджень, після чого звернутися до органів поліції та написати відповідну заяву. Свідок також повідомила, що їй відомо про триваючий конфлікт в сім`ї ОСОБА_4 у зв`язку з процесом розлучення. Також свідок повідомила, що майже щодня спілкується по телефону з ОСОБА_1 та може підтвердити факт морального та психологічного тиску на останню з боку ОСОБА_2 , який проявляється в словесних приниженнях та нав`язування думки про те, що ОСОБА_1 погана мама. Крім того, свідок зазначила, що вона лише одного разу особисто бачила ОСОБА_2 та підстав обмовляти його в неї немає. При цьому свідок охарактеризувала ОСОБА_1 як порядну людину та гарну маму, враховуючи той факт, що їй добре відомі її діти, оскільки вони навчаються в одній школі, більш того їхні сини навчаються в одному класі.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Хмелівська О.В. просила закрити провадження відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Суд, вислухавши думку учасників, свідка, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні також було досліджено фрагменти відеозаписів з камери спостереження за вдресою проживання ОСОБА_4 , з яких вбачається, що дійсно між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбуваються обопільні сварки, встановити ініціатора яких неможливо.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши покази всіх учасників та свідків, суд приходить да наступних висновків.

Що стосується подій зазначених в протоколі серії ВАД № 882043 від 05.05.2026 року, які мали місце 22.03.2026 року, близько о 01 год. 20 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , то в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про вчинення будь-яких форм домашнього насильства, встановлено лише, що мав місце сімейний конфлікт - сварка, а сам по собі факт складання протоколу не є доказом на підтвердження винуватості особи.

Що стосується подій зазначених в протоколі серії ВАД № 882043 від 05.05.2026 року, які мали місце 21.04.2026 року, близько о 15 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , то судом встановлено, що конфлікт виник в результаті дій як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , а тому на переконання судді, у даній справі відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно існують обопільні сімейні конфлікти, зумовлені перебуванням сторін у стадії розірвання шлюбу, які не містять ознак адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 КУпАП, а саме сімейного насильства в будь-яких його формах.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи, дана правова норма не передбачає судового рішення про направлення справи на дооформлення.

За таких обставин, враховуючи вище викладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 6, 33-35, 173-2, 221, 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 321 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: