Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №911/909/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2026 р. Справа№ 911/909/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бестаченко О.Л.

суддів: Скрипки І.М.

Шаратова Ю.А.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства «Маг»

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 02.04.2026

у справі № 911/909/26 (суддя - Ейвазова А.Р.)

за позовом Приватного підприємства «Маг»

до Приватного підприємства «АБВ Хімія»

про стягнення 636 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду першої інстанції

Приватне підприємство «Маг» (далі - позивач, ПП «Маг») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «АБВ Хімія» (далі - відповідач, ПП «АБВ Хімія») про стягнення 636 000,00 грн основного боргу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав обов`язку, визначеного укладеним сторонами договором поставки від 12.02.2026 №АХ-02155, з передачі товару, який повністю оплачений, та не повернув грошові кошти за товар на вимогу від 17.02.2026 №1.

Разом із поданням позову 31.03.2026 позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти в національній валюті України (гривня), що належать ПП «АБВ Хімія», які знаходяться на всіх відкритих рахунках ПП «АБВ Хімія», а також тих що будуть відкриті після постановлення ухвали суду про забезпечення позову, в усіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову в сумі 636 000,00 грн.

Заявляючи про застосування заходів до забезпечення позову, позивач вказує, що грошові кошти є платіжним засобом та можуть використовуватися відповідачем у своїй господарській діяльності, а невжиття заходів щодо накладення арешту на відповідні кошти може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.04.2026 у справі № 911/909/26 повернуто заяву про забезпечення позову Приватному підприємству «Маг».

Ухвала суду мотивована тим, що заявником при поданні такої заяви не дотримано вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки у заяві про забезпечення позову відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та, у той же час, не вказано обставин, за яких позивач вважає, що відсутня необхідність у застосуванні зустрічного забезпечення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Приватне підприємство «Маг» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу Господарського суду Київської області від 02.04.2026 у справі № 911/909/26 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалу суду прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме неправильного застосування судом норм як матеріального і процесуального права.

Скаржник звертає увагу суду, що ч. 1 ст. 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зважаючи на ч. 4 ст. 141 ГПК України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову. Зазначене відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому ст. 13 ГПК України (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №904/661/19, від 10.10.2019 у справ №916/1572/19).

Тому скаржник вважає, що розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить контрпропозицій щодо зустрічного забезпечення не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про допущення заявником істотних процесуальних порушень, достатніх для повернення заяви, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення. Наведена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2851/17, від 26.11.2018 у справі № 904/2925/18 від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 24.06.2019 у справі № 916/2933/18, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19.

Таким чином, вважає, що суд першої інстанції помилково повернув заяву про вжиття заходів забезпечення позову на підставі ч. 7 ст. 140 ГПК України. Дана позиція узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду 06 грудня 2021 року у справі № 910/4564/21.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Маг» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Бестаченко О.Л., суддів: Скрипки І.М., Шаратова Ю.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного підприємства «Маг» на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.04.2026 у справі № 911/909/26 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано у Господарського суду міста Києва копії матеріалів справи № 911/909/26, необхідних для розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 виправлено допущену в тексті ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 911/909/26 описку. Пункти 2 та 3 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 911/909/26 викладено у наступній редакції: « 2. Витребувати у Господарського суду Київської області копії матеріалів справи № 911/909/26, необхідних для розгляду апеляційної скарги». Дана ухвала є невід`ємною частиною ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 911/909/26.

06.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли копії матеріалів справи № 911/909/26.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Маг» на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.04.2026 у справі № 911/909/26; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань, пояснень.

ПП «АБВ Хімія» у порядку статті 263 ГПК України своїм правом не скористалося, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу ПП «Маг» на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.04.2026 у справі № 911/909/26 не подало.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Приписами п. 6 ст. 255 ГПК України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві ( заявникові ).

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення позову визначені ст. 139 ГПК України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову, передбачених ст. 137 ГПК України, є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Учасники судового процесу на власний розсуд обирають як саме їм обґрунтовувати свою позицію при подачі до суду заяви про забезпечення позову і обґрунтованість заяви має вирішуватися судом під час розгляду її по суті, а не на стадії вирішення питання про прийняття чи не прийняття такої заяви.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу, має здійснюватися господарським судом під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, наслідком чого буде задоволення відповідної заяви або відмова у її задоволенні.

Таким чином, суд першочергово має з`ясувати відповідність заяви про забезпечення позову вимогам ст. 139 ГПК України для вирішення питання про її прийняття або відмову у прийнятті, не вдаючись до оцінки обґрунтованості її доводів (підстав), оскільки право давати таку оцінку виникає у суду при розгляді заяви по суті (ст. 136, 140 ГПК України).

Метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 646/6171/18, від 17.02.2021 у справі № 760/19023/18, від 27.07.2021 у справі № 22-з/824/477/2021, 22-з/824/535/2021).

Частиною 1 ст. 141 ГПК передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зважаючи на ч. 4 ст. 141 ГПК, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову. Зазначене відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому ст. 13 ГПК (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 904/661/19 , від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19).

Тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про допущення судом апеляційної інстанції істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування постанови, якою було вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.

Наведена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2851/17, від 26.11.2018 у справі № 904/2925/18 від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 24.06.2019 у справі № 916/2933/18, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 06.12.2021 у справі № 910/4564/21.

Відсутність в заяві пропозицій щодо зустрічного забезпечення зазначалось місцевим господарським судом як порушення позивачем п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України.

Виходячи із зазначених вимог господарського процесуального законодавства, колегія суддів зазначає, що застосування заходів зустрічного забезпечення позову за зверненням особи, якою подано заяву про забезпечення позову, є правом суду, а не обов`язком.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову на підставі ч. 7 ст. 140 ГПК України.

За таких обставин, апеляційна скарга позивача є обґрунтованою, а ухвала Господарського суду Київської області від 02.04.2026 у справі № 911/909/26 прийнята з порушенням наведених норм процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За результатами розгляду даної справи колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Маг» підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Київської області від 02.04.2026 у справі № 911/909/26 скасуванню, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, а матеріали оскарження поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви Приватного підприємства «Маг» про забезпечення позову.

Розподіл судових витрат

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл судового збору за перегляд ухвали суду в апеляційному порядку не проводиться та повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Маг» на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.04.2026 у справі № 911/909/26 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 02.04.2026 у справі № 911/909/26 скасувати.

3. Матеріали оскарження у справі № 911/909/26 передати на розгляд Господарському суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст. 286-289 Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя О.Л. Бестаченко

Судді І.М. Скрипка

Ю.А. Шаратов