Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №199/8441/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/8441/26

(3/199/2201/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

18.06.2026 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Віннниця, розлученого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 17211 КУпАП,

за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Матрос ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків в умовах воєнного стану, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, виконуючи обов`язки військової служби, в умовах особливого періоду, що включає військовий стан, в порушення своїх статутних обов`язків, без належних правових підстав та без поважних причин, був відсутній у місці тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , що розташована в АДРЕСА_2 з 08:30 години 05.06.2026 по 14:35 годину 07.06.202, тобто не більше десяти діб, самостійно повернувшись до місця тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 , розташованого в АДРЕСА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 17211 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав повністю та підтвердив обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Він вказав, що дійсно в період з 05.06.2026 по 07.06.2026 був відсутнім за місцем несення військової служби. Просить прийняти рішення на розсуд суду.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване, законне рішення.

Частиною 3 ст. 172-11 КУпАП передбачає самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, за що передбачається відповідальність у вигляді штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.

Згідно ст. 1 Закону України Про оборону України № 1932-XII від 06.12.1991 особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України Про правовий режим воєнного стану визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні у разі збройної агресії, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Військове командування, в межах повноважень видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Обов`язки військовослужбовців визначені Статутом внутрішньої служби ЗС України, зокрема: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Окрім цього, під час проведення на території України, в умовах загрози національній безпеці держави, від військовослужбовців особливо вимагається бути високо дисциплінованими та мати високу моральну та патріотичну свідомість.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17211 КУпАП, підтверджується повністю безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНК/О № 411 від 08.06.2026, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;

- довідкою-доповіддю за фактом неповернення до місця служби військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Військово-Морських Сил Збройних Сил України матроса ОСОБА_1 № 58/12634 від 05.06.2026, складеною за підписом командира військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої станом на 08:30 годину 05.06.2026 матрос ОСОБА_1 не прибув до місця служби ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 ;

- довідкою-доповіддю по факту повернення до місця служби військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Військово-Морських Сил Збройних Сил України матроса ОСОБА_1 № 58/12767 від 07.06.2026, складеною за підписом командира військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої матрос ОСОБА_1 о 14:35 годині 07.06.2026 прибув до місця служби військової частини НОМЕР_1 Військово-Морських Сил Збройних Сил України, яка знаходиться в АДРЕСА_2 . Весь час відсутності військовослужбовець проводив на свій власний розсуд та вагомих причин відсутності пояснити не зміг.

За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 17211 КУпАП, як такі, що виразилися у самовільному залишенні військової частини або місця служби військовослужбовцем тривалістю до десяти діб.

У відповідності до ч. 4 ст. 15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 17211 КУпАП, є військовим адміністративним правопорушенням.

З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.

Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17211 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні військового адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який проходить військову службу, ступінь його вини, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

В той же час, відповідно до п. 12) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці під час виконання службових обов`язків.

Таким чином, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору у провадженні по справі, оскільки вчинив адміністративне правопорушення, будучи військовослужбовцем під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17211 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Суддя: І.В. Дяченко