Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №947/12608/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/12608/26

Провадження № 1-кп/947/879/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026167480000038 від 16.03.2026 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ярославка Саратського району Одеської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, працюючого за наймом, не одруженого, на його утриманні дітей не має, зареєстрованного за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , м.т. НОМЕР_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, 15.03.2026 приблизно о 20:40 год. у дворі будинку АДРЕСА_3 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_5 в нецензурній формі став ображати ОСОБА_6 , після чого у останнього на грунті особистих неприязних відносин через образи ОСОБА_5 виник протиправний умисел, направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Реалізуючи вказаний умисел ОСОБА_6 , умисно наніс приблизно 10 ударів обома руками зжатими в кулак в область голови і шиї ОСОБА_5 , спричинивши останньому: легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я у вигляді закритого перелому кісток носу зі зміщення кісткових уламків і синця в області спинки носу, які складають єдиний морфологічний комплекс травми носу та оцінюються разом, а також легкі тілесні ушкодження у вигляді садна в лобній ділянці по центру, синця на верхній та нижній повіках правого ока, крововиливу на слизовій частині верхньої губи по центру, садна на шиї по передній поверхні у нижній третині.

Від цих нанесених ударів ОСОБА_5 впав спиною на асфальтне покриття дороги біля вказаного будинку, чим йому був спричинений фізичний біль спини, після чого ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію протиправного умислу, умисно наніс приблизно 8 ударів обома ногами по тулубу і кінцівках лежачого на даному асфальтному покритті ОСОБА_5 , спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді: синця на лівому плечі по задній поверхні у середній третині, садна на лівому передпліччі по задній поверхні у середній третині, синця в проекції лівого променево-зап?ясткового суглоба по передній поверхні, синця на правому передпліччі по задній поверхні у нижній третині, садна на правій кисті по долонній поверхні в проекції кісток зап`ястя по центру, синця в області попереку справа, садна на лівій гомілці по передній поверхні у нижній третині.

Після цього ОСОБА_6 втік с місця вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України, за кваліфікуючими ознаками - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, визнав повністю, та пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєних ним злочину, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: 15.03.2026 року у вечірній час доби, він знаходився у дворі будинку АДРЕСА_3 , де між ним та потерпілим виникла сварка, в ході якої потерпілий його ображав нецензурною лайкою, а він через образи потерпілого, вдарив останнього декілька разів кулаками по голові та шиї, внаслідок чого наніс його тілесні ушкодження. У скоєному щиро кається, просив суворо не карати, вибачається перед потерпілим за свої злочинні дії.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні, підтвердив покази наданні обвинуваченим ОСОБА_6 щодо обставин подій, які відбувалися 15.03.2026 р. в ході яких між ними виникла сварка, та обвинувачений його декілька разів вдарив, чим наніс тілесні ушкодження. З цивільним позовом про стягнення матеріальної шкоди, він буде звертатися в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_6 та дослідженням матеріалів характеризуючи його особу.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 125 КК України за кваліфікуючими ознаками - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченогоОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, враховуючи обставини які пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме: визнання вини, щире каяття у скоєному, відсутність обставин які обтяжують покарання, обвинувачений публічно вибачився за свої дії, висловив жаль за скоєне, враховуючи вищезазначені обставини, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає доцільним і можливим призначити покарання ОСОБА_6 у вигляді штрафу, так як вважає це покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Крім того, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді штрафу, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати по справі відсутні.

Потерпілий ОСОБА_5 , надав до суду заяву про звернення з цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_6 матеріальної шкоди у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395,615 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 700 гривень в дохід держави.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1