Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №508/555/26 — Миколаївський районний суд Одеської області

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/555/26

Номер проведження 2-о/508/26/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року Миколаївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Корсаненкової О.О.

за участю секретаря Каргополець Т.Ю

розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, суд

установив:

У червня 2026 року заявник звернулась до суду посилаючись на те, що вона проживає спільно зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 . Однак, під час їх спільного проживання останній постійно погрожує заявниці фізичною розправою, висловлюється нецензурною лайкою, внаслідок чого ОСОБА_1 неодноразово зверталась до поліції, що підтверджується належними в матеріалах справи доказами. Заявник зазначає, що постійні образи з боку ОСОБА_2 стали підставою її пригніченого стану, оскільки останній постійно погрожує та контролює більшу частину життя заявниці. У зв`язку з чим, заявниця звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 строком на три місяці, яким просить визначити відповідні тимчасові обмеження.

Заявник в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки. Про причини неявки до суду не повідомив.

Згідно із частинами першою та другою статті 350-5 ЦПК України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Так, згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого органом 5139, вбачається, що заявник – ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Бершадь Бершадського району Вінницької області (а. с. 8).

Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 15.08.2007 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Софіївка Березівського району Одеської області (а. с. 9-10).

На ім`я ОСОБА_2 Миколаївською міжрайдержподатадінспекцією видано картку платника податків (а.с.11).

Із довідки про склад сім`ї та довідки з місця проживання Стрюківської сільської ради Березівського району Одеської області від 17.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , але проживає за адресою АДРЕСА_1 . До складу його сім`ї входить співмешканка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.19).

Згідно із характеристикою Стрюківської сільської ради Березівського району Одеської області від 17.03.2026 року, ОСОБА_2 постійно проживає на території Стрюківської сільської ради. Проживає в громадянському шлюбі із ОСОБА_1 , 1987 року народження, Має двох малолітніх доньок. Офіційно не працює. Вживає спиртні напої Характеризується з незадовільної сторони. За період 2025 року заяв та скарг на нього до сільської ради не надходило. На засідання адміністративної комісії не викликався, до адміністративної відповідальності не притягувався (а.с.20).

Із протоколу серії ВАД № 462644 від 01.12.2025 року вбачається, що 01.12.2025 року близько о 16-40 годині, ОСОБА_2 за спільним місцем мешкання, а саме адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_1 тобто ображав грубою нецензурною лайкою. Правопорушення вчинено повторно протягом року (а. с. 7).

Відповідно до постанови Миколаївського районного суду Одеської області № 508/997/25 від 16.12.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель АДРЕСА_1 , був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно своєї співмешканки із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу (а.с. 6).

Із протоколу серії ВАД № 761959 від 16.03.2026 року вбачається, що 16.03.2026 року о 01-20 годині, ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп`яніння, смикав за одяг свою співмешканку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , виражався на її адресу грубою нецензурно лайкою, принижував її гідність, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру та які зашкодили її психологічному здоров`ю. (а. с. 5).

Відповідно до постанови Миколаївського районного суду Одеської області № 508/246/26 від 08.04.2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель АДРЕСА_1 , був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно своєї співмешканки із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу (а.с. 4).

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювальних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають за однією адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 має незадовільну характеристику, офіційно не працевлаштований, не є власником вказаного житлового будинку.

Основним нормативно-правовим актом, який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до ч.1 ст.1 вказаного Закону, домашнє насильство - діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Однією з основних засад запобіганню та протидії домашньому насильству є гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (п.1 ч.1 ст.4 Закону).

За змістом ст.21 цього Закону, постраждала особа має право, в тому числі, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства, звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству. Згідно із ст.26 Закону, право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають постраждала особа або її представник. До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника (п.2 ч.1 ст.24 Закону).

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, зокрема, заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Порядок видачі судом обмежувального припису визначається ст.350-1 ЦПК України.

Заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.350-4 ЦПК України, у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено, в тому числі, обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису та докази, що їх підтверджують (за наявності).

У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.

За приписом ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово вчиняв відносно своєї співмешканки ОСОБА_1 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме ображав її нецензурною лайкою, погрожував, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю, що, відповідно, могло негативно плинути на неповнолітніх дітей заявниці.

Приймаючи до уваги письмові та інші докази, надані заявницею, суд приходить до висновку про наявність обставин, які входять до предмету доказування у даній справі та доведеності факту вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо ОСОБА_1 впродовж тривалого часу, а також з огляду на встановлені судом обставини, суд вважає, що заявник, як жертва такого насильства, потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», тому доходить висновку про обґрунтованість заяви.

Невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров`ю потерпілої від насильства у сім`ї.

Також, судом встановлено, що відносини учасників цієї справи не покращились, про що свідчать постанови Миколаївського районного суду Одеської області від 16.12.2025 року, 08.04.2026 року, тому існує високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , такі ризики є реальними, та для забезпечення дієвого та ефективного захисту заявниці необхідно застосувати обмежувальний припис.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 28.04.2020 року у справі № 754/11171/19 (провадження № 61-21971св19).

Відповідно до ст.8 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», гарантовано, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Важливим є те, що виходячи із змісту даного права, воно включає існування, як негативних так і позитивних обов`язків держави, які невід`ємні від реальної «поваги» до приватного та сімейного життя (рішення Європейського Суду у справі «Мамчур проти України»).

При вирішенні питання домашнього насильства суд при оцінці даного питання повинен переконатися, чи ґрунтується відповідна вимога на достатній доказовій базі.

Видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів і ризиків.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21.11.2018 року.

За встановлених обставин, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що строк в 3 місяці буде достатнім та дієвим стосовно ОСОБА_2 для зміни своєї поведінки по відношенню до заявниці, при цьому у разі вчинення останнім подальших насильницьких дій по відношенню до заявниці обмежувальний припис може бути продовжений судом.

Згідно із статтею 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справі.

Відповідно до ч.3 ст.350-5 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 141, 293, 294, 350-1-350-6, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 –задовольнити.

Видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього такі обов`язки:

- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) поряд з ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 наближатися на визначену відстань (три метра) до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого ОСОБА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

- заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 .

Встановити строк дії обмежувального припису 3 (три) місяці.

Копії рішення суду вручити учасникам справи.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з ухвалення рішення повідомити ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заінтересована особа ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя О.О. Корсаненкова