Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №754/220/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №754/220/26

Суддя: Тарасенко Н. В.

Номер провадження 1-кп/754/604/26

Справа№754/220/26

Вирок

Іменем України

18 червня 2026 року

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12025000000002842 від 28 жовтня 2025 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працевлаштованого в ТОВ «РБК ФАСАД БУД» на посаді начальника виробництва, проживаючого у АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,

сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжувався відповідними указами та діє на теперішній час.

Разом з цим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації на території всіх областей України та міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію»».

У подальшому, строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України. Загальна мобілізація в Україні триває на даний час (момент складання повідомлення про підозру).

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає, в тому числі, призов на військову службу.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на низку категорій, у тому числі, військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Так, військовозобов`язаним та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 4 «Про військовий обов`язок і військову службу» Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу або прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Так, згідно положень ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

В свою чергу особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

На військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, у тому числі, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду (п. 9), які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи (п. 11).

ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовозобов`язаним, тобто особою, яка перебуває у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Відповідно до військово-облікового документу ОСОБА_3 серії МО №499781, останній має військове звання - рядовий, військово-облікову спеціальність - 100915А (стрілець), визнаний придатним до військової служби.

Тобто, ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним та визнаним придатним до військової служби, є особою, яка підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Однак, у період приблизно з 24 лютого 2022 року по 22 липня 2024 року, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, в особливий період, з метою ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації, мотивуючи це небажанням проходити військову службу, вирішив ухилитися від призову.

У зв`язку з цим, 03 вересня 2024 року ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Києві, реалізуючи свій злочинний задум, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, втілюючи в реальність протиправний умисел, спрямований на ухилення від такого призову, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 із заявою щодо надання йому відстрочки з підстав, визначених п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та долучив до неї копії документів, серед яких була копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, видану 25 липня 2024 року «Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2» серії 12ААВ № 967624, посвідчену Головою МСЕК ОСОБА_6 , на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 10 червня 2006 року, являється його дружиною, в якій вказується про те, що останній присвоєно II групу інвалідності, а також те, що їй протипоказана важка фізична праця та потребує постійного стороннього догляду.

Цього ж дня, вказана заява із долученими до неї документами прийнята ІНФОРМАЦІЯ_4 та зареєстрована за вх. № М-4265.

Далі, комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатами розгляду поданої ОСОБА_3 заяви та долучених до неї документів, складено Протокол № 15, яким прийнято рішення про надання ОСОБА_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 09.11.2024 та видано відповідну довідку №15/143, яка дійсна за пред`явлення військово-облікового документа НОМЕР_2 та документа, що посвідчує особу ОСОБА_3 .

В подальшому, 04 листопада 2024 року ОСОБА_3 , перебуваючи в м. Києві, продовжуючи реалізувати свій злочинний задум, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, втілюючи в реальність протиправний умисел, спрямований на ухилення від такого призову, повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 із заявою щодо надання йому відстрочки з підстав, визначених п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та долучив до неї копії документів, серед яких була копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, видану 25 липня 2024 року «Обласною медико-соціальною експертною комісією № 2» серії 12ААВ № 967624, посвідчену Головою МСЕК ОСОБА_6 , на ім`я ОСОБА_7 , в якій вказується про те, що останній присвоєно II групу інвалідності, а також те, що їй протипоказана важка фізична праця та остання потребує постійного стороннього догляду.

Цього ж дня, вказана заява із долученими до неї документами прийнята ІНФОРМАЦІЯ_4 та зареєстрована за вх. № М-6361.

Далі, комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатами розгляду поданої ОСОБА_3 заяви та долучених до неї документів, складено Протокол № 24, яким прийнято рішення про надання ОСОБА_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07 лютого 2025 року та видано відповідну довідку №24/371, яка дійсна за пред`явлення військово-облікового документа НОМЕР_2 та документа, що посвідчує особу ОСОБА_3 .

Надалі, 25 лютого 2025 року ОСОБА_3 , перебуваючи в м. Києві, продовжуючи реалізувати свій злочинний задум, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, втілюючи в реальність протиправний умисел, спрямований на ухилення від такого призову, втретє звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 із заявою щодо надання йому відстрочки з підстав, визначених п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та долучив до неї копії документів, серед яких була копія довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії, видану 25.07.2024 «Обласною медико-соціальною експертною комісією № 2» серії 12ААВ № 967624, посвідчену Головою МСЕК ОСОБА_6 , на ім`я ОСОБА_7 , в якій вказується про те, що останній присвоєно II групу інвалідності, а також те, що їй протипоказана важка фізична праця та потребує постійного стороннього догляду.

