Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №215/5639/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/5639/26

3/215/1464/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденко Ю.Ю. розглянувши матеріали, які надійшли з ВП№5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України; не працює; зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ :

27.05.2026 р. о 11:00 год. за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив відносно свого брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у вчинені сварки та ображанні потерпілого нецензурною лайкою, чим завдав психологічних страждань, гр. ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.3).

Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 в поясненнях зазначив, що 27.05.2026 він повернувся додому у нетверезому стані, з приводу чого у нього з братом ОСОБА_1 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 його ображав. В цей же час потерпілому здалося, що ОСОБА_1 намагався дістати та застосувати відносно ОСОБА_2 перцовий балон, проте таких дій не було. (а.с.7).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, пояснення ОСОБА_1 , відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення, заяву потерпілого, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ст. 1 цього Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №962304 від 11.06.2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, йому у вину ставиться вчинення домашнього насильства за тих обставин, що він 27.05.2026 року близько 22 од. 15 хв. за місцем проживання по АДРЕСА_1 , вчинив стосовно свого брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру, які полягали у вчинені сварки та ображанні потерпілого нецензурною лайкою, чим завдав психологічних страждань, гр. ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. (а.с.3).

Поряд з цим, у поясненнях потерпілого ОСОБА_1 зазначено, що потерпілий повернувся додому у нетверезому стані, з приводу чого у нього з братом ОСОБА_1 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 його ображав. В цей же час потерпілому здалося, що ОСОБА_1 намагався дістати та застосувати відносно ОСОБА_2 перцовий балон, проте таких дій не було. (а.с.7).

В пояснення ОСОБА_1 зазначає, що 27.05.2026 приблизно о 22:15 у нього з братом виникла сварка, коли брат повернувся додому у нетверезому стані, з приводу того, що ОСОБА_1 зробив йому багато зауважень на які він не реагував, в ході лайки ображав потерпілого нецензурною лайкою, після чого пішов з будинку, про виклик поліції ОСОБА_1 не знав.

З огляду на наведене, відсутні обставини, які б вказували на наявність свідомих, умисних дій ОСОБА_3 , вчинених по відношенню до його свекрухи, які б свідчили про намір заподіяти насильство щодо такої, обмежити чи порушити її особисті права та свободи.

Слід враховувати, що суть правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, зводиться до вчинення таких дій, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, об`єктивна сторона складу ч. 3 ст. 173-2 КУпАП має обов`язкову ознаку - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Проте, з матеріалів провадження, а також пояснень потерпілого не вбачається, що дії ОСОБА_1 могли завдати йому чи завдали психологічної шкоди, встановлення настання якої є обов`язковим.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні в справі «Опуз проти Туреччини» (Opuz v. Turkey no. 33401/02 від 09.06.2009 року) Європейський суд прийшов до висновку, що насильство в сім`ї не є приватною чи сімейною справою, але є проблемою, яка зачіпає суспільні інтереси, що в свою чергу вимагає ефективних дій з боку держави. Суд також зазначив, що недостатньо мати закони щодо протидії домашньому насильству, більш важливішим є наявність ефективних механізмів їхньої реалізації.

Для того, щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов`язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством. Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперераховані ознаки. Ескалація конфлікту може привести до насильства, та не обов`язково завжди приводить.

З огляду на наведене, встановлені при розгляді справи дійсні обставини події свідчать про те, що 27.05.2026 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мав місце конфлікт, сварка на побутовому ґрунті, з відсутністю наведених ознак домашнього насильства.

Окрім цього, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 працівником поліції було порушено вимоги ст.255 КУпАП та не зібрано достатніх доказів, які б підтверджували вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, до матеріалів справи не додано достатніх доказів його вчинення.

Частина 3 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП, але суду не надано жодного доказу на підтвердження цієї обставини, і щодо повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП.

У силу приписів ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Тож, на думку суду, матеріали адміністративної справи не містять доказів, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, а отже і доводили винуватість поза розумним сумнівом.

Таким чином, у ході судового розгляду даної справи не встановлено в діях вчинених ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та доказів щодо наявності саме домашнього насильства зі сторони ОСОБА_1 по відношенню до брата, що свідчить про відсутність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу цього правопорушення.

Виходячи з наведеного, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що порушене відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7-9, 247, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП- закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

СУДДЯ: