Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №754/18279/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3-зв/754/5/26

Справа №754/18279/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Татаурова І.М., розглянувши заяву судді Деснянського районного суду м. Києва Скляренко Уляни Володимирівни про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП,

у с т а н о в и в:

суддя Деснянського районного суду м. Києва Скляренко У.В. 16.06.2026 подала заяву про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Заяву мотивує тим, що до Деснянського районного суду м. Києва 03.06.2026 надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, в яких відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026 головуючим визначено суддю Скляренко У.В.

Однак, в провадженні судді Деснянського районного суду м. Києва Скляренко У.В., також, перебували матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 31.03.2025 провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовноОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП було закрито на підставі ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Іншими учасниками ДТП у даному провадженні є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Постановою від 31.03.2025, належним чином завірені копії адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, направлено начальнику УПП в м. Києві для вирішення питання щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП.

Постановою Київського апеляційного суду від 15.09.2025 постанову Деснянського районного суду м. Києва від 31.03.2025 залишено без змін.

В зв`язку з чим, суддя Деснянського районного суду м. Києва Скляренко У.В. подала заяву про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, застосовуючи аналогію закону, а саме ст. 80 КПК України, де зазначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Учасники судового розгляду у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви про самовідвід. Клопотань про відкладення на адресу суду не направляли.

Суд, вважає за можливе розглянути заяву про самовідвід судді у відсутність осіб, які не з`явилися у судове засідання на підставі наявних в справі доказів.

Дослідивши заяву з додатками, матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП (ЄУНСС: 754/18279/25, НП: 3/754/1959/26), суд приходить до наступних висновків.

Так, КУпАП не передбачає поняття «самовідвід судді» та порядку розгляду заяв про самовідвід, НАЗК суддям рекомендує реалізовувати право на самовідвід, застосовуючи аналогію закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 (справа 2-591/1) вказала на те, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на віднесення справ про адміністративні правопорушення до кримінальної сфери судочинства.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе застосувати аналогію закону, а саме норми КПК України.

Згідно приписів статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно ст. 76 ч. 1 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої та другої статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Статтею 2 цього закону передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом (ст. 7 ч. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Практика Європейського суду з прав людини, з приводу безсторонності та неупередженності судді, свідчить про наступне.

Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій).

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Відповідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією 2006/23 ООН від 27.07.2006, суддя повинен заявити про самовідвід від участі в справі в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, з метою виключення сумніву щодо об`єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-якої особи не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви судді Деснянського районного суду м. Києва Скляренко У.В. про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 75-80 КПК України, ст.ст. 75-80 КПК України, ст. 246 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в:

заяву судді Деснянського районного суду м. Києва Скляренко У.В. про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - задовольнити.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення (ЄУНСС: 754/18279/25, НП: 3/754/1959/26) стосовно ОСОБА_1 передати до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу для визначення іншого складу суду відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: І.М. Татаурова