Цього ж дня, вказана заява із долученими до неї документами прийнята ІНФОРМАЦІЯ_4 та зареєстрована за вх. № М-12694.

Далі, Комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатами розгляду поданої ОСОБА_3 заяви та долучених до неї документів, складено Протокол № 40, яким прийнято рішення про надання ОСОБА_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 09 травня 2025 року та видано відповідну довідку №40/146, яка дійсна за пред`явлення військово-облікового документа НОМЕР_2 та документа, що посвідчує особу ОСОБА_3 .

В подальшому, 14 травня 2025 року ОСОБА_3 , перебуваючи в м. Києві, продовжуючи реалізувати свій злочинний задум, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, втілюючи в реальність протиправний умисел, спрямований на ухилення від такого призову, вчетверте звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 із заявою щодо надання йому відстрочки з підстав, визначених п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та долучив до неї копії документів, серед яких була копія довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії, видану 25 липня 2024 року «Обласною медико-соціальною експертною комісією №2» серії 12ААВ № 967624, посвідчену Головою МСЕК ОСОБА_6 , на ім`я ОСОБА_7 , в якій вказується про те, що останній присвоєно II групу інвалідності. а також те, що їй протипоказана важка фізична праця та потребує постійного стороннього догляду.

Цього ж дня, вказана заява із долученими до неї документами прийнята ІНФОРМАЦІЯ_4 та зареєстрована за вх. №М-15427.

Далі, Комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатами розгляду поданої ОСОБА_3 заяви та долучених до неї документів, складено Протокол № 51, яким прийнято рішення про надання ОСОБА_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07 серпня 2025 року та видано відповідну довідку №51/350, яка дійсна за пред`явлення військово-облікового документа НОМЕР_2 та документа, що посвідчує особу ОСОБА_3 .

Проте, згідно листа-відповіді КЗ КОР «Обласне бюро МСЕ» від 23 квітня 2025 року № 236 вбачається, що ОСОБА_7 не оглядалася жодною МСЕК КЗ КОР «Обласне бюро МСЕ», довідка серії 12ААВ № 967624 від 25 липня 2024 року не видавалася. До цього ж, відповідно до зазначеного листа ОСОБА_6 , яка вказана в даній довідці як Голова комісії, не є головою МСЕК №2 та не має права підпису на довідках.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, придатним до військової служби, не маючи законних підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надавав до ІНФОРМАЦІЯ_2 завідомо неправдиві відомості, обґрунтувавши їх медичним документом (довідкою), в якій вказані неправдиві відомості щодо стану здоров`я його дружини, у результаті чого, отримав такі відстрочки.

Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, фактичні обставини справи не оспорював, щиро розкаявся та підтвердив обставини встановлені судом. Дав показання, що у 2024 році звернувся до адвокатського об`єднання за правовою допомогою з питань мобілізації, у вказаному об`єднанні за грошову винагороду отримав довідку МСЕК про те, що його дружина є інвалідом ІІ групи і потребує догляду. При цьому дружина не мала інвалідності та не проходила відповідного медичного огляду. Вказану довідку восени 2024 року він подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із заявою про відстрочку від мобілізації. На підставі наданих документів йому було надано відстрочку, кожні три місяці він подавав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_2 та отримував відстрочку від мобілізації і так тривало до травня 2025 року. Потім було виявлено, що довідка МСЕК є підробною.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

При вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_3 суд, враховує наступне.

Згідно з положеннями ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. При цьому суд має врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд відповідно до ст. 66 КК України визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд відповідно до ст. 67 КК України визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий, офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні дружину та доньку-інваліда ІІІ групи, здійснив добровільний внесок у фонд ЗСУ, має визначене місце проживання, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, не перебуває на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра та призначає йому покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи особу винного, його щире каяття у скоєному, ставлення обвинуваченого до скоєного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, але в умовах нагляду за його поведінкою уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 371, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 336 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном (2) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

1/ періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2/ повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-медичну документацію на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернути ОСОБА_3 за належністю;

-медичну документацію на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повернути ОСОБА_7 за належністю;

-медичну документацію на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишити ОСОБА_8 за належністю;

-мобільний телефон марки Samsung Galaxy A22, моделі SM-А225F/DSN, ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 з сім-картками: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , повернути власнику;

-копію військового квитка НОМЕР_2 , копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 , копію картки платника податків на ім`я ОСОБА_3 , данні військовозобов`язаного на ім`я ОСОБА_3 , лист щодо бронювання ТОВ «РБК ФАСАД БУД» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Головуючий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua