Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №725/10725/25 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/10725/25

Номер провадження 3/725/892/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 року.Суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького районного суду м.Чернівці надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 08.11.2025 о 07:09 керував транспортним засобом марки «Форд Фокус», д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Шептицького,24 м.Чернівці з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Однак ОСОБА_1 , перебуваючи у медичному закладі, відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря-нарколога №598.

Таким чином, дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України.

ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення, де свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав. Зазначив, що він не керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння та не відмовлявся від проходження його огляду у медичному закладі. Однак фізіологічно у відведений час не міг здати на дослідження сечу. При цьому лікар-нарколог відмовився брати на аналіз у нього іншу біологічну речовину. Просив провадження у справі закрити.

Дослідивши письмові матеріали справи, а також переглянувши відеоматеріали, долучені до справи працівниками поліції, суд приходить до наступного висновку:

Так, відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до вимог ст. 252, ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно й об`єктивно дослідити обставини правопорушення і з`ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.251 КУпАП).

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч.1 ст.256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, що засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Так, працівниками поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за керування ним транспортним засобом марки «Форд Фокус» д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Шептицького,24 м.Чернівці, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Однак у мотивувальній частині протоколу зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, наведені у протоколі обставини щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, не знайшли свого підтвердження.

З відеозапису з нагрудних бодікамер поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 у лікаря-нарколога наголошує, що не відмовляється пройти огляд, однак не може фізіологічно здати на дослідження біологічний матеріал (сечу).

Згідно ч. 2 п.п.5,6,7,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння і проведення такого огляду, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 року № 1103 та є чинним, підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності; водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я; поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав; у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Розділом ІІІ п.п.12,13 Інструкції передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Виходячи з наведеного вище, у випадку неможливості лікарем відібрати у особи на дослідження предмет біологічного середовища у вигляді сечі, він зобов`язаний відібрати інший предмет біологічного середовища. Це може бути, як сеча, так і слина, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. У випадку неможливості відібрання в особи вище перелічених предметів дослідження, лікар зобов`язаний відібрати кров.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 не зміг фізіологічно здати для дослідження біологічний матеріал (сечу), лікарем-наркологом не відібрано у нього будь-який інший предмет біологічного середовища, визначений п.п.12,13 Інструкції.

Також у відповідності до вимог ч.ч.4-5 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Частиною 2 п.п.5,6,7,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння і проведення такого огляду, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 року №1103 та є чиним передбачено, що підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності; водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я; поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав; у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції о 07:09, а висновок щодо відмови від проходження огляду на стан сп`яніння складено лікарем-наркологом о 08:50, тобто раніше, ніж за дві години, які відведені для проходження огляду.

Таким чином, з наведеного слідує, що працівники поліції до спливу відведеного законом часу (дві години) для проходження огляду на стан сп`яніння склали відносно ОСОБА_1 протокол, в той час, як він не відмовлявся від проходження огляду.

Крім того, не доведено беззаперечними доказами причину зупинки транспортного засобу, так як на відеозаписі патрульний повідомляє, що причиною зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 є те, що він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

У зв`язку із цим, з метою повного та об`єктивного розгляду справи, матеріали справи були повернуті до Управління патрульної поліції в Чернівецькій областідля доопрацювання.

Втім працівниками поліції не було долучено до матеріалів справи жодних доказів та формально її повернуто до суду.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.62 ч.3 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом, про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 цього ж Кодексу визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положення ст.62 ч.3 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого «Рішення ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

Оскільки працівниками поліції не додано до матеріалів справи належних доказів, які б підтверджували факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, суд, керуючись ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тлумачить на його користь, у зв`язку із чим приходить до висновку про відсутність у його діях складу вказаного правопорушення.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАПпідлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.9,33,124,247,283-285,294 КпАП України,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти діб з дня винесення постанови до Апеляційного суду Чернівецької області через Чернівецький районний суд міста Чернівців.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.