Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №742/2241/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1889/26

Єдиний унікальний № 742/2241/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі судових засідань Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів –

УСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував обов`язок зі сплати аліментів, внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно з розрахунком позивача, розмір пені за період з серпня 2017 року по лютий 2025 року становить 172 477,42 грн.

Представник відповідача - адвокат Чумак В.П. надала суду письмові пояснення, у яких просила зменшити розмір неустойки. Пояснення мотивовані тим, що відповідач у лютому 2025 року був мобілізований до Збройних Сил України і на даний час проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою від 26.05.2026 року, заборгованість по аліментах з доходів військовослужбовця відсутня. Відповідно до оновленого розрахунку старшого державного виконавця Прилуцького відділу ДВС Наумейко А.О., заборгованість по аліментах боржника ОСОБА_2 станом на 01 червня 2026 року погашена повністю.

Крім того, представник зауважила, що державним виконавцем до відповідача застосовувались заходи примусового виконання, передбачені ч.14 ст.71 Закону України "Про виконавче провадження", а саме постановами державного виконавця за несплату аліментів було накладено штрафи на загальну суму 34 510,35 грн.

Адвокат вважає, що стягнення неустойки у повному розмірі є надмірною санкцією, враховуючи накладені штрафи та повне погашення боргу, а також просить врахувати матеріальний стан відповідача, який є військовослужбовцем.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

У судове засідання позивач не з`явилась, проте подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Чумак В.П. у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача ОСОБА_2 , письмові пояснення та клопотання про зменшення розміру неустойки (пені) підтримує та просить їх задовольнити.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27.04.2026 р. відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи, що від учасників справи надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд відповідно до ч. 3 ст. 211 та ч. 3 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Сторони з 17.02.2009 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25.01.2013 р., справа №742/149/13-ц /а.с.8-9 зв./.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є відповідач у справі – ОСОБА_2 та позивачка - ОСОБА_1 /а.с.7/.

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.6/.

Відповідно до судового наказу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17.08.2017 р., справа №2-н/742/87/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 04.08.2017 р. до досягнення дитиною повноліття /а.с.9-10 зв./.

Згідно постанови старшого державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Бойко М.В. від 15.09.2017 р. відкрито виконавче провадження ВП №54709863 з виконання судового наказу №2-н/742/87/17, виданого 12.09.2017 р. Прилуцьким міськрайонним судом /а.с.10-11 зв./.

Як убачається з матеріалів виконавчого провадження та початкового розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого позивачем, станом на лютий 2025 року (момент мобілізації відповідача) заборгованість відповідача зі сплати аліментів становила 172 477,42 грн.

Згідно з проведеним позивачем розрахунком пені за прострочення сплати аліментів, загальна сума пені за період з серпня 2017 року по лютий 2025 року становила 1 566 867,49 грн. Враховуючи, що за приписами закону розмір пені обмежений стовідсотковим розміром заборгованості, позивач просила стягнути пеню в межах суми боргу, що існував на момент звернення, тобто 172 477,42 грн.

Згідно з довідкою та фінальним розрахунком старшого державного виконавця Прилуцького відділу ДВС Наумейко А.О. від 21.04.2026 р. № 21.13-31/29335, після мобілізації та залучення відповідача до лав ЗСУ, заборгованість почала активно погашатися, у зв`язку з чим залишок невиплаченого основного боргу станом на квітень 2026 року зменшився до 25 269,44 грн, а станом на 01 червня 2026 року - заборгованість по аліментах погашена боржником ОСОБА_2 у повному обсязі.

V. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін.

5.1 Щодо права на стягнення пені

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Судом встановлено, що на підставі судового наказу від 17.08.2017 року з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини. Як убачається з матеріалів справи, відповідач протягом тривалого часу (з 2017 по 2025 рр.) виконував обов`язок зі сплати аліментів неналежним чином, допускаючи систематичне прострочення, що призвело до виникнення значної заборгованості.

Сам по собі факт повного погашення заборгованості після відкриття провадження у справі не спростовує факту попереднього порушення аліментного обов`язку та не позбавляє одержувача аліментів права на застосування передбачених законом наслідків такого порушення.

Правова природа пені за прострочення сплати аліментів полягає у компенсації негативних наслідків несвоєчасного отримання коштів на утримання дитини та стимулюванні належного виконання аліментного обов`язку. Доказів того, що заборгованість виникла з незалежних від відповідача причин або внаслідок обставин непереборної сили, суду не надано.

Отже, суд доходить висновку, що заборгованість виникла саме з вини відповідача, а тому передбачені законом підстави для стягнення пені наявні.

5.2 Щодо зменшення розміру пені

Відповідно до ч.2 ст.196 СК України суд має право зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Вирішуючи питання про можливість зменшення розміру пені, суд виходить з того, що таке зменшення є винятковим правом суду та повинно ґрунтуватися на принципах справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності.

