Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №910/3435/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2026Справа № 910/3435/26

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс"

до Фізичної особи-підприємця Манзі Володимира Сергійовича

про стягнення 43 907,34 грн

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (далі - Комунальне підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Манзі Володимира Сергійовича (далі - Підприємець) 43 907,34 грн, з яких: 35 240,18 грн - основний борг, 4 677,31 грн - інфляційні втрати, 1 468,15 грн - 3% річних, 2 521,70 грн - пеня, посилаючись на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за Договором на надання послуг з вивезення побутових відходів №ВП-28142-Др від 20.06.2023 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати вартості наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд даної справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).

Приймаючи до уваги те, що Відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства обґрунтованими.

20.06.2023 між Підприємцем (за текстом договору - Замовник) та Комунальним підприємством (за текстом договору - Виконавець) було укладено Договір на надання послуг з вивезення побутових відходів №ВП-28142-Др, за змістом якого:

- пункт 1.1.: Виконавець зобов`язується надавати Замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів (далі за текстом - ТПВ), що утворюються на об`єкті Замовника (пив маг), що знаходиться за фактичною адресою: м. Київ, вул. Урлівська, 5, а Замовник - прийняти і своєчасно оплачувати послуги;

- пункт 1.2.: Кількість (обсяг) побутових відходів, що підлягає вивезенню по факту утворення ТПВ становить місяць 4,0 м3 у місяць;

- пункт 2.1.: Тариф на Послуги, які передбачені п.1.1. цього Договору, встановлено Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2019 року №450 "Про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, утилізації, захоронення) виконавцю послуг- КП "Київкомунсервіс" (у редакції розпорядження начальника Київської міської військової адміністрації від 31 серпня 2022 року № 638). Тариф на послуги за цим Договором становить: 284,20 грн (з ПДВ за 1 м3). Вартість послуг по Договору в місяць становить - 1 136,78 грн (разом із з ПДВ);

- пункт 2.3.: Оплата послуг за цим Договором, у розмірі, що вказаний у п. 2.1. даного Договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється Замовником щомісячно, до 20-го числа місяця наступного за місяцем надання послуг;

- пункт 2.5.: За результатами наданих послуг Виконавець направляє Замовнику для підписання акти наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним. Після підписання Акту наданих послуг уповноваженими представниками Сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів, з дати підписання, вищезазначений повернути Акт наданих послуг Виконавцю. Якщо Замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, Акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що Замовник не має жодних претензій до обсягів наданих Послуг;

- пункт 2.9.: Сторони можуть фіксувати факти здійснення господарських операцій за Договором шляхом ведення первинних документів в електронному вигляді, у зв`язку з чим Сторони визнають всі первинні бухгалтерські документи за Договором в електронному вигляді, які були виконані, опрацьовані, відправлені, передані, отримані для зберігання, використання, знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності з підтвердженням факту отримання таких документів в процесі здійснення господарської діяльності Сторін через систему електронного документообігу M.E.Doc, поданих в електронному вигляді з використання кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), як оригінал. Передача Сторонами документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку та/або на електронних носіях здійснюється з дотриманням та у чіткій відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронну комерцію", "Вимогам у сфері електронних довірчих послуг" затверджених постановою КМУ №992 від 07.11.2018 року, "Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів №88 від 24.05.2022;

- пункт 5.2.: За прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У період з липня 2023 року по січень 2026 року Комунальним підприємством було надано Підприємцю обумовлені Договору послуги на загальну вартість 35 240,18 грн (разом із ПДВ), що підтверджується Актами надання послуг, копії яких містяться у матеріалах даної справи.

Вищезазначені документи були направлені Відповідачу через систему електронного документообігу "M.E.Doc", але не були підписані останнім.

Доказів оплати вартості наданих послуг за Договором матеріалами справи не містять та не були надані Відповідачем.

