Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №173/1755/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1755/26

Номер провадження3/173/600/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

17 червня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Челюбєєв Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВП № 3 Кам`янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків, щодо виховання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в невстановлений час та дату на дитячому майданчику по вул. Шкільній у с-щі Дніпровське Кам`янського району вдарила гойдалкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , при цьому нецензурно висловлювалася у вільний від навчання час, паплюжила честь і гідність зазначених осіб та їхніх батьків, чим ОСОБА_2 порушила ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства".

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в судовому засіданні вину в інкримінованому правопорушенні визнала частково. Пояснила, що між її донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 тривалий час існували неприязні відносини. Зазначила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчиняли щодо її доньки дії, які, на її думку, мали характер цькування, у зв`язку з чим поведінка її доньки була реакцією на такі дії та мала характер самозахисту. Просила врахувати наведені обставини під час вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу наступного висновку.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, що їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Відповідно до протоколу про адміністративну правопорушення від 14.05.2026 серії ВАД № 167070, ОСОБА_2 ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків, щодо виховання донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка вчиняла дії хуліганського характеру в період тривалого часу з 01.09.2025 по теперішній час по відношенню до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: на дитячому майданчику в Кам`янському районі, с-ще Дніпровське по вул. Шкільна, де ОСОБА_3 вдарила гойдалкою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , нецензурно виражалася у вільний від школи час, паплюжила честь та гідність, які дівчат так і їх батьків. Протягом тривалого часу емоційно тиснула та намагалась фізично провокувати на бійки. Мати ОСОБА_2 , порушила ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ОСОБА_3 , порушила ст.173 КУпАП.

Матеріали справи містять: рапорт чергового ВП № 3, письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , надані поліцейському, заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на ім`я директора школи, протокол №2 засідання комісії з розгляду випадків боулінгу (цькування).

Даючи оцінку зазначеним доказам у їх сукупності, суддя виходить з того, що підтверджується лише факт вчинення неповнолітньою ОСОБА_3 дій на дитячому майданчику по вул. Шкільній у с-щі Дніпровське Кам`янського району, а саме: нанесення ударів гойдалкою іншим неповнолітнім особам, висловлювання нецензурною лайкою, а також інші дії, що порушували громадський порядок і спокій оточуючих.

Водночас конкретна дата та час вчинення зазначених дій матеріалами справи не встановлені.

Обставини щодо систематичності або тривалого характеру таких дій за період з вересня 2025 року по теперішній час належними та допустимими доказами не підтверджені.

Судом також досліджено заяви двох матерів, адресовані директору закладу освіти, у яких містяться твердження про тривале цькування їхніх дітей, а також протокол засідання комісії з розгляду випадків булінгу від 08.05.2026.

Разом із тим зазначені документи самі по собі не підтверджують систематичності інкримінованих дій та не містять відомостей, які б узгоджувалися з іншими належними та допустимими доказами у справі щодо їх тривалості у часі. Інших звернень, заяв чи повідомлень про аналогічні факти за вказаний період до матеріалів справи не долучено.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність адміністративного правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що встановлено лише факт вчинення неповнолітньою ОСОБА_3 зазначених дій у невстановлений час та дату, однак обставини щодо систематичності або тривалості таких дій не підтверджені належними та допустимими доказами.

За таких обставин суд доходить висновку про доведеність неналежного виконання ОСОБА_2 обов`язків щодо виховання дитини у межах встановленого епізоду, у зв`язку з чим вона винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

При призначенні стягнення суддя виходить з наступного.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП).

При цьому, згідно п. 38 рішення Європейський суд з прав людини від 16 жовтня 2008 року у справі «Ізмайлов проти Росії» при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Отже, застосований захід має бути пропорційним переслідуваній меті.

Статтею 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суддя може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.

Адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 184 КУпАП не внесені до переліку адміністративних правопорушень, які не можна вважати малозначними.

Малозначними правопорушеннями є такі діяння, які не становлять великої суспільної шкоди, не спричинили або не могли спричинити значної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим охоронюваним законом цінностям.

З урахуванням характеру вчиненого адміністративного правопорушення, яким не було завдано істотної шкоди державі та не порушені інтереси чи права інших осіб, враховуючи особу, ОСОБА_2 , яка раніше не притягалася до адміністративної відповідальності, раніше подібні порушення не допускала, одружена, працює, знаходжу за можливе, у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, звільнити її від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Керуючись ст. 22, ч.1 ст. 184, ст.ст. 276-280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення і обмежитись усним зауваженням.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 (десяти) днів з моменту винесення постанови.

Суддя Є.В. Челюбєєв