Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №947/12588/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/12588/26

Провадження № 2-о/947/225/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Огренич І.В.

за участю секретаря – Коростій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа: Приватний нотаріус Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Курако Ксенія Леонідівна (67400, Одеська область. м. Роздільна, вул. Я. Мудрого, буд. 3-Д), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Ліпаткіної Е.В. звернувся до суду з заявою в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, належність правовстановлюючого документу - Державного акту на право приватної власності на землю, серії Р2 № 834667, виданого 27 листопада 2002 року Топорівською сільською радою народних депутатів Ізяславського району Хмельницької області на земельну ділянку розміром 2,58 га цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому заявник посилається на те, щоІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати та в передбачені законом строки ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Однак, в зв`язку з припущенням помилки в Державного акту на право приватної власності на землю і імені замість - « ОСОБА_3 », зазначено - « ОСОБА_4 », він вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Представник заявника - адвокат Ліпаткіна Е.В. надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги ОСОБА_1 просила задовольнити.

Заінтересована особа:Приватний нотаріус Роздільнянського районного нотаріального округа Одеської області Курако К.Л. у судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до змісту ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , є громадянином України, особа якої посвідчується паспортом громадянина України для виїзду за кордонза кордон від 27 травня 2025 року, який виданий посольством України в Республіці Молдова серії НОМЕР_1 . Зараз заявник проживає у АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане Агентством з надання публічних послуг відділу ЗАЦС м. Первомайськ, Республіка Молдова 16.01.2024 року. Свідоцтво перекладене на українську мову.

27 листопада 2002 року видано Державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 № 834667 на земельну ділянку розміром 2,58 га, цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва . Вказаний правовстановлюючий документ підтверджував право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, що знаходиться на території Топорівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області. Державний акт на право приватної власності на землю розміром 2,58 га виданий на підставі рішення сесії Топорівської сільської ради народних депутатів № 7 від 13 вересня 2002 року.

Заявник ОСОБА_1 вчасно звернувся із заявою про відкриття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 , що підтверджується копією спадкової справи за № 175/2024 заведеної 21.11.2024, яка була направлена до суду приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округа Одеської області Курако К.Л.

Зі спадкової справи також вбачається, що 03 липня 2001 року ОСОБА_2 складено заповіт на ім`я своїх дітей - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зміст якого передбачав: «на випадок своєї смерті роблю таке розпорядження: все моє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що мені буде належати на день смерті і на що я за законом матиму право, заповідаю, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ». Заповіт був посвідчений державним нотаріусом Роздільнянської державної нотаріальної контори Одеської області Патраманською Л.М.

В матеріалах спадкової справи є також заява ОСОБА_5 , датована 12 жовтня 2007 року, з якої вбачається, що від спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 вона відмовляється на користь брата ОСОБА_1 .

З наданих до суду документів, а саме: свідоцтва про народження ОСОБА_2 , згідно якого ОСОБА_6 , народилася в с. Топорчики, Ізяславського району, Хмельницької області 29.11.1929 року; свідоцтва про шлюб від 01 грудня 1954 року Серії НОМЕР_3 , виданого Топорівською сільською радою Ізяславського району, Хмельницької області, згідно якого ОСОБА_7 уклала 01.12.1954 шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 »; копії трудової книжки колгоспника на ім`я ОСОБА_2 , 1929 року народження, виданої колгоспом ім. Щорса с. Топори, Ізяславського району Хмельницької області, свідоцтва про народження ОСОБА_1 , виданого Топорівською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області, в якому заявник зазначений, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його матір`ю зазначена ОСОБА_2 ; довідки № 407 від 11.12.2023 року, виданої Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області в якій зазначено, що зареєстроване місця проживання ОСОБА_2 на момент її смерті в АДРЕСА_3 ; копії посвідчення учасника бойових дій від 10.04.1998 року виданої на ім`я ОСОБА_2 ; архівної копії архівної довідки від 28.12.2006 року в якій зазначена заробітна плата ОСОБА_2 за період 1962-1966 роки у сільськогосподарської артілі ім. Щорса с. Топори Ізяславського району Хмельницької області вбачається, що у правовстановлюючому документі - Державному акті на право приватної власності на землювід 27 листопада 2002 року серії Р2 № 834667 було допущено помилку і імені померлої, замість « ОСОБА_3 », вказано – « ОСОБА_4 ».

Встановлення юридичного факту необхідно заявнику для подальшого оформлення спадщини.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суд України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення факту, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.95р. при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

При таких обставинах, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає вимоги ОСОБА_1 доведеними, обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 81,211,247,258,259,273,293,315,316 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Встановити факт, що Державний акт на право приватної власності на землю, серії Р2 №834667, виданий 27 листопада 2002 року Топорівською сільською радою народних депутатів Ізяславського району Хмельницької області на земельну ділянку розміром 2,58 га цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на ім`я ОСОБА_2 , належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2026.

Суддя І. В. Огренич