Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №391/380/26 — Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/380/26

Провадження № 2/391/384/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2026р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградсьої області у складі:

головуючого судді - Козюменської В.В.,

за участю: секретаря Рогожкіної І.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Компаніївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить суд стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожного з дітей щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а після досягнення старшим сином повноліття стягнути аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_4 .

Мотивувала позов тим, що у них з відповідачем є двоє спільних синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Спільні діти народжені в шлюбі, який наразі розірвано. Проживають з відповідачем окремо. Позивач мешкає разом з дітьми, діти перебувають на її утриманні. Спільне проживання дітей за вказаною адресою разом зі нею та перебування їх на її утриманні підтверджено довідкою №518 від 06 травня 2026 року, виданою Виконавчим комітетом Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області. Від батька дітей належної фінансової допомоги позивач не отримує, власних коштів на утримання дітей вистачає не в повному обсязі, тому змушена прохати задовольнити заяву та стягнути з відповідача аліменти.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 21.05.2026 року Компаніївського районного суду Кіровоградської області відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.17).

До судового засідання позивачка та її представник не з`явилися, надали суду заяву, в якій просили розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримують, просили їх задовільнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечували. (а.с.22-23).

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судова повістка відповідачу двічі надсилалась рекомендованим листом з повідомленням за останнім відомим місцем його реєстрації, яка отримана 22.05.2026 та 06.06.2026 (а.с.21,28). Зі змісту відповіді Компаніївської селищної ради від 19.05.2026 ОСОБА_2 знятий з реєстрації 20.10.2025 (а.с.15). В порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України, ОСОБА_2 повідомлявся про час та місце розгляду цивільної справи шляхом розміщення оголошень про його виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 18, 27).

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з викладеним, оскільки відповідач в судові засідання не з`явився, заяв, клопотань, відзиву до суду не подав, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлений про розгляд справи відповідач відзиву на позовну заяву не подав, представник позивача у позовній заяві не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Сторони по справі мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та Серії НОМЕР_2 (а.с.7).

Фактично позивачка з дітьми мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №544 від 15.04.2026 р., виданої Виконавчим комітетом Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (а.с.9).

Згідно акту обстеження умов проживання від 12.05.2026 р. за адресою: АДРЕСА_1 , діти ОСОБА_3 , 2009 року народження та ОСОБА_4 , 2012 року народження, мешкають разом з матір`ю ОСОБА_1 . В родині ОСОБА_7 створені належні умови для проживання та виховування дітей (а.с.10-11).

Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч.3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно до ч.1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У відповідності до ч.1,2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Як встановлено ч.1-3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

З досліджених судом доказів судом встановлено, що діти сторін – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , яка утримує дітей, піклується про них, створює необхідні умови проживання, навчання, розвитку. Відповідач мешкає окремо, належної фінансової допомоги не утримання дітей не надає.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що згоди між батьками щодо утримання дітей не досягнуто, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів про стягнення аліментів.

Згідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно вимог ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути судовий збір, оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому у відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір в дохід держави підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 81, 84, 181, 182, 191 Сімейного Кодексу України, статтями 265-267, 273, 280-282, 355, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожного з дітей, починаючи з 15.05.2026 року і до досягнення повноліття старшою дитиною ОСОБА_3 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Починаючи з 28 квітня 2027 року стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття ОСОБА_4 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6

Стягнути ОСОБА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Учасники за справою:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , Адреса реєстрації: АДРЕСА_2 . Адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , знятий з реєстрації 20.10.2025 р., Адреса для листування: АДРЕСА_4 .

Суддя В.В. Козюменська