Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №947/15392/21 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2821/26

Справа № 947/15392/21

Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ростомов Грант Артурович

на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2025 року

за заявою представника позивача - адвоката Самодурової Наталії Валеріївни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним договору купівлі-продажу, припинення права власності та зобов`язання не чинити перешкоди у доступі до земельної ділянки

УСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Історія справи, короткий зміст вимог

У червні 2021 року Громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним договору купівлі-продажу, припинення права власності та зобов`язання не чинити перешкоди у доступі до земельної ділянки.

31.10.2025 представник позивача - адвокат Самодурова Н.В. звернулась до суду з заявою про забезпечення позову в обґрунтування якої зазначає, що відповідач перешкоджає членам Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» у доступі до території, якою організація користується з 1992 року, встановлює огорожу, вчиняє дії щодо розпорядження та можливого відчуження спірної земельної ділянки, попри наявність спору щодо її меж та триваючі переговори сторін про мирне врегулювання. Також зазначила, що частина спірної ділянки фактично використовується як асфальтована дорога загального користування для проходу та проїзду членів організації до належного їм майна. Окрім цього посилалась на існування спору щодо меж земельних ділянок з кадастровими номерами 5110136900:49:006:0001 та 5110136900:49:011:0012 та ризик настання незворотних наслідків.

Враховуючи викладене, заявник просив:

- накласти арешт та заборонити державним органам, органам місцевого самоврядування та органам нотаріату, будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та вчиняти будь – які реєстраційні дії, у тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права, обтяження речових прав, закриттям розділу, припиненням прав та обтяжень, заборонити будь-яке будівництво та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110136900:49:006:0001, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2347202951101)

- накласти арешт та заборонити державним органам, органам місцевого самоврядування та органам нотаріату, будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та вчиняти будь - які реєстраційні дії, у тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права, обтяження речових прав, закриттям розділу, припиненням прав та обтяжень, заборонити будь-яке будівництво та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012, площею 1,427 га, правокористувачем якого є Громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», код ЄДРПОУ: 23207519, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3227941551101).

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2025 року заяву представника позивача - адвоката Самодурової Наталії Валеріївни про забезпечення позову, задоволено.

Накладено арешт та заборонено державним органам, органам місцевого самоврядування та органам нотаріату, будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та вчиняти будь - які реєстраційні дії, у тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права, обтяження речових прав, закриттям розділу, припиненням прав та обтяжень, заборонити будь-яке будівництво та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110136900:49:006:0001, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2347202951101), до набрання законної сили рішенням суду у даній справі

Накладено арешт та заборонено державним органам, органам місцевого самоврядування та органам нотаріату, будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та вчиняти будь - які реєстраційні дії, у тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права, обтяження речових прав, закриттям розділу, припиненням прав та обтяжень, заборонити будь-яке будівництво та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012, площею 1,427 га, правокористувачем якого є Громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», код ЄДРПОУ: 23207519, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3227941551101), до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ростомов Грант Артурович, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2025 року про забезпечення позову та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів існування реальної загрози утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду. Скаржник зазначає, що спір перебуває на розгляді суду з 2021 року, однак за цей час позивач не довів вчинення відповідачем дій, спрямованих на унеможливлення виконання рішення суду. Крім того, наведені у заяві обставини щодо перешкод у користуванні земельною ділянкою не свідчать про наявність підстав для застосування обраних заходів забезпечення позову та не підтверджують їх зв`язку з предметом спору.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Ростомов Г.А. в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представники позивача Самодурова Н.В., Гнатенко І.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Представник третьої особи Дубченко М.П. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

У червні 2021 року Громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним договору купівлі-продажу, припинення права власності та зобов`язання не чинити перешкоди у доступі до земельної ділянки.

31.10.2025 представник позивача - адвокат Самодурова Н.В. звернулась до суду з заявою про забезпечення позову.

Таким чином, на момент розгляду заяви про забезпечення позову було встановлено, що між сторонами по справі існує спір, щодо визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним договору купівлі-продажу, припинення права власності та зобов`язання не чинити перешкоди у доступі до земельної ділянки.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заяви про забезпечення позову та заперечення іншої сторони. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу".

Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі № 295/5244/22.

Як вбачається з матеріалів справи на момент постановлення ухвали про забезпечення позову, предметом позову у справі є визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:49:006:0001, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, припинення права власності відповідача та зобов`язання не чинити перешкоди у доступі до земельної ділянки.

Учасниками провадження по справі на момент постановлення оскаржуваної ухвали є позивач Громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» та відповідач у справі - ОСОБА_1 .

Звертаючись з заявою про забезпечення позову заявник просив застосувати заходи забезпечення позову щодо двох земельних ділянок а саме: з кадастровим номером 5110136900:49:006:0001, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 , та з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012, площею 1,427 га, правокористувачем якого є Громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб. Тобто, закон допускає арешт майна, яке належить на праві власності саме відповідачу.

Водночас оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову були застосовані судом першої інстанції також щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012, яка не належить відповідачу ОСОБА_1 на праві власності, а перебуває у користуванні Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів».

До того ж, апеляційний суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів існування реальної загрози відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012. При цьому заявником не обґрунтовано необхідності застосування заходів забезпечення позову саме щодо вказаної земельної ділянки та не доведено, що такі заходи є співмірними із заявленими позовними вимогами та спрямовані на забезпечення їх ефективного захисту.

За таких обставин, колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту та заборони державним органам, органам місцевого самоврядування та органам нотаріату, будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та вчиняти будь - які реєстраційні дії, у тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права, обтяження речових прав, закриттям розділу, припиненням прав та обтяжень, заборонити будь-яке будівництво та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012, площею 1,427 га, правокористувачем якої є Громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», оскільки ця земельна ділянка не є предметом позову у цій справі, відповідачу на праві власності або користуванні не належить, та заявником не обґрунтовано необхідності застосування заходів забезпечення позову саме щодо вказаної земельної ділянки.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:49:006:0001, яка є безпосереднім предметом спору у даній справі та перебуває у власності відповідача ОСОБА_1 , оскільки позовні вимоги спрямовані, зокрема, на визнання незаконною та скасування державної реєстрації зазначеної земельної ділянки, визнання недійсним договору її купівлі-продажу та припинення права власності відповідача.

Отже, між сторонами існує реальний спір щодо належності прав на вказаний об`єкт нерухомого майна.

З урахуванням характеру заявлених вимог та того, що відповідач є зареєстрованим власником спірної земельної ділянки і має можливість вільно розпоряджатися нею, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до зміни правового статусу земельної ділянки, що у разі задоволення позову істотно ускладнить ефективний захист прав позивача та виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 03 березня 2023 року в справі № 905/448/22 звертав увагу, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Колегія суддів враховує доводи апеляційної скарги щодо не надання позивачем доказів вчинення відповідачем дій з ускладнення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду, разом з тим зазначає, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування у разі вимоги надання відповідних доказів завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Крім того, якщо власник майна не має наміру його відчужувати до ухвалення рішення суду, то накладення арешту на таке майно будь яким чином не порушує його прав та інтересів, оскільки він не обмежений у праві володіння та користування цим майном.

Колегія суддів звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини 1статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала про задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту та заборони державним органам, органам місцевого самоврядування та органам нотаріату, будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та вчиняти будь - які реєстраційні дії, у тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права, обтяження речових прав, закриттям розділу, припиненням прав та обтяжень, заборонити будь-яке будівництво та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ростомов Грант Артурович – задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2025 року в частині задоволення заяви представника позивача - адвоката Самодурової Наталії Валеріївни про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони державним органам, органам місцевого самоврядування та органам нотаріату, будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та вчиняти будь - які реєстраційні дії, у тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права, обтяження речових прав, закриттям розділу, припиненням прав та обтяжень, заборонити будь-яке будівництво та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012, площею 1,427 га, правокористувачем якого є Громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», код ЄДРПОУ: 23207519, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3227941551101), до набрання законної сили рішенням суду у даній справі - скасувати та постановити по справі нове судове рішення про відмову у задоволені заяви в частині зазначених вимог.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький