Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №723/2877/25 — Чернівецький апеляційний суд

Суд: Чернівецький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №723/2877/25

Суддя: Давній В. П.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

суді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 172025261020000054 від 27.06.2025 року, за апеляційною скаргою прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними підрозділами Бюро економічної безпеки України Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17 квітня 2026 року, щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, народженця смт. Красноїльськ, Сторожинецького району, Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, працюючого, одруженого, на утриманні якого перебувають троє неповнолітніх дітей та батько похилого віку, раніше не судимого,,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, -

УСТАНОВИЛА:

Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17 квітня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204 КК України, та за його вчинення призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 5 000 (п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6 витрати за проведення експертиз у розмірі 6 239 грн 80 коп.

Роз`яснено обвинуваченому положення ст. 476 КПК України, що в разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом

ЄУНСС: 723/2877/25 Суддя-доповідач у 1-ій інстанції: ОСОБА_8

НП: 11-кп/822/211/26 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Як встановлено судом першої інстанції та апеляційним судом, ОСОБА_6 , не будучи зареєстрованим, як суб`єкт господарської діяльності, не отримавши всіх необхідних дозвільних документів, на початку березня 2025 року на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в прибудованих нежитлових приміщеннях облаштував незаконну автозаправну станцію (далі - АЗС) з паливними пластиковими резервуарами різних розмірів і під`єднаною до них паливно-роздавальною колонкою. В подальшому з березня 2025 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) по 11 червня 2025 року, будучи охоплений єдиним умислом, систематично, з метою подальшого незаконного зберігання та реалізації незаконно виготовлених нафтопродуктів, придбавав у невстановлених слідством осіб незаконно виготовлений бензин автомобільний за ціною 40 грн за 1 л (протягом зазначеного періоду) та дизельне паливо за ціною 46 грн за 1 л, тобто за ціною, що є нижче ринкової.

Після придбання незаконно виготовлених нафтопродуктів ОСОБА_6 , будучи обізнаним про їх контрафактне походження і невідповідність вимогам ДСТУ та розуміючи, що неякісний товар не підлягає реалізації, зберігав його у пластикових резервуарах в нежитлових приміщеннях за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , з метою подальшого збуту.

Придбані незаконно виготовлені нафтопродукти ОСОБА_6 поміщав до пластикових резервуарів самостійно облаштованої автозаправної станції, де зберігав їх з метою збуту та звідки умисно, неодноразово, будучи охоплений єдиним умислом, в період з початку березня 2025 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) по 11 червня 2025 року, особисто здійснював їх реалізацію під виглядом нафтопродуктів даних марок шляхом відпуску через паливно-роздавальну колонку у каністри та паливні баки транспортних засобів жителів селища Красноїльськ та громадян Румунії.

Так, 11.06.2024 року під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки незаконно виготовленого бензину автомобільного покупець ОСОБА_9 , знаходячись на території незаконно облаштованої автозаправної станції за адресою: селище Красноїльськ вул. А. І. Куза 4 Чернівецького району Чернівецької області, шляхом наливу з паливно-роздавальної колонки у пластикову пляшку за гроші в сумі 275 грн придбав 5 літрів бензину автомобільного.

Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів і паливно- мастильних матеріалів Хмельницького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/123- 25/8945-ФХД від 18.06.2025 року, надана на дослідження рідина, придбана 11.06.2025 на автозаправній станції за адресою: селище Красноїльськ вул. А. І. Куза 4, Чернівецького району Чернівецької області, є світлим нафтопродуктом, який за густиною можливо віднести до бензину та який за фракційним складом не відповідає ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови».

11.06.2025 року під час проведення обшуку території та в приміщеннях автозаправної станції за адресою: селище Красноїльськ вул. А. І. Куза 4 Чернівецького району Чернівецької області, яку облаштував ОСОБА_6 , виявлено та вилучено: рідину з характерним запахом нафтопродуктів (бензин) в кількості 500 літрів, що містилась в пластиковому резервуарі об`ємом 1000 літрів; рідину з характерним запахом нафтопродуктів (дизельне паливо) в кількості 950 літрів, що містилась в пластиковому резервуарі об`ємом 1000 літрів; рідину з характерним запахом нафтопродуктів (дизельне паливо) в кількості 150 літрів, що містилась в металевій бочці об`ємом 200 літрів; обладнання: пістолет паливо-роздавальної системи та шланг; грошові кошти в сумі 500 гривень, які були задіяні під час проведення слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 271 КПК України.

Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів і паливно- мастильних матеріалів Хмельницького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/123- 25/8944-ФХД від 18.06.2025 р., надана на дослідження рідина, вилучена під час проведення обшуку 11.06.2025 р. на незаконній автозаправній станції за адресою: селище Красноїльськ вул. А. І. Куза, 4 Чернівецького району Чернівецької області, є світлим нафтопродуктом, який за густиною можливо віднести до бензину та який за фракційним складом не відповідає ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови».

Вказані дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 1 ст. 204 КК України, тобто у незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з цією метою, а також збуті незаконно виготовленого пального (бензину автомобільного).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор відділу нагляду за додержанням законів територіальними підрозділами Бюро економічної безпеки України Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, просить оскаржуваний вирок скасувати в частині призначеного покарання, з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягає застосуванню та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Ухвалити в цій частині новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України та призначити йому узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості, укладеної 02.07.2025 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів територіальними підрозділами Бюро економічної безпеки України Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участі захисника – адвоката ОСОБА_7 , покарання у виді штрафу в розмірі 5 000 (п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених підакцизних товарів. Вирішити долю речових доказів. В іншій частині вирок просить залишити без змін.

Стверджує, що районний суд призначив обвинуваченому ОСОБА_6 покарання менш суворе, ніж узгоджене сторонами угоди та яке не відповідає покаранню узгодженому між обвинуваченим та прокурором під час затвердження угоди від 02.07.2025 року, а також таке, що не відповідає нормам Закону України про кримінальну відповідальність, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Вказує, що також судом в порушення п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України не було вирішено долю речових доказів.

Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг чи заперечень не надходило.

Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, у ній зазначених, думку обвинуваченого ОСОБА_6 , та його захисника – адвоката ОСОБА_7 , які не заперечували проти поданої апеляційної скарги прокурора, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, а обвинуваченому і останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав зазначених в апеляційній скарзі та обговоривши наведені у ній доводи, колегія суддів доходить такого.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого, обставин вчинення даного кримінального правопорушення, та правильності кваліфікації його дій в апеляційній скарзі прокурора не заперечуються, таким чином колегія суддів не переглядає та не наводить доводів на їх підтвердження.

До того ж, судовою колегією суддів, при перевірці вироку суду першої інстанції було встановлено, що вказаним вироком затверджено угоду про визнання винуватості, за змістом якої прокурор, обвинувачений, та за участі захисника, дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних, для даного кримінального провадження, обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину в повному обсязі та щирого каяття у вчиненому.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений повністю і вірно усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України і про це підтвердив під час судового розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 475 КПК України вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою цієї статті.

Аналогічні положення кореспондуються із п. 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 № 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», згідно з яким вирок, яким затверджено угоду, має відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків, визначених ст. 374 КПК України, із урахуванням особливостей, передбачених ст. 475 КПК України.

На думку колегії суддів, при ухваленні оскаржуваного вироку зазначених вимог закону судом першої інстанції не було дотримано.

Так, зі змісту угоди про визнання винуватості, колегією суддів встановлено, що сторонами узгоджено при затвердженні угоди про визнання винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, призначення ОСОБА_6 покарання - у виді штрафу в розмірі 5 000 (п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених підакцизних товарів.