Суд враховує, що станом на час розгляду справи заборгованість зі сплати аліментів відповідачем погашена повністю; відповідач на даний час проходить військову службу у складі Збройних Сил України; до відповідача у межах виконавчого провадження вже застосовано передбачені законом фінансові санкції у вигляді штрафів за тривале невиконання аліментного обов`язку; на момент ухвалення рішення поточні аліментні платежі утримуються з грошового забезпечення відповідача у примусовому порядку; значна частина заборгованості сформувалась до зміни його соціального статусу (мобілізації).

Суд окремо зазначає, що штрафи, накладені в межах виконавчого провадження, та неустойка, передбачена ст.196 СК України, є різними за правовою природою заходами відповідальності, які застосовуються в різних правових механізмах та не виключають один одного. Водночас їх сукупне застосування підлягає врахуванню при визначенні загального розміру майнового тягаря відповідача та характеризують уже реалізований обсяг його майнової відповідальності за порушення аліментного зобов`язання.

Суд також бере до уваги, що повне стягнення пені у заявленому розмірі за наявності вже застосованих штрафних санкцій та повного погашення основної заборгованості фактично призведе до надмірного фінансового тягаря для відповідача, що може порушити баланс між інтересами дитини, одержувача аліментів та платника.

Разом із цим суд окремо зазначає, що проходження відповідачем військової служби не є підставою для звільнення від відповідальності за попередні порушення, оскільки значна частина заборгованості сформувалася до мобілізації, однак ця обставина підлягає врахуванню при визначенні співмірного розміру відповідальності.

Оскільки положення ч.2 ст.196 СК України наділяють суд диспозитивним правом самостійно визначати можливість зменшення неустойки, суд, реалізуючи свої дискреційні повноваження, вважає за співмірне частково задовольнити позов.

З огляду на характер допущеного порушення, зміну обставин справи, особливий правовий статус відповідача як військовослужбовця Збройних Сил України, застосування до нього штрафних санкцій у виконавчому провадженні, а також факт повного погашення ним усієї суми основної заборгованості на момент розгляду справи, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені з 172 477,42 грн до 80 000 грн.

Суд виходить із того, що зменшення неустойки не може нівелювати саму мету відповідальності за тривале ухилення від утримання дитини, яке мало місце протягом понад семи років. При цьому врахуванню підлягає як тривалість порушення, так і поведінка боржника після мобілізації, яка свідчить про фактичне усунення порушення та погашення основного боргу.

З огляду на співвідношення тривалості прострочення, розміру боргу, уже застосованих штрафних санкцій (на суму 34 510 грн) та подальшого належного виконання обов`язку, суд вважає співмірним зменшення розміру пені до 80 000 грн, що становить більше 46% від заявлених вимог і є істотною, але не надмірною майновою відповідальністю.

Суд окремо зазначає, що проходження військової служби в умовах воєнного стану не звільняє від обов`язків перед власною дитиною. Проте держава та суспільство мають прямий інтерес у тому, щоб військовослужбовець мав стабільний майновий стан, не обтяжений непомірними фінансовими стягненнями, за умови, що його першочерговий обов`язок (виплата основного боргу дитині) на цей момент виконаний повністю.

Визначення неустойки саме в такому розмірі є виключною прерогативою суду, яка дозволяє досягти справедливого балансу між інтересами сторін. Такий підхід не перетворює санкцію на надмірний фінансовий тягар для боржника, який захищає Батьківщину, але одночасно забезпечує компенсаційну функцію аліментного зобов`язання та захист прав дитини.

VІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка ОСОБА_1 відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, оскільки позов стосується захисту прав дитини та стягнення пов`язаних із аліментами сум (неустойки).

Суд зазначає, що відповідач має статус учасника бойових дій. Разом із тим, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховної Суду, пільга, передбачена п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», застосовується лише у справах, пов`язаних із захистом безпосередньо прав учасників бойових дій, і не поширюється на інші спори, зокрема сімейні чи майнові.

Оскільки цей спір виник з приводу стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та не пов`язаний із захистом прав відповідача як УБД, останній не звільняється від сплати судового збору за результатами розгляду даної справи.

Згідно з ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позовні вимоги задоволено частково: із заявлених 172 477,42 грн судом визначено до стягнення 80 000 грн, що становить 46% від ціни позову.

За подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою у 2026 році мінімальний розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 331,20 грн (1% від 172 477,42 грн становить 1 724,77 грн, що є базовою сумою збору за цей позов).

Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову 793 грн 39 коп. (1 724,77*46%). Решта суми судового збору в сумі 931 грн 38 коп. віднести за рахунок держави у зв`язку із звільненням позивача від його сплати.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,81,141,258-259,265,268,273 ЦПК України, ст.196 СК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з серпня 2017 року по лютий 2025 року у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 793 (сімсот дев`яносто три) гривень 39 копійок.

Іншу частину судового збору в сумі 931 (дев`ятсот тридцять одну) гривні 38 копійок віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .

Суддя В.Г. Павлов