Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 16 червня 2026 р.
Справа: №178/534/26
Суддя: Джерелейко О. Є.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/1807/26 Справа № 178/534/26 Суддя у 1-й інстанції - Лісняк В. В. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2026 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,
за участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
В С Т А Н О В И Л А:
Відповідно до встановлених обставин у постанові суду, 18.02.2026 року о 03.30 годин траса М30 916 км. + 817 м., водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 , маючи ознаки наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду з метою виявлення ознак наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк для її оскарження, оскільки він не був повідомлений про дату та час судового розгляду, вказану постанову він отримав 15.05.2026 року, також просить справу відносно нього закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування посилається на те, що відсутність його в судовому засіданні призвела до того, що він не мав можливості надати суду свої пояснення стосовно обставин адміністративного правопорушення.
Зазначає, що в постанові суду відсутні посилання на докази його винуватості за ч. 1 ст. 130 КУпАП, які були досліджені безпосередньо в судовому засіданні.
В суді апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.
Вимоги апеляційної скарги щодо поновлення строку апеляційного оскарження у зв`язку з поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду підлягають задоволенню, так як розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 та відповідно до ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, однак відповідно до матеріалів відсутні будь-які відомості щодо направлення копії постанови на адресу ОСОБА_1 . Окрім того, як зазначає останній про існування вищезазначеної постанови суду дізнався 15.05.2026 року, після того, як вона була йому вручена заступником командира військової частини НОМЕР_2 . Крім того, з липня 2025 року залучений по мобілізації до Збройних Сил України та з кінця лютого 2026 року безперервно виконує свій обов`язок із захисту Вітчизни в Донецькій області.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Як встановлено апеляційним переглядом, вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення були дотримані та виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення;
- направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння на огляд;
- відеозаписом.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Зазначені вище докази є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.
Доводи апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 про незаконність постанови суду першої інстанції є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи.
Твердження про те, що ОСОБА_1 не був повідомлений про дату та час судового розгляду та був позбавлений можливості надати свої пояснення, є необґрунтованими.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки у додаток «Viber».
Відповідно до положень КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою, а тому суд першої інстанції мав правові підстави для розгляду справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Водночас правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, до зазначеного переліку не входить, а тому присутність такої особи під час розгляду справи не є обов`язковою.
Крім того, під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 мав реальну можливість реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема надати пояснення щодо обставин справи, висловити свої доводи та заперечення, а також звернути увагу суду на обставини, які, на його думку, мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, право ОСОБА_1 на захист порушено не було, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.
Також з матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення підписаний ОСОБА_1 . Під час його складання останньому були роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, про що міститься відповідна відмітка. Будь-яких зауважень щодо змісту протоколу, заперечень стосовно викладених у ньому обставин або пояснень щодо своєї незгоди з ними ОСОБА_1 не зазначив.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За порушення водієм обов`язку, передбаченого п. 2.5 ПДР, настає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто правові наслідки у виді складення протоколу, оскільки, як вже було зазначено вище, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП охоплює відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп`яніння і за такі дії настає адміністративна відповідальність.
Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом обґрунтовано накладено стягнення на загальних підставах за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, а тому порушень вимог закону при накладенні стягнення не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як правопорушення повністю знайшло своє підтвердження наявними в матеріалах справи доказами.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, вважаю за доцільне апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції – без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
П О С Т А Н О В И Л А:
Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 року – залишити без задоволення.
Постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Є. Джерелейко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua