Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №644/5223/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

16.06.2026

Справа № 644/5223/25

н/п 2/644/883/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 червня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сітало А.К.,

за участю секретаря – Трач М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

у с т а н о в и в:

Представник позивача - Альховська І.Б. звернулася до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 631659168 від 21.05.2021 у розмірі 91941,12 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.05.2021 ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа-Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631659168 у формі електронного документа з використанням відповідачем електронного ідентифікатора.

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику

кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від банку інформації.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав,

внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 24.04.2025 становить 91 941,12 грн., з яких 10 174,24 грн – прострочене тіло кредиту, 32 273,69 грн – відсотки за користування кредитом, 49493,19 грн – тіло кредиту.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 17.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому він просить суд застосувати строк позовної давності, оскільки останній платіж він здійснював 24.02.2022 року та у позові відмовити.

Представником позивача Альховською І.Б. надано суду заяву, в якій вона позовні вимоги підтримала та просила суд розглядати справу за відсутності представника АТ «Сенс Банк».

Відповідач, в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.05.2021 ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа-Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631659168. Угода укладена у формі електронного документа з використанням відповідачем електронного ідентифікатора 7803, який був відправлений йому на мобільний телефон, підтвердженням чого є довідка про ідентифікацію.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати позичальнику

кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від банку інформації.

Відповідно до умов кредитного договору для клієнта випущена міжнародна платіжна карта MasterCard DEBIT WORLD строком дії 5 (п`ять років) з моменту випуску. Сума встановленої кредитної лінії складає 43100,00 грн. Зазначена сума та дата операції (21.05.21 дата укладення договору) також відображені у виписці по рахунку, що долучена до матеріалів справи. Максимальна сума кредиту (кредитної лінії) складає 200 000 грн. Процентну ставку за користування кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття готівки встановлено у розмірі 35.99%. Тип процентної ставки – фіксована. Порядок повернення кредиту щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

З довідки про випущену картку, яка долучена до матеріалів справи, вбачається, що картка НОМЕР_1 випущена в межах Оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631659168.

Крім цього, у виписці по рахунку з 21.05.2021 по 24.04.2025 зазначено номер платіжної картки World Debit Mastercard YEVHENII НОМЕР_2 . Ім`я на картці: YEVHENII KOMISSAROV (ст. 6 виписки). Тобто, вказані обставини підтверджують, що на підставі укладеного договору № 631659168 відповідач отримав зазначену кредитну картку зі строком дії до травня 31.05.2026 року.

Згідно із наданим позивачем розрахунком та випискою за картковим рахунком, у відповідача за кредитним договором № 631659168 від 21.05.2021 року, станом на 24.04.2025 року утворилася заборгованість у розмірі 91941,12 грн., з яких 10 174,24 грн – прострочене тіло кредиту, 32 273,69 грн – відсотки за користування кредитом, 49 493,19 грн – тіло кредиту.

12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення, невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідком порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Нормами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» передбачена заборона вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов`язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов`язаної особи.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження №61-8862сво18) суд зробив висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦКУ країни є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Матеріали справи містять виписку по рахунку за кредитною карткою World Debit Mastercard (розрахунковий період з 21.05.2021 по 24.04.2025), з якої вбачається, що банком нараховувались та стягувались з відповідача грошові кошти, що складаються з: комісії за розрахунково-касове обслуговування основної картки (щомісячно) в загальному розмірі 2897,14 грн., процентів за овердрафт (несанкціонована заборгованість) в розмірі 26525,48 грн., а загалом в розмірі 29422,62 грн.

Проте, нарахування та сплата таких виплат не передбачені умовами Договору.

З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення відповідачем плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, обслуговування основної картки: банком в кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються ОСОБА_1 та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, основної картки, а також сплата процентів за овердрафт.

За таких обставин, слід дійти висновку, що позивач безпідставно нараховував та стягував з відповідача протягом періоду з 21.05.2021 по 24.04.2025 вказані платежі, оскільки вони не були передбачені умовами договору, а отже сума в розмірі 29422,62 грн. підлягає відніманню з нарахованої банком заборгованості за кредитом: 91941,12 – 29422,62= 62518,50 грн.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Укладений між сторонами кредитний договір не містить строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «СЕНС БАНК» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України , згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час , що свідчить про порушення його прав , тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів .

В обґрунтування суми заборгованості за кредитним договором позивачем надано розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що у період дії кредитного договору відповідач свої зобов`язання порушив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, а тому позовні вимоги про стягнення з нього на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності та відмови у позові, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 ЦПК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 540-IX від 30 березня 2020 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема п. 12 такого змісту «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний Закон набрав законної сили з 02 квітня 2020 року.

Встановлений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» в Україні карантин діяв з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року.

Таким чином, строк позовної давності було продовжено на весь період дії карантину.

Крім того, відповідно до п.19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У зв`язку з викладеним, починаючи з дня набрання чинності Законом України від 30.03.2020 № 540-IX, тобто з 02.04.2020 року, діє положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану в Україні.

Таким чином, позов заявлений в межах строку позовної давності.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подачу позову АТ «СЕНС БАНК» сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Оскільки позовні вимоги АТ «СЕНС БАНК» задоволено частково, а саме на 68 % то стягненню підлягає судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в розмірі 1647,23 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 95, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС-БАНК» (адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором № 631659168 від 21.05.2021 в розмірі 62518,50 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1647,23 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено – 18.06.2026 року.

Суддя: А. К. Сітало