Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №712/8126/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про видачу і продовження обмежувального припису

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №712/8126/26

Суддя: Пересунько Я. В.

Справа № 712/8126/26

Провадження № 2-о/712/180/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді - Пересунька Я.В.,

при секретарі - Руденко А.В.,

за участі заявниці – ОСОБА_1 ,

адвоката заявниці – Ракоїд Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, -

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції заявника.

1.1. 12 червня 2026 року адвокат Ракоїд Л.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, в якій просить видати обмежувальний припис у вигляді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що проживає за адресою: АДРЕСА_1 поклавши на нього на строк шість місяців такі обов`язки:

- заборонити наближатися на відстань меншу ніж 50 м. до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 та до інших місць частого її відвідування.

1.2. Заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу здійснює щодо ОСОБА_1 психологічне насильство, яке проявляється у постійних образах, словесних приниженнях, погрозах, залякуванні, агресивній поведінці. Особливо агресивною поведінка кривдника стає під час перебування у стані алкогольного сп`яніння. У таких випадках він втрачає контроль над власною поведінкою, поводиться зухвало та непередбачувано, чинить на заявницю постійний психологічний тиск, висловлює погрози, що викликає у неї обґрунтований страх за власну безпеку.

1.3. До вчинення психологічного тиску нерідко долучається співмешканка кривдника ОСОБА_3 , яка підтримує його протиправну поведінку та сприяє створенню конфліктних ситуацій. Такі дії мають систематичний характер та свідчать про стійку модель насильницької поведінки щодо постраждалої особи.

1.4. Внаслідок тривалого психологічного насильства ОСОБА_1 перебуває у стані постійного нервового напруження, відчуває страх перед можливими черговими проявами агресії з боку сина, не може спокійно користуватися своїм житлом та вести звичний спосіб життя. Заявниця змушена постійно остерігатися виникнення конфліктів, що негативно впливає на її психоемоційний стан, самопочуття та якість життя.

1.5. Особливе занепокоєння викликає той факт, що раніше щодо кривдника вже застосовувався терміновий заборонний припис, що свідчить про підтвердження компетентними органами факту наявності ризиків домашнього насильства та необхідності вжиття заходів реагування. Однак навіть після застосування таких заходів поведінка кривдника не змінилася, а ризик повторного вчинення домашнього насильства залишається високим.

1.6. Наявні обставини свідчать про існування реальної небезпеки продовження психологічного насильства, оскільки кривдник не усвідомлює протиправності своїх дій, не виявляє наміру змінити свою поведінку та продовжує чинити моральний тиск на матір. За таких умов існує обґрунтована ймовірність повторення випадків домашнього насильства та завдання шкоди психічному здоров`ю заявниці.

1.7. Враховуючи систематичний характер протиправної поведінки ОСОБА_2 , наявність реальних ризиків продовження домашнього насильства, попереднє застосування до нього спеціальних заходів протидії домашньому насильству, а також необхідність забезпечення належного захисту прав, свобод та законних інтересів постраждалої особи, вважає застосування обмежувального припису необхідним, обґрунтованим та таким, що відповідає меті запобігання повторному вчиненню домашнього насильства і гарантуванню безпеки ОСОБА_1 ..

1.8. Застосування обмежувального припису, на думку позивача, у даному випадку є єдиним ефективним способом належного захисту заявниці від подальшого психологічного насильства, забезпечення її спокою, безпеки та недоторканності, а також попередження можливих більш тяжких наслідків протиправної поведінки кривдника у майбутньому.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 12 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено до судового розгляду.

2.2. Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала та була допитана в якості свідка.

2.3. Представник ОСОБА_1 – адвокат Ракоїд Л.В. у судовому засіданні просила заяву задовольнити та видати обмежувальний припис щодо кривдника.

2.4. Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. У телефонному режимі повідомив головуючому судді, що отримав смс від суду про виклик у судове засідання. Просив врахувати, що мати забрала його пенсію та не віддає, а також що фактично проживає в іншій квартирі на відстані більше ніж 50 метрів від матері і її прав не порушує.

3. Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини

3.1. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду (ч. 2 ст. 350-5 ЦПК України).

3.2. Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

3.3. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

3.4. Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

3.5. Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

3.6. Відповідно до п. п. 3, 7, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

3.7. Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

3.8. Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

3.9. Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

3.10. Положеннями частин першої, другої статті 350-6 ЦПК України встановлено, що розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.

3.11. Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

3.12. У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

3.13. Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

3.14. Відповідно до ст. 350-8 ЦПК України копії повного рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.

Про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

4.1. Судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4.2. 15 травня 2026 року відносно ОСОБА_2 представниками Черкаського районного управління поліції складено терміновий заборонний припис і встановлено заборону на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_1 із забороною в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою до 25 травня 2026 року.

4.3. Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 суду пояснила, після смерті чоловіка 03.08.2022 році син почав жити зі співмешканкою ОСОБА_3 , вживати спритні напої, після вживання яких проявляє до матері агресію. Зокрема, 15 травня 2026 року він прийшов до заявниці додому та вчинив скандал через те, що начебто мати не віддає йому його одяг. Коли приїхали працівники поліції – вона віддала сину весь одяг і у зв`язку із скандальною ситуацією в неї стався нервовий зрив та було викликано швидку допомогу. З огляду на поведінку сина, поліцейські склали щодо нього терміновий припис на 10 днів. Під час дії термінового припису син поводив себе спокійно, але на початку червня 2026 року знову прийшов до неї в квартиру і почав вимагати кошти. Справа в тому, що син минулого року був потерпілим внаслідок ДТП і винна в ДТП особа виплатила компенсацію 3 000 доларів США. Частину з цих коштів було витрачено на лікування сина, а іншу частину – син поступово витратив на свої потреби та на свою співмешканку. Таким чином, цих коштів уже немає, але син почав кричати, вимагати віддати йому кошти, стукав своєю палицею по меблях та грюкати дверима на балкон. Від такої поведінки сина у заявниці знову стався нервовий зрив і було страшно за своє здоров`я і за власну безпеку.

5. Оцінка суду

5.1. Зазначені докази в їх сукупності підтверджують доводи заявниці про застосування до неї психологічного насильства з боку її сина ОСОБА_2 .

5.2. Крім того, проаналізовані докази свідчать про досить високий ризик можливого повторення фактів застосування ОСОБА_2 щодо заявниці психологічного чи фізичного насильства за місцем її проживання.

5.3. За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність видачі обмежувального припису відносно заінтересованої особи – ОСОБА_2 , шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов`язків, встановлених ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», про застосування яких просить заявниця, терміном на один місяць.

5.4. Водночас підстави для заборони ОСОБА_2 наближатися на відстань меншу ніж 50 м до інших місць перебування ОСОБА_1 - відсутні, оскільки заявницею не доведено вчинення ОСОБА_2 фізичного чи психологічного насильства в інших містах її перебування і не конкретизовано такі місця.

6. Розподіл судових витрат між сторонами

6.1. В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352, 350-1 – 350-8 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису – задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис у вигляді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ), поклавши на нього на один місяць такі обов`язки:

- заборонити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ) наближатися на відстань, меншу 50 метрів, до місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .

В іншій частині заяви – відмовити.

Судовий збір за вказаною справою віднести на рахунок держави.

Рішення у вказаній цивільній справі направити до Черкаського РУП ГУНП у Черкаській області та до Черкаської міської ради для взяття ОСОБА_2 на профілактичний облік.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів.

Повний текст рішення суду складено 16 червня 2026 року.

Головуючий: Я.В. Пересунько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua