Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №361/14404/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Маркосян М. В.

Справа № 361/14404/25

Провадження № 2/644/2072/26

18.06.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року.

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Маркосян М.В.,

за участю секретаря судового засідання - Скорик Ю.С.,

Позивача ОСОБА_1 .

Третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення обсягу участі батька в утриманні дітей та встановленні юридично значимих обставин

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Даніель А.В. подала до Броварського міськрайонного суду Київської області позовну заяву, в якій просить встановити факт перебування на утриманні позивача ОСОБА_1 двох неповнолітніх дітей, які є дітьми його дружини від переднього шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Справа надійшла з Броварського міськрайонного суду Київської області за підсудністю.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова у справі №361/14404/25 від 20.01.2026 позов було залишено без руху, надано час для усунення недоліків позову.

27.01.2026 представником позивача у справу було подано заяву про усунення недоліків, а, також уточнену позовну заяву, в якій були змінені позовні вимоги.

Отже, позивач просить суд «1. Визнати правомірним та встановити обсяг участі ОСОБА_1 у матеріальному утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 2. Встановити в судовому порядку юридично значиму обставину, що у зв`язку з ухиленням біологічного батька ОСОБА_3 від виконання обов`язку з утримання дітей та його постійним проживанням за межами України, неповнолітні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебувають на повному та стабільному утриманні вітчима - ОСОБА_1 .»

Обґрунтовує свій позов тим, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , проживає з нею та її двома дітьми він попереднього шлюбу з відповідачем - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікується дітьми самостійно та фінансово забезпечує. Встановлення цих обставин в судовому порядку необхідно позивачу для «мобілізаційних цілей» та припинення правової невизначеності, спричиненою пасивною поведінкою відповідача.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 02.02.2026 було відкрито провадження у справі у загальному позовному провадженні, призначене підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 06.04.2026 було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 15.05.2026 взяли участь позивач та третя особа ОСОБА_2 , підтвердили обставини зазначені у позові., просили позов задовольнити. Відповідач та інші залучені треті особи відзиву, клопотань, будь-яких пояснень у справу не надали., у справі була оголошена перерва до 18.06.2026.

Інших заяв, клопотань сторони не подали.

У судовому засіданні 18.06.2026 суд дослідив докази та перейшов до стадії ухвалення рішення у справі.

Провівши розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

24 вересня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) укладено шлюб, про що складено відповідний запис № 440, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, наданого до матеріалів справи. В зв`язку з зазначеним ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 04.11.2014року) є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (копія свідоцтва про народження серія. НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) 27 лютого 2021 року) є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , спільно проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом обстеження умов проживання, складеного Депутатом Броварської міської ради Броварського району Київської області ОСОБА_8 (копія додається), на підставі звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Численними доданими до справи доказами підтверджується участь позивача у житті, вихованні, фінансовому забезпеченні дітей.

В той же час, щодо заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

У справі, яка є предметом розгляду, позивач просить встановити факт перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей від шлюбу своєї нинішньої дружини, обидві дитини є його падчеркою та пасинком та мають рідного батька - ОСОБА_3 .

Метою встановлення факту є можливість звільнення позивача від військової служби у разі перебування на його утриманні трьох і більше дітей відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

У статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).

У частині першій статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У статті 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (частина перша статті 268 СК України).

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

Ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за рішенням суду (статті 164, 180 СК України).

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, для підтвердження утримання дитини вітчимом необхідне існування (настання) обставин, на підставі яких обсяг прав батька обмежується або припиняється.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються.

СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо утримання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо утримання дитини.

Подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23), постановах Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23), від 18 жовтня 2024 року у справі № 613/1674/23 (провадження № 61-5903св24), від 06 листопада 2024 року в справі № 468/1025/23 (провадження № 61-14070св23).

Обов`язок по утриманню зберігається також і у випадку позбавлення батьківських прав батьків (ч. 2 ст. 166 СК).

У випадку невиконання батьками обов`язку утримувати неповнолітню дитину добровільно, аліменти можуть стягуватися за рішенням суду. При злісному ухиленні батьків від сплати аліментів вони підлягають притягненню до кримінальної відповідальності, відповідно до ст.164 КК України.

Визнання батьків або одного із них недієздатними не припиняє їх обов`язку утримувати свою неповнолітню дитину. Водночас, смерть матері або батька чи оголошення їх померлими припиняє їх обов`язок по утриманню дитини. До спадкоємців померлих батьків обов`язок по утриманню дитини не переходить.

Верховний Суд у постанові від 14 грудня 2023 року №160/11228/23, зазначив, що заявник, перебуваючи у шлюбі з громадянкою, яка є матір`ю дітей, має право на участь у вихованні цих дітей (за умови проживання однією сім`єю). При цьому обов`язок щодо їх утримання у позивача (як вітчима) виникає за умови, якщо в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Отже вітчим має обов`язок утримувати своїх падчерку та пасинків, прямо передбачений законом, лише за сукупності таких обставин:

- такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання;

- вітчим може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що у батьків дитини зберігається обов`язок утримання своєї дитини з моменту її народження до досягнення нею повноліття, при чому такий обов`язок не залежить від наявності зареєстрованого шлюбу між батьками, факту позбавлення батьківських прав, визнання батьків недієздатними, тощо, а припиняється лише фактом смерті батьків.

Діюче законодавство не передбачає обов`язку інших осіб здійснювати утримання дитини у випадку, якщо батьки не позбавлені батьківських прав. Виходячи з наведеного, суд зазначає, що позивач, як вітчим, та за згодою матері дітей може брати участь у їх вихованні та матеріальному забезпеченні, однак це не породжує юридичного обов`язку щодо їх утримання у значенні, яке надається такому обов`язку законодавством про військову службу.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 10-13, 81, 89, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення обсягу участі батька в утриманні дітей та встановленні юридично значимих обставин - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ),

Треті особи: Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області (код ЄДРПОУ 23567703), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).

Повне рішення складено 18.06.2026 року.

Головуюча суддя Марина МАРКОСЯН