У зв`язку з несплатою Підприємцем вартості наданих послуг за Договором на надання послуг з вивезення побутових відходів №ВП-28142-Др від 20.06.2023, Комунальне підприємством звернулося з даним позовом до суду.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 526 ЦК України Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання Договору №ВП-28142-Др від 20.06.2023, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким, відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладення Комунальним підприємством та Підприємцем Договору №ВП-28142-Др від 20.06.2023 було спрямоване на надання останньому послуг з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів та одночасного обов`язку по здійсненню його оплати.

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як було раніше зазначено судом, за положеннями пунктів 2.1., 2.3. Договору вартість послуг в місяць становить - 1 136,78 грн (разом із з ПДВ), оплата яких здійснюється Замовником щомісячно, до 20-го числа місяця наступного за місяцем надання послуг.

Також судом встановлено, що у відповідності до пунктів 2.5., 2.9. Договору Комунальним підприємством було складено та направлено через електронну систему документообігу "M.E.Doc" акти наданих послуг на загальну суму 35 240,18 грн (за період надання послуг: липень 2023 року - січень 2026 року (31 місяць).

Оскільки Підприємець не повернув Акти наданих послуг та не висловив проти них жодних заперечень, згідно з умовами пункту 2.5. Договору, вказані первинні документи на загальну суму 35 240,18 грн вважаються підписаними.

При цьому матеріали справи не містять жодних доказів оплати вартості наданих за Договором послуг.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням Підприємцем своїх грошових зобов`язань за Договором на надання послуг з вивезення побутових відходів №ВП-28142-Др від 20.06.2023 щодо оплати вартості наданих послуг за період з липня 2023 року по січень 2026 року у розмірі 35 240,18 грн (1 136,78 грн х 31), строк оплати якого настав, суд дійшов висновку про наявність в останнього основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі.

Також Комунальним підприємством заявлено до стягнення 4 677,31 грн інфляційних втрат та 1 468,15 грн 3% річних, нарахованих на щомісячні суми заборгованостей за загальний період з 21.08.2023 по 12.03.2026.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передумовою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов`язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов`язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

Таким чином, зобов`язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Перевіривши розрахунок компенсаційних нарахувань, суд вважає його обґрунтованим, а тому з Підприємця на користь Комунального підприємства підлягають стягненню 4 677,31 грн інфляційних втрат та 1 468,15 грн 3% річних.

Також Комунальним підприємством заявлено до стягнення 2 521,70 грн пені, нарахованої на підставі пункту 5.2. Договору за подвійною обліковою ставкою Національного банку України на щомісячні заборгованості за загальний період з 21.02.2025 по 12.03.2026.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України було визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня.

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Із системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов`язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).

Відповідно до пункту 5.2. Договору за прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Крім цього, 09.01.2025 було прийнято Закон України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" (далі - Закон №4196-IX), яким визнано Господарський кодекс України таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону (пункт 3 стаття 17).

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 17 Закону №4196-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.

28.02.2025 Закон №4196-IX набрав чинності та 28.08.2025 був введений в дію. Відтак з 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність.

Також Законом №4196-IX від 09.01.2025 частину третю статті 549 ЦК України доповнено абзацом другим, згідно якого боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Перевіривши розрахунок вказаної штрафної санкції, суд вважає його обґрунтованим, а тому з Підприємця на користь Комунального підприємства підлягає стягненню 2 521,70 грн пені.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

Отже, позов Комунального підприємства підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Манзі Володимира Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 23; ідентифікаційний код: 33745659) 35 240 (тридцять п`ять тисяч двісті сорок) грн 18 коп. основного боргу, 4 677 (чотири тисячі шістсот сімдесят сім) грн 31 коп. інфляційних втрат, 1 468 (одну тисячу чотириста шістдесят вісім) грн 15 коп. 3% річних, 2 521 (дві тисячі п`ятсот двадцять одну) грн 70 коп. пені та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