Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №708/743/26 — Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/743/26

Провадження № 3/708/290/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Чигирин

Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Попельнюх А. О. розглянув справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: суду не наданий, прож.: АДРЕСА_1 , не працевлаштованої,

за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та

ВСТАНОВИВ:

Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 985167 від 26.05.2026 працівником правоохоронного органу у діях ОСОБА_1 встановлені ознаки складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 184 КУпАП, за таких обставин.

26.05.2026 встановлено, що близько 15-00 год ОСОБА_1 ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків по догляду за малолітніми дітьми ОСОБА_2 , 2016 року народження, ОСОБА_3 , 2016 року народження, та ОСОБА_3 , 2021 року народження. В будинку брудно, стійкий неприємний запах, речі та одяг розкидані по кімнаті, санітарно-гігієнічні умови незадовільні.

ОСОБА_1 на виклики суду не з`явилася, причини неявки не повідомила. ЇЇ неявка не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши наявні у справі докази суд дійшов таких висновків.

Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 2 ст. 184 КУпАП є повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

З долученої до матеріалів справи постанови Чигиринського районного суду Черкаської області від 20.05.2026 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП судом установлено, що остання була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Наведене рішення суду набрало законної сили 02.06.2026.

Відповідно до частини першої статті 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено (ч. 2 ст. 294 КУпАП).

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Аналізуючи наведене суд дійшов висновку, що диспозиція частини другої статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає можливість кваліфікації дій порушника як повторне порушення за умови вчинення такого порушення особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення. Одночасно суд ураховує, що після притягнення особи до адміністративної відповідальності і до моменту набрання таким рішенням законної сили до неї не можуть застосовуватися негативні наслідки вчиненого нею порушення, у тому числі і у випадку кваліфікації її дій за наступними правопорушеннями. Така можливість виникає лише після набрання відповідним рішенням законної сили, оскільки у випадку його оскарження та скасування судом апеляційної інстанції до такої особи жодні негативні наслідки не можуть застосовуватися через відсутність правових підстав для їх застосування.

Натомість із наданих на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке мало місце 26.05.2026, суду надана копія постанови Чигиринського районного суду Черкаської області від 20.05.2026, яка набрала законної сили лише 02.06.2026. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 станом на 26.05.2026 та її притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП суду не доведений.

Такі висновки суду відповідають меті застосування адміністративного стягнення, а також принципу правової визначеності, який є невід`ємною, органічною, фундаментальною складовою принципу верховенства права, і передбачає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин судом не встановлена обов`язкова кваліфікуюча ознака у вигляді повторності у діях ОСОБА_1 , у зв`язку із чим у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Ураховуючи наведене встановлена судом відсутність складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 184, 247, 268, 283, 284 КУпАП, суддя

УХВАЛИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