Однак, в порушення вимог угоди, суд першої інстанції, призначив ОСОБА_6 покарання менш суворе, ніж узгоджене сторонами угоди та яке не відповідає покаранню узгодженому між обвинуваченим та прокурором під час затвердження угоди від 02.07.2025 року - у виді штрафу в розмірі 5 000 (п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень 00 коп., що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки, суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати (пом`якшувати або посилювати) покарання, яке було чітко зафіксоване в угоді між обвинуваченим та прокурором, якщо сама угода не була відхилена.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при ухваленні вироку на підставі угоди, суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування такого вироку.

При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

Також судова колегія апеляційного суду, погоджується з доводами прокурора про те, що суд першої інстанції в порушення п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, не вирішив долю речових доказів.

Так, відповідно до вимог ст. 374 КПК України, суд, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зобов`язаний прийняти рішення щодо речових доказів і документів.

При цьому, ч. 9 п. 6 вищезазначеної статті вказує на те, що майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.

Згідно постанови керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Чернівецькій області ОСОБА_11 від 12 червня 2025 року (а. к. п. 64-66) пластиковий контейнер ємністю 1000 літрів, який заповнений рідиною з характерним запахом нафтопродукту в кількості 950 літрів, пластиковий контейнер ємністю 1000 літрів, який заповнений рідиною з характерним запахом нафтопродукту в кількості 500 літрів, металева діжка ємністю 200 літрів, яка заповнена рідиною з характерним запахом нафтопродукту в кількості 150 літрів, один пластиковий контейнер ємністю 1000 літрів порожній; обладнання: пістолет паливно-роздавальної системи в кількості 1 шт., визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, оскільки вони відповідали ознакам ст. 98 КК України, та які зберігаються в ліцензійному приміщенні ТУ БЕБ у Чернівецькій області за адресою: Чернівецька область м. Сорожинець вул. Хотинська 7 А.

Згідно постанови керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Чернівецькій області ОСОБА_11 від 12 червня 2025 року (а. к. п. 67-68) купюра номіналом 500 (п`ятсот) грн № ВД3300435, визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, оскільки вона відповідала ознакам ст. 98 КК України та яка зберігається в камері зберігання речових доказів ТУ БЕБ у Чернівецькій області.

Отже, зазначені вище предмети є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а тому їх доля підлягала вирішенню відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Однак, суд першої інстанції ухвалюючи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_6 не прийняв рішення щодо долі речових доказів, які відповідно до положень п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України необхідно було знищити.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити, оскаржуваний вирок скасувати в частині призначеного обвинуваченому покарання, та ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити покарання, узгоджене сторонами угоди.

Керуючись ст.ст. 370, 376, 404, 405, 407, 409, 413, 418, 420, ч. 15 ст. 615 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними підрозділами Бюро економічної безпеки України Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 , задовольнити.

Вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17 квітня 2026 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України в частині призначеного покарання - скасувати.

Постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за ч. 1 ст. 204 КК України, узгоджене сторонами відповідно до угоди про визнання винуватості, укладеної 02 липня 2025 року, між прокурором відділу нагляду за додержанням законів територіальними підрозділами Бюро економічної безпеки України Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_7 , у виді штрафу в розмірі 5 000 (п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених підакцизних товарів.

Речові докази: - пластиковий контейнер ємністю 1000 літрів, який заповнений рідиною з характерним запахом нафтопродукту в кількості 950 літрів, - пластиковий контейнер ємністю 1000 літрів, який заповнений рідиною з характерним запахом нафтопродукту в кількості 500 літрів, - металева діжка ємністю 200 літрів, яка заповнена рідиною з характерним запахом нафтопродукту в кількості 150 літрів, - один пластиковий контейнер ємністю 1000 літрів порожній; - обладнання: пістолет паливно-роздавальної системи в кількості 1 шт., купюру номіналом 500 (п`ятсот) грн № ВД3300435, відповідно до положень п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України - знищити.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Суддя-доповідач: Судді:

____________ _______________ _______________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Оригінал: reyestr.court.gov.ua