Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №355/295/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/295/26

Провадження № 2/355/634/26

ЗА О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Верби Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування позову вказав, що 18 березня 2022 року було укладено шлюб між ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було зареєстровано Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено відповідний актовий запис за № 27, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 18.03.2022 року.

Від шлюбу у них з відповідачкою народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 01.07.2022 року.

Однак, у 2023 році вони припинили шлюбні відносини з відповідачкою, шлюб існує формально, заходи щодо налагодження нормальних подружніх стосунків не дали позитивного результату.

В лютому 2025 року він звернувся до Баришівського районного суду Київської області із позовом про розірвання шлюбу.

На підставі рішення Баришівського районного суду Київської області від 26 вересня 2023 року по справі № 355/1431/23 з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки від всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 24 серпня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Однак, з нього також стягуються аліменти на користь його колишньої дружини, ОСОБА_5 , на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2020 року по справі № 359/11627/19.

Відповідно до посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , позивач являється ветераном війни - учасником бойових дій.

На даний час він перебуваю на службі в Збройних Силах України.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_4 від 05.02.2026 року, з його заробітної плати щомісячно вираховуються аліменти на утримання дітей.

Згідно ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Однак, на теперішній час з заробітної плати позивача відраховуються аліменти в розмірі 58% від його доходу на утримання дітей (1/3 - (33%) на користь відповідачки+ 1/4 (25%) на користь колишньої дружини).

Крім того, у зв`язку із тим, що на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_4 утримуються аліменти в збільшеному розмірі (1/3 частки із заробітку), його донька ОСОБА_7 від попереднього шлюбу отримує аліменти в меншому розмірі (1/4 частки із заробітку), що є несправедливим по відношенню до доньки.

У випадку зменшення розміру стягуваних аліментів, що стягуються з позивача на користь відповідачки на користь сина ОСОБА_4 з 1/3 частки до 1/4 частки з його заробітку, автоматично збільшиться сума реально отримуваних аліментів, що стягуються на утримання доньки ОСОБА_7 , як наслідок розмір стягуваних аліментів на утримання сина ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_7 буде однаковим, що буде справедливим з огляду на рівність прав дітей.

Таким чином, так як подальше стягнення на користь відповідачки аліментів в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) є непропорційним по відношенню до доньки позивача від іншого шлюбу, то розмір аліментів, що стягуються із нього на користь відповідачки підлягає перегляду.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Так, відповідачка, отримуючи на підставі рішення Баришівського районного суду Київської області від 26 вересня 2023 року з позивача аліменти в збільшеному розмірі, відмовляється надавати інформацію, куди вона витрачає отримувані аліменти, та скільки вона витрачає власних коштів на утримання їхнього спільного сина, що у свою чергу викликає у нього підозру, що відповідачка використовує аліменти не на утримання дитини, а на особисті потреби для власного збагачення.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни особи, які досягли встановленого цим Законом віку, мають право на призначення пенсії за віком.

Згідно із ст. 25 вказаного Закону Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

Повнолітні діти в Україні зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними (пенсіонери або особи з інвалідністю) та потребують матеріальної допомоги, що закріплено у ст. 51 Конституції та ст. 202 Сімейного кодексу України.

Так, позивач має батьків непрацездатного віку, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується пенсійними посвідченнями батьків та свідоцтвом про народження позивача.

Через непрацездатний вік батьки вже не працюють, перебуваючи на пенсії за віком. У зв`язку із тим, що пенсії батькам не вистачає на забезпечення себе базовими потребами та сплату житлово-комунальних послуг, позивач надає батькам щомісячно грошові кошти на прожиття.

Крім того, відповідно до змісту ч. 5 ст. 183 СК України, на одну дитину стягуються аліменти у розмірі однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей -половини заробітку (доходу) платника аліментів.

Таким чином, відповідачка отримує аліменти на утримання дитини, в збільшеному розмірі, а не в рекомендованому, поряд з цим відсутні будь-які підстави та фактичні обставини для стягнення аліментів на користь відповідачки в збільшеному розмірі.

За таких обставин, позивач вважає за доцільне змінити розмір аліментів з 1/3 частини на 1/4 частини доходів платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 12 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Проведення судового засідання призначалось на 09.04.2026р., 28.04.2026р., 05.05.2026р., 26.05.2026р., 09.06.2026р. та переносилось через неявку відповідача.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій наполягає на задоволенні позову та просить розглядати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується матеріалами справи, про причину неявки суд не інформував, відзив на позовну заяву не подавав, тому суд визнає причину неявки відповідача неповажною і вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін, з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.263 ч.5 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересі юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 18 березня 2022 року було укладено шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; шлюб було зареєстровано Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено відповідний актовий запис за № 27, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 18.03.2022 року ( а.с. 12).

Від шлюбу у сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 01.07.2022 року ( а.с. 13).

У 2023 році сторони припинили шлюбні відносини, шлюб існує формально, заходи щодо налагодження нормальних подружніх стосунків не дали позитивного результату. В лютому 2025 року позивач звернувся до Баришівського районного суду Київської області із позовом про розірвання шлюбу.

На підставі рішення Баришівського районного суду Київської області від 26 вересня 2023 року по справі № 355/1431/23 з позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки від всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 24 серпня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття ( а.с. 14-17).

Крім того, з позивача ОСОБА_1 також стягуються аліменти на користь його колишньої дружини, ОСОБА_5 , на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2020 року по справі № 359/11627/19 ( а.с .19-24).

Відповідно до посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , позивач ОСОБА_8 являється ветераном війни - учасником бойових дій ( а.с. 11).

На даний час позивач перебуваю на службі в Збройних Силах України.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_4 від 05.02.2026 року, з заробітної плати позивача ОСОБА_1 щомісячно вираховуються аліменти на утримання дітей ( а.с. 18).

Згідно ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Однак, на теперішній час з заробітної плати позивача відраховуються аліменти в розмірі 58% від його доходу на утримання дітей (1/3 - (33%) на користь відповідачки+ 1/4 (25%) на користь колишньої дружини).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни особи, які досягли встановленого цим Законом віку, мають право на призначення пенсії за віком.

Згідно із ст. 25 вказаного Закону, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

Повнолітні діти в Україні зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними (пенсіонери або особи з інвалідністю) та потребують матеріальної допомоги, що закріплено у ст. 51 Конституції та ст. 202 Сімейного кодексу України.

Так, позивач ОСОБА_1 має батьків непрацездатного віку, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується пенсійними посвідченнями батьків та свідоцтвом про народження позивача ( а.с25-27).

Через непрацездатний вік батьки вже не працюють, перебуваючи на пенсії за віком. У зв`язку із тим, що пенсії батькам не вистачає на забезпечення себе базовими потребами та сплату житлово-комунальних послуг, позивач надає батькам щомісячно грошові кошти на прожиття.

Відповідно до положень ст.ст. 180, 181 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно із ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд приймає до уваги, розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік.»

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Аналогічне положення міститься у п.4 ч.1ст.161 ЦПК України.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Частиною 4 ст. 273 ЦПК України передбачено, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до змісту ч. 5 ст. 183 СК України, на одну дитину стягуються аліменти у розмірі однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей -половини заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.1 .ст. 192 СК України , розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених ним Кодексом.

Аналогічна вимога кореспондується з положеннями ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Отже, стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Так, за правилами ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Отже, за змістом вищезазначених норм права, особа, з якої за рішенням суду, стягнуто періодичні платежі, то у випадку зміни будь-яких обставин, що впливають на її обов`язок щодо сплати таких платежів ,має право пред`явити позов про зміну розміру стягнутих аліментів.

Згідно правової позиції, викладеної в Постанові ВСУ від 16.09.2020 року в справі № 565/2071/19, зміна сімейного стану позивача, а саме народження другої дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Верховний Суд звернув увагу на те, що зменшення розміру аліментів на дитину у зв`язку з народженням іншої дитини без підтвердження погіршення матеріального становища позивача ( платника аліментів), не буде спрямовано на належне забезпечення першої дитини ( на користь якої сплачуються аліменти) та суперечитиме її інтересам. Так, Верховний суду зазначив: «Встановивши обов`язок позивача надавати матеріальну допомогу дітям, місцевий суд належним чином не мотивував свій висновок про визначення розміру аліментів саме у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу), не провівши належну оцінку стану здоров`я та матеріального стану позивача, а також інтересам дитини.

Як встановлено в судовому засіданні, з позивача ОСОБА_1 також стягуються аліменти на користь його колишньої дружини, ОСОБА_5 , на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2020 року по справі № 359/11627/19.

У зв`язку із тим, що на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_4 утримуються аліменти в розмірі 1/3 частки із заробітку, донька позивача ОСОБА_7 від попереднього шлюбу отримує аліменти в меншому розмірі - 1/4 частки із заробітку), що є несправедливим по відношенню до доньки.

У випадку зменшення розміру стягуваних аліментів, що стягуються з позивача на користь відповідачки на користь сина ОСОБА_4 з 1/3 частки до 1/4 частки з його заробітку, автоматично збільшиться сума реально отримуваних аліментів, що стягуються на утримання доньки ОСОБА_7 , як наслідок розмір стягуваних аліментів на утримання сина ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_7 буде однаковим, що буде справедливим з огляду на рівність прав дітей.

Разом з тим, змінився прожитковий мінімум. Так, станом на 2023 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становив 2744грн., у 2024р.– 2 361 грн., у 2025р. – 2 563 грн , у 2026р. – 2 817 грн.

Отже, вбачається тенденція збільшення встановленого законодавством прожиткового мінімуму для відповідної категорії громадян, у тому числі і дітей віком до 6 років.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги вищезазначені норми права, правові висновки Верховного Суду від 16.09.2020 року, з урахуванням фактичних обставин справи та виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, суд вважає за доцільне задовільнити позов, зменшивши розмір аліментів з 1/3 на 1/4 частину з усіх видів заробітку щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з статтями 18,27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1 331, 20 грн., оскільки заявлені вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180, 192, 273 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 170, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, встановлений рішенням Баришівського районного суду Київської області від 26.09.2023р. та стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_6 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_6 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна грн.20 коп.) грн.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. В. Чальцева