Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №214/4696/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4696/26

3/214/1184/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від ВП №4 КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянство – України, не одруженого, який проходить військову службу за мобілізацією у в/ч НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

29.04.2026 на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №959967 від 28.04.2026 у відношенні ОСОБА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, з якого слідує, що 08.04.2026 о 22 год. 40 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно неповнолітньої падчерки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: штовхав, висловлювався нецензурною лайкою відносно останньої. Внаслідок дій ОСОБА_2 могла бути завдана шкода психічному здоров`ю неповнолітньої ОСОБА_3 , чим порушено Закон України №2229-VIII від 07.12.2017.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак надав до суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутності в його діях складу інкримінованого правопорушення. В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_2 вказав, що не вчиняв домашнього насильства відносно неповнолітньої ОСОБА_3 . Він спільно проживає із ОСОБА_4 , яка є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 08.04.2026 він перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де він разом із ОСОБА_4 святкував день народження останньої. Неповнолітня ОСОБА_3 повернулась додому та вчинила сварку із матір`ю ОСОБА_4 , яка переросла в бійку, під час якої він опинився між неповнолітньою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . З метою припинення бійки, а саме, нанесення неповнолітньою ОСОБА_3 ударів долонями по матері ОСОБА_4 , він відштовхнув неповнолітню ОСОБА_3 та намагався її заспокоїти. Будь-яких умисних дій, нанесення ударів або інших протиправних дій він не наносив неповнолітній ОСОБА_3 , з дому її не виганяв. Згодом неповнолітня ОСОБА_3 залишила квартиру. Він вважає, що така поведінка неповнолітньої ОСОБА_3 викликана у зв`язку з її незадоволенням спільного проживання його з її матір`ю ОСОБА_4 . Крім того, ОСОБА_2 просив розглянути справу за його відсутності, що не перешкоджає судовому розгляду справи.

Неповнолітня ОСОБА_3 в судовому засіданні, в присутності законного представника – матері ОСОБА_4 , вказала, що вона має неприязні відносини з вітчимом ОСОБА_2 , з яким проживає разом 14 років. ОСОБА_2 раніше утримував її та матір. Згодом вона почала з ним постійно свариться, оскільки вони мають різні погляди на життя. Дійсно ОСОБА_2 під час сварки опинився між нею та її матір`ю ОСОБА_4 . ОСОБА_2 не вчиняв відносно неї умисного домашнього насильства 08.04.2026 о 22 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_2 . Вона не заперечує проти закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 за відсутності в його діях складу інкримінованого правопорушення.

Законний представник неповнолітньої ОСОБА_3 – матір ОСОБА_4 підтвердила пояснення своє\ дочки та просила закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 за відсутності в його діях складу інкримінованого правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, оскільки він не вчиняв 08.04.2026 о 22 год. 40 хв. домашнього насильства відносно неповнолітньої ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, дослідивши письмові докази по справі та клопотання сторін у справі, надавши їм оцінку в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як слідує зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальну відповідальність.

В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.

Відповідно до ст.251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі, якими є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, та інші документи.

Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП визначено, що за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого передбачена юридична відповідальність.

Частиною другою цієї статті передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

У той же час, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» за № 2229-VIII.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п.17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.

Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб`єктами адміністративних правопорушень можуть бути зокрема деліктоздатні фізичні особи, які вчинили певні правопорушення.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КпАП України, можуть бути як члени однієї сім`ї відповідно до визначеного поняття члена сім`ї у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та інші родичі та особи, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Насильство в сім`ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт (лат. conflictus — зіткнення, сутичка) — зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Разом з тим, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №959967 від 28.04.2026 слідує, що 08.04.2026 о 22 год. 40 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно неповнолітньої падчерки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: штовхав, висловлювався нецензурною лайкою відносно останньої. Внаслідок дій ОСОБА_2 могла бути завдана шкода психічному здоров`ю неповнолітньої ОСОБА_3 , чим порушено Закон України №2229-VIII від 07.12.2017.

З матеріалів справи вбачається, а в судовому засіданні підтверджено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тобто в контексті ч.1 ст.1, ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» ОСОБА_2 є суб`єктом, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, в тому числі відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , яка є рідною дочкою ОСОБА_4 .

Під час судового розгляду справи встановлено, що 08.04.2026 о 22 год. 40 хв. дійсно між ОСОБА_4 та неповнолітньою ОСОБА_3 виникла сварка, яка переросла в бійку, під час якої ОСОБА_2 опинився між неповнолітньою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . З метою припинення бійки, а саме, нанесення неповнолітньою ОСОБА_3 ударів долонями по матері ОСОБА_4 , він ненароком відштовхнув неповнолітню ОСОБА_3 та намагався її заспокоїти. Будь-якого домашнього насильства, а саме, умисного нанесення ударів або інших протиправних дій, ОСОБА_2 не вчиняв відносно неповнолітньої ОСОБА_3 .

За таких обставин, суд приходить до висновку, що події, які мали місце 08.04.2026 о 22 год. 40 хв. не свідчать про вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , що підтверджується також наданими суду під час розгляду справи поясненнями неповнолітньої ОСОБА_3 , наданими в присутності законного представника – матері ОСОБА_4 .

За таких обставин, суд оцінює критично обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №959967 від 28.04.2026 про вчинення ОСОБА_2 фізичного насилля відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , а саме: штовхання, висловлювався нецензурною лайкою відносно останньої, враховуючи позицію неповнолітньої ОСОБА_3 , висловленою в присутності законного представника – матері ОСОБА_4 .

За таких обставин, суд доходить до висновку, що факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №959967 від 28.04.2026, не знайшов свого підтвердження.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Приходячи до зазначеного вище висновку, суд критично сприймає відомості, які містяться в доданих до протоколу інших доказах враховуючи позицію що ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3 , висловленої в присутності законного представника – матері ОСОБА_4 .

Враховуючи закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.173-2 ч.1, 245, 247 ч.1 п.1, 252, 280, 283 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, – закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілою протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя О.І. Євтушенко