Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №910/743/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2026 р. Справа № 910/743/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

в порядку спрощеного провадження без виклику сторін розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі № 910/743/26 (суддя - Усатенко І.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до:

1) Торезької міської ради (Чистяківська міська громада)

2) Донецької обласної військової адміністрації

про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Торезької міської ради та Донецької обласної військової адміністрації, в якому просило визнати за публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" право власності на об`єкт нерухомого майна - нежиле приміщення (ощадна каса) загальною площею 98,7 кв.м (утворене в результаті перепланування квартири № 4 та частини квартири № 3) у житловому будинку за адресою: Донецька область, м. Торез (Чистякове), вул. Мікрорайон -3, буд. № 6.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.04.2026 повернуто до розгляду справу № 910/743/26 у підготовчому провадженні. Зупинено провадження у справі № 910/743/26 за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Торезької міської ради та Донецької обласної військової адміністрації про визнання права власності до закінчення перегляду об`єднаною Палатою Верховного Суду справи № 755/5387/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення. Зобов`язано учасників справи повідомити суд про результати розгляду об`єднаною Палатою Верховного Суду справи № 755/5387/24.

Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції зазначив, що оскільки ухвалою КЦС ВС від 18.02.2026 у справі № 755/5387/24 на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.04.2025 у справі № 201/9106/24 (провадження № 61-14272св24) та в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.02.2026 у справі № 336/10861/25. Враховуючи подібність правовідносин у справах № 755/5387/24 та № 910/743/26 необхідно зупинити провадження у справі № 910/743/26 до закінчення перегляду об`єднаною Палатою Верховного Суду справи № 755/5387/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу господарського суду міста Києва від 30.04.2026 (пункт 2 резолютивної частини) в частині зупинення провадження у справі № 910/743/26 скасувати, а справу направити до господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказував на те, що зі змісту ухвали вбачається, що справа № 755/5387/24 прийнята до розгляду об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі ВС, хоча і стосується відносин щодо майна, яке перебуває на окупованій території, проте істотно відрізняється від справи № 910/743/26, оскільки справи відрізняються як за предметом, формою судочинства, способом захисту, так і за суб`єктним складом. Зупиняючи провадження у цій справі суд першої інстанції визнавши відносини "подібними" з різними предметами вимог (позову) та видами проваджень, фактично ставить порядок та наслідки вирішення цієї справи в залежність від вирішення цивільної справи в порядку цивільного судочинства або адміністративного судочинства з іншим суб`єктним складом та іншим предметом вимог, що є помилковим. З огляду на різні способи захисту у справах, різне коло сторін, різні види судочинства та провадження (окреме за ЦПК та позовне), слід констатувати, що правовідносини у справі № 755/5387/24 та у справі № 910/743/26 не є подібними, а отже зупинення провадження у цій справі було не лише передчасним, а й безпідставним.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 апеляційну скаргу у справі № 910/743/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 прийнято до розгляду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Витребувано у господарського суду міста Києва матеріали оскарження № 910/743/26.

22.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження № 910/743/26.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вже зазначалось, публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Торезької міської ради та Донецької обласної військової адміністрації, в якому просило визнати за публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" право власності на об`єкт нерухомого майна - нежиле приміщення (ощадна каса) загальною площею 98,7 кв.м (утворене в результаті перепланування квартири № 4 та частини квартири № 3) у житловому будинку за адресою: Донецька область, м. Торез (Чистякове), вул. Мікрорайон -3, буд. № 6.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що право власності на вказане майно підтверджується свідоцтвом на право власності на нежиле приміщення (ощадна каса), виданим 31.10.2001 Виконавчим комітетом Торезької міської ради. Вказане право було зареєстроване за позивачем в Торезькому Бюро технічної інвентаризації 31.10.2001 за реєстровим номером № 247 та записане в реєстрову книгу № 3. Позивач вказував, що перебуваючи в процедурі ліквідації (за рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), не може розпорядитись своїм нерухомим майном (відчужити в ліквідаційній процедурі), оскільки таке нерухоме майно перебуває на окупованій території (Чистяківська міська громада, колишня назва м. Торез Донецької області), а для здійснення процедури розпорядження майном необхідно отримання нотаріусом чи державним реєстратором від Бюро технічної інвентаризації витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як то передбачено п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Позивач зазначав, що у квітні 2025 року звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно до державного реєстратора, що підтверджується описом документів, що надано до ЦНАП суб`єктом господарювання. 05.05.2025 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації), винесено рішення про зупинення розгляду заяви.

За результатами розгляду вказаної заяви позивачем було отримано рішення про відмову державного реєстратора у проведенні реєстраційних дій. Рішення державного реєстратора про відмову у вчиненні реєстраційних дій мотивоване тим, що на запит державного реєстратора не отримано від КП "БТІ" (де зберігається реєстраційна справа щодо нерухомого майна) інформації щодо такого майна, необхідної для проведення реєстраційних дій, оскільки територія, де розташоване БТІ, є окупованою, а відтак отримання підтверджуючої інформації є неможливим. Оскільки судове рішення є підставою для реєстрації права власності (п. 9 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України) позивач звернувся з позовом до визначеного кола відповідачів, і стверджує, що саме такий спосіб захисту "як визнання права власності за позивачем" є можливим та ефективним, свідченням чого є наведена позивачем в позові судова практика та факти реальної реєстрації права власності за позивачем.

Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції керувався приписами п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, а саме правом суду зупинити провадження у справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції зазначив, що ухвалою КЦС ВС від 18.02.2026 у справі № 755/5387/24 на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.04.2025 в справі № 201/9106/24 (провадження № 61-14272св24) та в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.02.2026 в справі № 336/10861/25. При цьому суд першої інстанції зазначив, що "враховуючи подібність" правовідносин у справах № 755/5387/24 та № 910/743/26 необхідно зупинити провадження у справі № 910/743/26 до закінчення перегляду об`єднаною Палатою Верховного Суду справи № 755/5387/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з`ясовує, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

Поряд із цим сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.

Обставини які встановлює інший суд і які унеможливлюють розгляд даної справи, повинні бути такими, що мають значення та унеможливлюють розгляд спору до вирішення справи іншим судом через те, що не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 921/704/20, від 14.12.2022 у справі № 906/750/21.

Як свідчать матеріали справи, у даній справі № 910/743/26 позивач звернувся з позовом в порядку господарського судочинства до двох відповідачів, один з яких Торезька міська рада (Чистяківська міська громада), а інший - Донецька обласна військова адміністрація, чим обумовлена виключна підсудність справи господарському суду міста Києва. Позов обґрунтовано підставами з посиланням на приписи ст.ст. 316, 328, 392 ЦК України.

Позивач вказував, що позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин. Оскільки внаслідок окупації частини території України, зокрема території, де розташоване БТІ, яке здійснювало первинну реєстрацію нерухомого майна (ощадної каси) у м. Чистякове (попередня назва м. Торез) Донецької області позивач позбавлений можливості підтвердити таку реєстрацію через втрату доступу до архівних даних, а державний реєстратор також не може отримати таку інформацію від органу КП "БТІ", яке проводило таку реєстрацію права власності, внаслідок чого вимушений відмовляти позивачу в проведенні реєстрації, що мало місце в даному випадку, позивач звернувся з таким позовом до відповідачів на території яких перебуває вказане нерухоме майно.

В свою чергу, у справі № 755/5387/24 заявник - фізична особа звернулась з заявою "про встановлення юридичного факту" про визнання права власності на квартиру, залучивши заінтересованою особою державного реєстратора. Тобто у справі № 755/5387/24 заявниця подала заяву в порядку окремого провадження та "встановлення юридичного факту", що регулюється виключно нормами ЦПК України. Зі змісту справи вбачається, що встановлення факту про визнання права власності на квартиру у справі № 755/5387/24 "буде породжувати для заявниці юридичні наслідки: реєстрацію квартири в Державному реєстрі прав на нерухоме майно; забезпечення і відновлення порушених матеріальних прав щодо вільного володіння, розпорядження та користування нерухомим майном, яке залишилось на тимчасово окупованій території; підтвердження права на судовий захист щодо матеріальної шкоди, яку Російська Федерація завдала заявниці в результаті вимушеного переселення".

Отже зі змісту ухвали від 06.04.2026 у справі № 755/5387/24 об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду вбачається, що справа № 755/5387/24, хоча і стосується відносин щодо майна, яке перебуває на окупованій території, проте істотно відрізняється від справи № 910/743/26, оскільки справи відрізняються як за предметом, формою судочинства, способом захисту, так і за суб`єктним складом.

Оскаржувана ухвала не містить доводів чи обґрунтувань необхідності зупинення провадження як в частині об`єктивної неможливості розгляду даної справи № 910/743/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 755/5387/24, так і стосовно того, що зібрані у справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Колегія суддів проаналізувавши наведені позивачем доводи у позовній заяві дійшла висновку, що суд першої інстанції при розгляді даної справи, не позбавлений можливості самостійно оцінити доводи позивача та відповідачів, що стосуються вирішення спірних правовідносин між сторонами.

Враховуючи зазначене колегією суддів не встановлено об`єктивної неможливості розгляду даної справи № 910/743/26 до розгляду справи № 755/5387/24 об`єднаної Палати Верховного Суду.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі № 910/743/26 підлягає скасуванню в частині зупинення провадження, а справа подальшому розгляду судом першої інстанції.

Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" підлягає задоволенню.

Оскільки у даному випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 270, 273, 280, 281-285 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі № 910/743/26 задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі № 910/743/26 скасувати в частині зупинення провадження.

Матеріали оскарження № 910/743/26 повернути до господарського суду міста Києва, а справа № 910/743/26 підлягає подальшому розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко